ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 905/1740/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року у справі № 905/1740/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" до публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 85397,40 грн., 3% річних у сумі 8641,26 грн. та 75 507,15 грн. інфляційних сум у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за одержаний товар за договором купівлі-продажу №787п від 11.12.2012 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.06.2016 року (суддя Бойко І.А.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 85397,40 грн., 3% річних у сумі 8641,26 грн. та 69063,17 грн. інфляційних сум.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року (судді: Стойка О.В., Попков Д.О., Чернота Л.Ф.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 11.12.2012 року між сторонами укладено договір № 787п, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору обладнання і продукцію виробничо-технічного призначення, іменовані надалі товар. Номенклатура, кількість, ціна, термін і умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.3 договору сторони узгодили, що при передачі (поставці) некомплектного товару або неналежної якості покупець має право, на свій розсуд, вимагати пропорційного зменшення ціни товару, безоплатного усунення недоліків товару (протягом 3-х днів з дати отримання вимоги и підтверджуючих документів від покупця), заміни товару на якісний або відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої вартості товару.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за договором відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни, які склалися на ринку.

Умовами п. 3.2. договору та п. 2 додаткової угоди № 2 від 01.04.2013 року до нього передбачено, що покупець, здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10-ти днів з дати його поставки. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

За п. 3.3. договору за фактом відвантаження товару продавець надає покупцеві наступні документи:

- видаткову накладну (товарно-транспортну накладну при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом) - 1 прим.;

- копія залізничної накладної - 1 прим.;

- сертифікат якості - 1 прим.;

- інші спеціальні документи.

Згідно з п. 4.1 договору умови, місце фактичної передачі (поставки) товару обумовлюються в додаткових угодах. Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки. Вантажоодержувачем товару є відповідач, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

На виконання умов договору сторонами були укладені додаткові угоди до договору №1 від 11.12.2012 року та № 2 від 01.04.2013 року на загальну суму разом з ПДВ 1 250 472,72 грн., якими узгоджено найменування продукції, номер та індекс стандартів, Код УКТ ЗЕД, кількість та вартість продукції, що має бути поставлена, а також строки та умови її поставки.

Позивачем було поставлено відповідачу продукцію за договором за видатковими накладними на загальну суму 1 205 176,38 грн.: №2833 від 12.12.2012 року на суму 360 761,28 грн., № ТМКУм002279 від 06.03.2013 року на суму 357 384,24 грн., №ТМКУм002280 від 06.03.2013 року на суму 31 410,06 грн., №ТМКУм8820 від 07.08.2013 року на суму 144 234,84 грн., №ТМКУм9030 від 09.08.2013 року на суму 91 162,56 грн. та №3099 від 19.12.2012 року на суму 220 223,40 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представником позивача та уповноваженими представниками відповідача за довіреностями, без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, та відомості про фактичне отримання продукції.

У зв'язку із виконанням відповідачем не в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати товару, позивачем на його адресу була відправлена претензія №0504/1151 від 05.04.2016 року, яка залишилась без відповіді та виконання.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних сум у зв'язку з порушенням виконання зобов'язання з оплати товару на підставі договору купівлі-продажу.

Висновок судів обох інстанцій про часткове задоволення позову про стягнення з покупця заборгованості обґрунтовано доведеністю обставин порушення ним обов'язку з оплати отриманого товару за спірним договором, та наявністю правових підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних сум, з урахуванням здійсненого судом перерахунку.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом додаткової угоди № 1 сторони узгодили поставку кабелю КГЭШ 3х50 та 3х70 (1х10+3х4) у кількості 1,667 км та 1,755 км, а також барабан № 14 та № 20 у кількості 2 шт. та 1 шт. відповідно, згідно з додатковою угодою № 2 - кабель НГШМ 2х1,5 - 3 км та барабани № 14 та № 12 по 1 шт.

Зазначений товар прийнято представниками відповідача на підставі видаткових накладних без зауважень, хоча і у кількості, що відрізняється від зазначеної в додаткових угодах.

При цьому, за відсутності з боку покупця будь-яких зауважень до продавця з приводу невідповідності отриманого товару вимогам договору щодо кількості або якості чи комплектації, або доказів повернення чи відмови від прийняття спірного товару в порядку, визначеному п. 2.3 договору, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що своїми конклюдентними діями з прийняття спірного товару без жодних заперечень щодо його виду або ціни, відповідач погодився з видом, асортиментом та ціною, зазначеною в супровідних документах, а тому у нього виникло зобов'язання з оплати фактично отриманого товару.

Таким чином, суди обох інстанцій встановили, що продавець на підставі спірного договору купівлі-продажу поставив покупцю товар на суму 1 205 176,38 грн., з яких неоплаченою у визначений договором строк залишився товар на суму 85 397,40 грн.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідач не спростував обставин одержання товару та не довів обставин його повернення або відмови від прийняття, що свідчить про порушення ним умов договору, а також вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, а тому господарські суди підставно задовольнили вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 85 397,40 грн., 3% річних у сумі 8641,26 грн. та 69063,17 грн. інфляційних сум, відмовивши в решті позову про стягнення додаткових нарахувань за необгрунтованістю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко