ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 914/3760/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі№ 914/3760/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4простягнення 42 123,23 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЧорней О.В.- - відповідачаОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 42 143, 23 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 у справі № 914/3760/15 (колегія суддів у складі: головуючого судді В.М. Артимовича , суддів: А.Я. Морозюка, О.І. Щигельської), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді М.І. Хабіб, суддів: О.В. Зварич, Юрченка Я.О.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 40 599, 42 грн. основного боргу та 1 173, 38 грн. судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач, як споживач, порушив законодавство у сфері електроенергетики.

Не погоджуючись із рішеннями судів, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.06.2006 Публічним акціонерне товариство "Львівобленерго", як постачальником, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 68765, за умовами якого, постачальник здійснює постачання електроенергії споживачу в обсязі, передбаченому договором, а споживач оплачує спожиту ним електричну енергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни.

Згідно з додатками №№ 3, 6, 7а, 9, 10, 11 (т.1, а.с. 52- 62) до договору № 68765 ПАТ "Львівобленерго" здійснює постачання електричної енергії до магазину споживача на АДРЕСА_1.

Пунктом 4.2.3 договору встановлено, що споживач сплачує позичальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями, у разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

17.06.2015 представниками енергонагляду ПАТ "Львівобленерго" на підставі п .6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями) при огляді магазину по АДРЕСА_1 в присутності споживача складено акт про порушення № 027683, який останнім не підписано. Будь-яких зауважень щодо цього акта він не подав.

За результатами розгляду зазначеного акта відповідачу, як споживачу, проведено нарахування вартості недоврахованої електричної енергії на суму 42 143, 23 грн. Відповідний протокол засідання комісії № 224 від 17.07.2015 та розрахунковий документ на вказану суму скеровано споживачу листом. Рахунок не останнім не оплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення недоврахованої електричної енергії в примусовому порядку.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до п.у 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Ч. 1 ст. 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до п. 3.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕ), відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Пунктами 6.40, 6.41, 6,42 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.06.2015 представниками позивача за участю відповідача встановлено на об'єкті відповідача, який знаходиться на АДРЕСА_1, відсутність лічильників активної та реактивної електроенергії, відсутність пломб на клемних кришках електролічильників, про що складено акт про порушення ПКЕЕ №027683 від 17.06.2015, від підписання якого відповідач відмовилася.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилався на те, що ним не було допущено порушень ПКЕЕ, оскільки лічильники були викрадені невідомими особами, про що 16.06.2015 було повідомлено позивача, тому до неї не підлягає застосуванню Методика (ч.2 п.1.2 Методики).

Дійсно, ч.2 п. 1.2 Методики, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Тобто, Методика не застосовується за одночасної наявності двох умов: за умови своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб, та за умови відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку.

Відповідач письмово повідомив позивача 16.06.2015 (до складання акту про порушення) про викрадення лічильників, у зв'язку з чим просив скерувати інспектора на її об'єкт.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2015 та 12.06.2015 (до повідомлення про викрадення лічильників) мали місце факти не допуску представників позивача до контрольного огляду засобів обліку, встановлених на об'єкті відповідача, який знаходиться на АДРЕСА_1, у зв'язку з чим відповідачу було надіслане 16.06.2015 повідомлення про припинення подачі електроенергії. На момент виявлення порушення представниками позивача та складання акту (17.06.2015) відповідач не звертався до правоохоронних органів щодо викрадення лічильників, а звернулася лише 06.07.2015. Крім того, за висновком суду, відповідачем не доведено, що були пошкоджені двері чи замок до підвальних приміщень, в яких знаходилися лічильники. Поряд з тим, згідно з актами про обсяги спожитої електроенергії значно зросло споживання електроенергії після відновлення 20.06.2015 обліку електроенергії на цьому об'єкті. Так, обсяги спожитої електроенергії за період: з 20.02.2015 по 20.03.2015 - 3660 кВт.год;. 20.03.2015 по 20.04.2015 - 3420 кВт.год; з 20.04.2015 по 21.05.2015 - 3120 кВт.год; з 21.05.2015 по 19.06.2015 (станом на 19.06.2015 лічильник відсутній), визначений середній обсяг споживання - 3238 кВт.год; з 20.06.2015 по 17.07.2015 - 6906 кВт.год; з 17.07.2015 по 20.08.2015 -14905 кВт.год; з 20.08.2015 по 18.09.2015 - 8 175 кВт.год; з 18.09.2015 по 20.10.2015 - 8 252 кВт.год ( т1, а.с. 117-124). Обсяги споживання зросли після відновлення 20.06.2015 обліку електроенергії і порівняно з аналогічним періодом 2014року( у липні -вересні 2014 року обсяги споживання за місяць становили відповідно: 2020 кВт.год, 2420 кВт.год,2620 кВт.год).

