ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 5015/3683/11 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Данилової М.В. Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс-санаторій "Великий Любінь №1"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016у справі № 5015/3683/11 господарського суду Львівської областіза позовомПрокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Дочірнього підприємства "Санаторій "Любінь Великий" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс-санаторій "Великий Любінь № 1"; 4. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; 5. Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області; 6. Державна реєстраційна служба України; 7. Федерація професійних спілок України. треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Самбірське бюро технічної інвентаризації; 2. Комунальне підприємство "Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації"; 3. Городоцьке районне управління юстиції у Львівській області.провизнання недійсними та скасування рішень; визнання недійсною реєстрацію права власності; визнання недійсними договорів купівлі-продажу; визнання права власності та витребування майна

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідача - 1не з'явився- відповідача - 2не з'явився- відповідача - 3не з'явився- відповідача - 4не з'явився- відповідача - 5не з'явився- відповідача - 6не з'явився- відповідача - 7не з'явивсятретя особа - 1не з'явивсятретя особа - 2не з'явивсятретя особа - 3не з'явивсяГПУТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Любінь Великий", Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я", Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій "Великий Любінь №1, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Великолюбінської селищної ради Городоцького району, Державної реєстраційної служби України та Федерації професійних спілок України про визнання недійсними і скасування рішень про оформлення права власності та свідоцтв про право власності; визнання недійсною реєстрацію права власності; визнання недійсними договорів купівлі - продажу; а також - визнання за державою Україна права власності та витребування майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.09.2016 (суддя Коссак С.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузь В.Л., суддів Данко Л.С., Желік М.Б.), призначено судову експертизу та зупинено провадження по справі. Обов'язок оплати проведення експертизи покладено на Городоцьку місцеву прокуратуру Львівської області та Фонд державного майна.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс-санаторій "Великий Любінь №1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зупинення провадження, а справу повернути до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду справи по суті.

У підтвердження своїх вимог скаржник зазначає, що судами невірно застосовано ст. 79 ГПК України, оскільки питання проведення судової експертизи по справі № 5015/3683/11 постало тому, що при поданні позову прокурор та позивач не визначили ціни позову, а неодноразове призначення експертизи та неоплата її вартості позивачем має своїм наслідком необґрунтоване затягування судового розгляду та свідчить про неналежну реалізацію ним своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.11.016 у зв'язку зі звільненням Данилової Т.Б. з посади судді Вищого господарського суду України, справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсак В.А., Сибіга О.М., Данилова М.В.

Прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України не скористався правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Дочірнє підприємство "Санаторій "Любінь Великий" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я", Товариство з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс-санаторій "Великий Любінь № 1", Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області, Державна реєстраційна служба України, Федерація професійних спілок України та представники третіх осіб не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарськими судами, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2014, якою справу передано на новий розгляд, Господарський суд Львівської області прийняв на новий розгляд справу, провадження у якій порушено за позовом прокурора Городоцького району Львівської області, заявленого в інтересах держави, з вимогами:

-визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на спірні об'єкти нерухомості (від 23.11.2001 серії ААБ №№000459, 000460);

-визнати недійсними Договори купівлі-продажу (від 19.07.2001 та 11.08.2004);

-визнати недійсною реєстрацію права власності;

-повернути спірне майно державі Україна (як наслідок витребування майна з чужого незаконного володіння).

Відповідно до заяв прокурора позов був доповнений додатковою вимогою про визнання за державою Україна право власності на майновий комплекс Санаторію "Любінь Великий" та про визнання недійсними та скасування рішень виконкому Великолюбінської селищної ради № 35 від 28.05.1999 та № 80 від 14.09.1999, деталізовано вимогу про повернення відповідачами-1 та -3 державі Україна спірних об'єктів, а також заявлено вимогу про залучення до участі у справі Великолюбінської селищної ради, як відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2015 у справі № 5015/3683/11 (суддя Шпакович О.Ф.) було призначено судову будівельно - технічну експертизу. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 ухвала суду була залишена без змін.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Шпакович О.Ф., 29.01.2016 автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/3683/11 передано для розгляду судді Коссаку С.М.

Ухвалою суду від 31.08.2016 повторно поновлено провадження та призначено розгляд справи на 12.09.2016. В судовому засіданні від 12.09.2016 судом першої інстанції прийнято оспорювану ухвалу про призначення у справі судову експертизу та зупинено провадження у справі.

В постанові від 22.06.2015 у справі № 5015/3683/11 суд апеляційної інстанції зазначив, про те, що оскільки у матеріалах справи документи (у тому числі - первинні) стосовно проектування, будівництва та введення в експлуатацію спірних об'єктів (що знаходяться у селищі Великий Любінь, вул. Львівська, 16, 16 "б", 16 "г") - відсутні, а в документах стосовно обліку об'єктів відповідачем-1, у бухгалтерській звітності (балансі підприємства), зазначено, що частина будівель (споруд) забудована після 1960 року, - необхідним є встановлення часу будівництва усіх об'єктів, враховуючи, що підставою позову є факт їх передання (Міністерством охорони здоров'я УРСР) у відання Українській республіканській раді профспілок згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960.

Як зазначено судом першої інстанції, за твердженням відповідача-3, спірні корпуси №№ 2, 4 збудовані у ХІХ столітті, а за даними бухгалтерського обліку відповідача-1 корпуси №№ 2, 4 введено в експлуатацію у 1939 та 1975 роках (відповідно), а відтак встановлення у ході судової експертизи часу будівництва спірних об'єктів та вартості будівель (споруд) є необхідним для правильного вирішення даного господарського спору по суті.

Господарськими судами встановлено, що альтернативних методів визначення вартості спірних об'єктів та часу їх будівництва скаржник суду не пропонує, а лише заперечує проти проведення судової експертизи.

При цьому, враховуючи неможливість оплатити позивачем вартість попередньої судової експертизи, обов'язок по оплаті її вартості покладено на Городоцьку місцеву прокуратуру Львівської області.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.

При цьому, господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд зупинив провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання, яке потребує спеціальних знань, - встановлення часу будівництва спірних об'єктів та вартості будівель. При цьому, зазначеною ухвалою місцевого господарського суду проведення експертизи доручено Городоцькій місцевій прокуратурі Львівської області та Фонду державного майна, у зв'язку з чим матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, що унеможливлює розгляд справи протягом часу знаходження матеріалів справи в експертній установі.

Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано зупинив провадження у даній справі, оскільки ухвала місцевого господарського суду від 12.09.2016 містить положення про призначення судової експертизи у справі, що є підставою для зупинення провадження у справі. При цьому, слід зазначити, що місцевий господарський суд реалізував надане законом господарським судам право на зупинення провадження у справі до закінчення проведення експертного дослідження для уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що зупинення провадження у справі місцевим господарським судом у зв'язку з призначенням судової експертизи базується на нормах чинного процесуального законодавства, зокрема, ст. ст. 41, 79 ГПК України, а тому правомірно залишив ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2016 в частині зупинення провадження без змін.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 5015/3683/11 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

М.В Данилова