ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 907/1183/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2016у справі № 907/1183/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 88 201, 90 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЧекан В.В.- - відповідачане з'явивсяВ С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 86 513,50 грн. вартості не облікованої електричної енергії, 1 688, 40 грн. вартості проведеної експертизи та 1 218,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2015 (суддя Журавчак Л.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 (головуючий Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Кузь В.Л.) позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач допустив пошкодження приладу обліку (лічильника).

Не погоджуючись із рішеннями судів, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2010 між Свалявським РЕМ ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго", як постачальником, та Приватним підприємцем ОСОБА_4, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № Р06/11-0776, за умовами якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 280 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього (а.с. 200-219).

Відповідно до додатку № 4 до цього договору, одним із об'єктів споживача, що живляться електроенергією від мереж ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго", є майстерня в АДРЕСА_1 (а.с. 206).

07.11.2014 в ході проведення перевірки на вказаному об'єкті, працівниками ПАТ „Закарпаттяобленерго" було виявлено порушення, а саме пошкодження розрахункового приладу обліку та зафіксовано, що лічильник згорів, про що складено акт про порушення № 108870 від 07.11.2014 (а.с. 10-11), який підписаний постачальником та споживачем без зауважень. Відповідно до цього акту пошкоджений прилад обліку типу НІК 2301 АП1, заводський номер 0056023 вилучено постачальником, опломбовано номерною пломбою С12942748 та повідомлено споживача про те, що 27.11.2014 з 8:00 год. комісія постачальника електроенергії буде проводити засідання з приводу складеного акту про порушення.

24.11.2014 споживач звернувся до постачальника із заявою про розгляд та проведення засідання комісії по експертизі лічильника без його участі (а.с. 113). Актом проведення експертизи № 799 від 24.12.2014 (а.с. 114) комісією ПАТ "Закарпаттяобленерго" було встановлено, що: лічильник не придатний до подальшої експлуатації; лічильник поплавлений (горілий); покази лічильника встановити неможливо; підозра на навмисний підпал. Лічильник упаковано в поліетиленовий пакет, опломбовано номерною пломбою № С12942787 та прийнято рішення відправити його на експертизу в НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Висновком експертного дослідження НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області від 05.01.2015 № 24-5 (а.с. 18-26) встановлено, що причиною підплавлення корпусу вказаного лічильника електричної енергії є внесення стороннього джерела запалювання (підпал).

Після отримання результатів експертного дослідження НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу забезпечення його участі на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ та спірних питань для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії (листи № 114-25/855 від 26.02.2015, № 114-25/1801 від 13.03.2015, № 114-25/3734 від 04.06.2015, № 114-25/4529 від 08.07.2015 з доказами відправки, а.с. 115-120, 28).

У зв'язку із неявкою позивача, засідання комісії було проведено без його участі, а результати засідання відображено в протоколі комісії від 27.07.2015 № 46/2015 (а.с.12-15), копію якого разом з додатками направлено відповідачу листом з описом вкладення (а.с. 35). Так, комісією було вирішено відповідно до Методики визначення обсягу та правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 2562 (надалі - Методика), провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії по акту порушення ПКЕЕ від 07.11.2014 № 108870. Крім того, вирішено також покласти на ФОП ОСОБА_4 витрати по відшкодуванню вартості проведеної експертизи в НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області в сумі 1688,40 грн., згідно зі сплаченим позивачем рахунком від 27.11.2014 № 50 (а.с. 27).

Відповідно до Методики, відповідачу за період з 07.05.2014 по 07.11.2014 нараховано вартість необлікованої електроенергії по акту № 108870 від 07.11.2014 в сумі 86 513, 50 грн. (а.с. 16), на підставі чого виписано рахунок № 108870 від 27.07.2015 на оплату даної суми (а.с. 17).

Відповідно до вимог п. 6.43 ПКЕЕ оплата рахунка за недораховану електричну енергію здійснюється протягом 30 календарних днів від дня отримання такого рахунка.

В своєму позові позивач послався на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства відповідний рахунок у встановлений строк не оплатив та заперечень по рішенню комісії не подав, що стало підставою для звернення до суду позовом про стягнення з останнього вказаних сум в примусовому порядку.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Правовідносини сторін у справі врегульовуються положеннями Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією та умовами укладеного договору про постачання електричної енергії № Р06/11-0776 від 29.12.2010.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4 договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), зокрема, у разі пошкодження засобів обліку електроенергії.

Пунктом 3.2 ПКЕЕ передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Додатками 11 та 12 до договору сторони визначили межі балансової та експлуатаційної відповідальності між ФОП ОСОБА_4 та електропостачальником, відповідно до яких ЗТП-58 знаходиться в зоні балансової та експлуатаційної відповідальності споживача; споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електрообладнання після межі балансової належності мереж.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкодження розрахункових засобів обліку, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п.6.42 ПКЕЕ). Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (п.6.43 ПКЕЕ).

Судами встановлено, що порушення споживачем ПКЕЕ зафіксоване належним чином в акті № 108870 від 07.11.2014, який підписаний представниками сторін без зауважень.

Судами попередніх інстанцій враховано висновки спеціаліста, що містяться у висновку експертного дослідження НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області від 05.01.2015 № 24-5 про те, що причиною підплавлення корпусу лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0056023 є внесення стороннього джерела запалювання (підпал). При цьому, при визначенні причини загорання спеціалістом було зроблено висновок про відсутність слідів аварійних режимів роботи електричного лічильника (відсутність ознак короткого замикання електромережі лічильника) та про те, що пошкодження корпусу електричного лічильника відбулось із зовнішньої сторони.

На підставі акту про порушення ПКЕЕ та висновку експертного дослідження, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначено обсяг необлікованої електричної енергії в розмірі 86513,50 грн.

Визначення обсягу та вартості електричної енергії внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, здійснювалось відповідно до Методики (а саме п.3 п.2.1 та п.2.5). При цьому кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, визначається кількістю робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

У зв'язку з тим, що останнє контрольне зняття показів лічильника здійснювалось постачальником 17.04.2014, тобто більш, ніж за півроку до порушення ПКЕЕ (а.с. 188), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно здійснено нарахування за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією. Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Правовою підставою для застосування санкції є факт порушення відповідачем ПКЕЕ, який зафіксований в акті №108870 від 07.11.2014 р., на виконання якого здійснено відповідне нарахування, про що зазначено у протоколі комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго" від 27.07.2015р. №46/2015.

Таким чином, позивач правомірно здійснив розрахунок обсягу та вартості електроенергії за порушення ПКЕЕ на суму 86 513,50 грн. Через несплату відповідачем вказаних коштів у строк, встановлений п.6.43 ПКЕЕ, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія вважає зазначені висновки правильними та достатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

З приводу посилання відповідача на необхідність призначення судової пожежно-технічної експертизи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи у суді першої інстанції.

Так, 02.12.2015 до суду першої інстанції відповідач подав клопотання про ознайомлення за матеріалами справи та про відкладення розгляду справи (а.с.32), яке судом задоволено ухвалою від 07.12.2015 (а.с.38). В той же час, з матеріалів справи вбачається, що клопотань про призначення судової експертизи до прийняття рішення судом першої інстанції відповідач не подавав.

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано розглянув справу та прийняв рішення на підставі сукупності поданих до матеріалів справи сторонами доказів, яким було надано належну правову оцінку. Порушень норм процесуального законодавства судом не допущено.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 907/1183/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова