ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Справа № 910/22682/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "МЖКбуд"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.16 та рішення господарського суду міста Києва від 17.02.16у справігосподарського суду міста Києва №910/22682/13за позовомоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК Горького 165"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "МЖКбуд"

провизнання права власності,за участі представників сторін:

від позивача - Курбанова Т.Г., Березенко В.Г.,

від відповідача - Роїк О.О.

У С Т А Н О В И В:

01.08.1989 розпорядженням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів №323 було затверджено акт від 28.07.1989 про приймання закінченого будівництвом житлового будинку №1 секція "А" по вул. Горького, 165.

На підставі наказу від 29.09.1989 №190 Управління житлового господарства виконкому Московської районної ради народних депутатів приймальна комісія Об'єднаної дирекції Главккиївміськбуду прийняла закінчений будівництвом жилий будинок і енергоблок за адресою: вул. Горького, 165 у Московському районі м. Києва.

03.05.1994 між державною комунальною будівельною корпорацією "Київміськбуд" та ТОВ "ВБФ "МЖКБуд" було укладено договір про співробітництво і спільну діяльність по будівництву і експлуатації об'єктів МЖК "Будівельник" по вул. Горького.

20.04.1995 Актом про передачу незавершених будівництвом нежилих приміщень МЖК "Будівельник" Об'єднана дирекція передали з балансу, а ВБФ "МЖКБуд" прийняли на баланс зазначені об'єкти нерухомості, вбудовані у будинок №165 по вул. Горького.

24.05.2004 розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації №529 надано дозвіл власнику Акціонерного товариства Холдінгова компанія Виробничо-будівельна фірма "МЖКБуд" на виконання будівельних робіт по переплануванню нежитлових приміщень №1 та №32 під творчу майстерню по вул. Горького, 165 згідно затвердженого проекту.

15.07.2008 розпорядженням Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації №954 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом перепланування нежилих приміщень №400 та №401 по вул. Горького, 165 у м. Києві для розміщення творчих майстерень, прийнято в експлуатацію зазначені переплановані приміщення загальною площею №400 - 71,2 кв. м., №401 - 70,9 кв. м.

31.05.2011 рішенням Установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом №1 створено ОСББ "МЖК Горького 165", затверджено статут та обрано правління, відповідно до п.1.8 якого майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому членами об'єднання у власність, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

На підставі розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №612 від 29.08.2012 КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" передали на баланс ОСББ "МЖК Горького 165" житловий будинок №165 по вул. Горького у м. Києві, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів.

Стверджуючи, що приміщення №№400, 401 є власністю квартиронаймачів і належать їм на праві спільної сумісної власності з 1993 року, а тому отримання ТОВ ВБФ "МЖКБуд" свідоцтв про право власності №2998775, №2997605 від 26.04.2013 порушує права і законні інтереси співвласників квартир будинку №165 по вул. Горького у м. Києві, ОСББ "МЖК Горького 165" звернулися до господарського суду міста Києва (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) з позовом про визнання права спільної сумісної власності співвласників ОСББ "МЖК Горького 165" на допоміжні приміщення, розташовані на 17-му поверсі будинку №165 (літ."А") по вул. Горького у м. Києві, загальною площею 142,1 кв. м. - горище, як на спільне майно, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку №165, скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення №400 площею 70,9 кв. м., та №401 площею 71,2 кв. м., здійсненої 26.04.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

17.02.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін 06.09.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Дикунська С.Я., Алданова С.О., Зубець Л.П.) позов задоволено частково, визнано право спільної сумісної власності співвласників ОСББ "МЖК Горького 165" на допоміжні приміщення, розташовані на 17-му поверсі будинку №165 у м. Києві загальною площею 142,1 кв. м. - горище, як на спільне майно, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку №165 по вул. Горького у м. Києві. В іншій частині позову відмовлено. Судові рішення у частині позовних вимог про визнання права власності мотивовані тим, що спірні приміщення є допоміжними, які в силу ч.2 ст.382 ЦК України належать співвласникам на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Між тим, відхиляючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності, суди зазначили, що правового обгрунтування можливості відновлення порушеного права обраним позивачем способом захисту, останнім не наведено.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "МЖКбуд" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.369 ЦК України).

Частиною 2 статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

У відповідності до ст.19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.

Відповідно до п.2 ч.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку.

За рішенням Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього, а питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №14-рп/2011 від 09.11.2011 встановлено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Із матеріалів справи видно, що за висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №5213/5214/14-43 від 29.05.2015, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, приміщення №400 площею 70,9 кв. м., та №401 площею 71,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 165, секція "А", можна кваліфікувати за функціональним призначенням, як "технічне горище"; відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, оскільки через дані приміщення проходять вентиляційні камери та прокладено загальнобудинкові мережі водопостачання та теплопостачання з встановленими на них запірною й обслуговуючою арматурою, яка не є дублюючою; можна віднести до неподільного майна, як частину житлового комплексу, що забезпечує належне функціонування та експлуатацію житлового комплексу; не відносяться до нежитлових приміщень в складі житлового комплексу та не можуть бути самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, узявши до уваги положення ст.392 ЦК України, відповідно до яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованих висновків, що спірні приміщення №400 та №401 загальною площею 142,1 кв. м. є допоміжними приміщеннями будинку №165 по вул. Горького у м. Києві (горище), належать на праві спільної сумісної власності співвласникам цього будинку, виходячи з чого правомірно задовольнив позов у частині вимог про визнання права спільної сумісної власності співвласників ОСББ "МЖК Горького, 165" на зазначене майно.

Що стосується позовних вимог у частині скасування державної реєстрації права власності, то у їх задоволенні суди обох інстанцій обгрунтовано відмовили із застосуванням положень ст.ст.33, 34 ГПК України, виходячи з підстав недоведеності позивачем тих обставин, що його порушене право буде відновлене обраним способом захисту.

Достатніх обґрунтувань із посиланням на норми права, які спростовували б висновки судів, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "МЖКбуд" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №910/22682/13 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Ж.О. Корнілова