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши факт втручання відповідача в роботу системи обліку електроенергії дійшли обґрунтованого висновку про необхідність визначення, у даному випадку, на підставі акта про порушення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідно Методики.

Посилання відповідача на письмові пояснення орендарів, які орендують у відповідача приміщення за адресою вул. Дністерська,1 у м. Львові, щодо того, що представники ПАТ "Львівобленерго" не зверталися до них з вимогою надати доступ до приміщення, в якому знаходяться електролічильники, не складали в їх присутності акти про не допуск, відтак, заперечення відповідачем факту не допуску працівників позивача до приладів обліку, суди визнали необґрунтованими, оскільки орендарі не перебувають у договірних відносинах з позивачем та не мають жодних обов'язків перед позивачем.

Судами правомірно відхилені посилання відповідача стосовно зростання споживання електроенергії після встановлення приладу обліку передачею у червні 2015 року в оренду вільного приміщення та проведенням його ремонту, оскільки доказів на підтвердження цих обставин останнім суду не подано.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як пошкодження приладів обліку , інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку

Пунктом 2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб,кВт год) визначається за формулою Wдоб = P t доб · Kв. (формула 2.4), де P - потужність (кВт); t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), Kв (K в.і ) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,75.

Згідно з п. 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Як роз'яснено в п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду № 3 від 16.12.2015 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків визначаються на підставі акта порушень (пункт 6.42 Правил), в якому має бути зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків (пункт 6.40). Чинне законодавство не містить заборони щодо доведення вчинення факту правопорушення Правил споживачем і іншими додатковими доказами, однак донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється на підставі даних, зазначених в акті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення ПКЕЕ, про яке вказано в акті № 027683 від 17.06.2015 (дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку: самовільне внесення змін у схему обліку електроенергії (п.3.3, п. 3.34, п.6.40, п.10.2)- відсутність лічильників активної та реактивної електроенергії, відсутні пломби з клемних кришок електролічильників, передбачене підпунктом 3. п. 2.1 Методики), відтак погоджується з визначенням судом першої інстанції добового обсягу споживання електричної енергії за формулою Wдоб.с.п.=Р х t доб. х Кв. (формула 2.4), застосуванням коефіцієнту використання електрообладнання (Кв) 0,75, та визначенням вартості не облікованої електроенергії в сумі 40 599, 42 грн.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилені доводи відповідача про те, що підлягав застосуванню коефіцієнт використання електрообладнання (Кв) 0,5 з огляду на наступне.

Коефіцієнт використання електрообладнання 0,5 застосовується за наявності згоди сторін. Коефіцієнт використання електрообладнання 0,75 застосовується при недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії на свою територію для складання переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення (п.2.5 Методики).

З матеріалів справи вбачається відсутність згоди сторін, оскільки акт про порушення не підписаний відповідачем. Поряд з тим, в акті про порушення вказано про відсутність доступу для складання переліку струмоприймачів.

Як вірно зазначено судами, п. 6.41 ПКЕЕ передбачає способи захисту прав споживача, зокрема, споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Судами встановлено, що акт про порушення № 027683 підписаний трьома представниками постачальника електричної енергії, відповідач від підпису відмовився, однак жодних пояснень чи зауважень до змісту акту не подав, мотиви своєї відмови від підписання акту не вказав.

Враховуючи те, що акт є дійсним та підтверджує ненадання позивачу доступу до приміщень відповідача для складання переліку струмоприймачів, тому застосування відповідачем в своєму контррозрахунку коефіцієнту використання електрообладнання 0,5 суд обґрунтовано визнав безпідставним. Крім того, при розрахунку скаржник не врахував 20% ПДВ, нарахування якого у даному випадку є обов'язковим.

Відповідно п.6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Встановлено, що відповідач не оскаржив рішення комісії в суді, тому не можуть братися до уваги його доводи про неправомірність рішення комісії , яке оформлене протоколом № 224 від 17.07.2015.

Колегія вважає зазначені висновки правильними та достатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 914/3760/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова