ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 905/1899/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року у справі №905/1899/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" 53 453,02 грн., з яких: 16 591,91 грн. пені за період з 15.02.2014 року по 07.04.2015 року; 1 397,70 грн. 3 % річних за період з 15.02.2014 року по 07.04.2015 року; 35 463,41 грн. інфляційних нарахувань за період лютий 2014 року- березень 2015 року.

Позов обґрунтовано простроченням виконання грошового зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу №499/14-БО-6 від 25.11.2013 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив зменшити розмір пені на 95%.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2016 року (суддя Ніколаєва Л.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Новгородський комбінат комунального господарства" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3562 грн. 27 коп. пені, 1369 грн. 10 коп. 3% річних, 13609 грн. 99 коп. інфляційних втрат, а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року (судді: Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Радіонова О.О.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 16591,91 грн. пені та позов в цій частині задовольнити, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 25.11.2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Новгородський комбінат комунального господарства" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 499/14-БО-6, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Умовами пункту 1.2. договору передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п.1.2 у редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2014 року до договору).

Пунктом 2.1. договору сторони домовились, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 83,0 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів, а саме, І квартал 2014 року - 43,0 тис. куб.м: січень - 15,0 тис. куб.м, лютий - 15,0 тис.куб.м, березень - 13,0 тис.куб.м; ІІ квартал 2014 року - 5,0 тис. куб.м: квітень - 5,0 тис.куб.м, травень - 0 тис.куб.м, червень - 0 тис.куб.м; ІІІ квартал 2014 року - 0 тис. куб.м; ІV квартал 2014р. - 35,0 тис. куб.м: жовтень - 5,5 тис. куб. м; листопад - 11,5 тис.куб.м; грудень - 18,0 тис. куб. м.

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок та умови передачі газу. А саме: приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами

У розділі 5 договору сторонами узгоджена ціна газу.

Відповідно до положень пункту 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу( п.7.2. договору).

Положеннями п. 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

За умовами п.11.1. договору, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами № 1 від 28.01.2014 року, № 2 від 30.04.2014 року, № 3 від 27.05.2014 року, № 4 від 13.06.2014 року, № 5 від 24.09.2014 року, № 6 від 20.11.2014 року, №7 від 24.12.2014 року до договору купівлі-продажу природного газу №499/14-БО-6 від 25.11.2013 року внесені зміни щодо ціни газу.

На виконання умов договору, позивач у періоди січень-квітень, жовтень-грудень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 415 275,68 грн., а саме: у січні 2014 року на суму 73 433,08 грн., у лютому 2014 року на суму 43 443,14 грн., у березні 2014 року на суму 38 485,47 грн., у квітні 2014 року на суму 18 053,26 грн., у жовтні 2014 року на суму 17 327,72 грн., у листопаді 2014 року на суму 89 611,52 грн., у грудні 2014 року на суму 134 921,49 грн. Факт отримання газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив оплату за отриманий природний газ з порушенням строків визначених умовами договору купівлі-продажу природного газу №499/14-БО-6 від 25.11.2013 року, відповідно до банківських виписок, виписки нарахування та оплати за договором №499/14-БО-6 та не заперечується самим відповідачем.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення за зобов'язаннями січня - лютого, квітня, листопада - грудня 2014 року пені у розмірі 16 591,91 грн. нарахованої за період з 15.02.2014 року по 07.04.2015 року, 3 % річних у розмірі 1397,70 грн. за період з 15.02.2014 року по 07.04.2015 року, інфляційні нарахування у розмірі 35 463,41 грн. за період лютий 2014 року - березень 2015 року у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову щодо стягнення 3 % річних та інфляційних сум обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, а відмову в решті позову мотивовано невідповідністю розрахунку позивачем інфляційних та річних, щодо пені за порушення умов п. 7.2 Договору судом встановлено, що з урахуванням положень ст.ст.1, 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" № 85-VIII від 13.01.2015 року нарахування позивачем пені за період з 07.02.2015 року по 12.03.2015 року за зобов'язаннями листопада 2014 року та за період з 07.02.2015 року по 07.04.2015 року за зобов'язаннями грудня 2014 року є безпідставним, оскільки з 07.02.2015 року встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції. Тому, загальний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати природного газу за зобов'язаннями січня-лютого, квітня, листопада-грудня 2014 року, за висновками судів попередніх інстанцій, має становити 5 937,12 грн., але судом частково задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір пені на 40% до 3 562,27 грн.

Посилання позивача на те, що він не є енергопостачальною компанією є необґрунтованими, оскільки згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012 № 705, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є гарантованим постачальником природного газу.

Предметом діяльності ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії (п. 6 названого Статуту).

Враховуючи, що природний газ є енергетичним ресурсом, гарантованим постачальником якого є підприємство позивача, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про необхідність застосування Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" № 85-VIII від 13.01.2015 року у спосіб обмеження періоду нарахування пені до 07.02.2015 року, оскільки даним законом передбачено мораторій на нарахування енергопостачальними компаніями пені та інших штрафних санкцій у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції, якими, відповідно, є сторони у справі, що встановлено судами попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судів.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко