ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 905/567/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Мачульського Г.М., Сибіги О.М,перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справігосподарського суду Донецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" простягнення 12 553 431, 30 грн в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Жуков А.О.-дов. б/н від 21.12.2015;від відповідачів:Кучеренко О.В.-дов. б/н від 07.07.2015; Головенський В.О.-дов. б/н від 07.07.2015; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.04.2016 (суддя: Осадча А.М.) господарського суду Донецької області у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" про стягнення авансу у сумі 12 553 431, 30 грн. відмовлено повністю.

Постановою від 04.07.2016 (судді: Чернота Л.Ф.-головуючий, Ломовцева Н.В., Стойка О.В.) рішення господарського суду від 07.04.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами склалися господарські правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер цих правовідносин, що врегульовані умовами контракту № 549/ВЭ/33у/Р/6-2 та додатковими угодами, на виконання яких у період строку дії контракту позивачем здійснене перерахування коштів відповідачу для придбання обладнання та матеріалів на загальну суму 12 553 531, 30 грн., виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з товариства з обмеженою відпідальністю "Євроінвестсрой" суми авансу в розмірі 12 553 431, 30 грн. Скаржник посилається на те, що господарськими судами порушені норми матеріального та процесуального права: ст.ст. 4-7, 101 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 607, 1212 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення від 07.04.2016 та постанову від 04.07.2016 без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Сибіга О.М. Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 30.11.2011 товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" (підрядник), укладено контракт, за умовами якого: п. 1.1 - підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, з використанням своїх обладнання та інших матеріальних ресурсів, в строки, в порядку, в об'ємах та за ціною, узгодженою сторонами в цьому контракті і технічній специфікації (додаток № 1), виконати роботи з модернізації об'єкта модернізації, що включають в себе наступне: 1.1.1 - розробку проектної документації з наступним узгодженням розробленої та попередньо узгодженої замовником проектної документації з установами, підприємствами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування України; 1.1.2 - виконання демонтажних, будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт у відповідності до розробленої підрядником проектної документації, робочими програмами та цим контрактом; 1.1.3 - здійснення випробувань у відповідності та в порядку, встановленому розробленими підрядником проектної і кошторисної документацією; 1.1.4 - передачу технічної документації, інструкцій або доповнень до існуючих інструкцій на обладнання, проведення ознайомлення персоналу замовника правилам експлуатації, ремонту, технічного обслуговування у відповідності та в порядку, встановленому в технічній специфікації і узгодженій сторонами програмі ознайомлення; 1.1.5 - розробку документації: правил з проведення пусконалагоджувальних робіт та випробувань, робочих програм, мережевих графіків, звітів, змін керівництва з експлуатації та технічного обслуговування об'єкта модернізації; 1.1.6 - гарантійне обслуговування у відповідності та в порядку, встановленому даним контрактом та технічною специфікацією.

Відповідно додатку № 2 контракту строки виконання робіт погоджуються сторонами в Календарному графіку виконання робіт (пункт 1.4).

Загальна ціна робіт відповідно до пункту 8.1 контракту, в редакції додаткової угоди № 6 від 12.06.2014, встановлена незмінною (твердою) на весь обсяг робіт та складає 18 159 370, 50 грн.

Порядок здійснення розрахунків за виконані роботи, передбачено п. 8.2 контракту. З метою авансування підрядника для придбання обладнання і матеріалів, необхідних для виконання робіт за даним контрактом, підрядник направляє замовнику розрахунок авансів відповідно до додатку № 8 "Орієнтовний графік платежів" до цього контракту, із зазначенням їх цільового призначення, а замовник перераховує підряднику грошові кошти протягом 60 банківських днів з моменту погодження розрахунку авансу. Підрядник зобов'язується протягом 30 робочих днів з моменту перерахування грошових коштів надати замовнику письмовий звіт про використання вказаного авансу. У випадку ненадання письмового звіту про використання та/або нецільового використання авансу, підрядник зобов'язується повернути суму отриманого від замовника авансу протягом 7 календарних днів з моменту отримання від замовника відповідної вимоги про повернення авансового платежу шляхом перерахування вказаної у даному пункті контракту суми на поточний рахунок замовника, згідно п. 8.2.1 контракту.

Сторони обумовили, що загальний розмір авансів становить 5 343 455, 50 грн., ПДВ 20% - 1068691,10 грн., всього - 6412146, 60 грн.

Згідно п.16.1 контракт набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками замовника і підрядника та діє до повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов'язань.

За ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання

Господарськими судами також встановлено, що сторони досягли згоди і визначилися з усіх істотних умов щодо: предмету договірного зобов'язання, об'єму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень та протоколу розбіжностей, скріплені відбитками печаток підприємств. Зміст контракту не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний. За своєю правовою природою укладений між сторонами контракт є договором підряду.

Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Господарські суди встановили, що на виконання умов контракту (пункт 8.2.1) товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" перераховано на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" у якості передоплати за контрактом, платіжними дорученнями: № 186313 від 22.03.2013 - 6 348 660, 00 грн.; № 237629 від 31.10.2013- 6 204 771, 30 грн.

У подальшому, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України "Про боротьбу з тероризмом", керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий наказ від 07.10.2014 за №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014".

Висновком Донецької торгово-промислової палати від 30.07.2014 за № 2187/12.12-03 підтверджена наявність форс-мажору-обставин непереборної сили для ТОВ "Євроінвестстрой" з виконання зобов'язань за договором № 549/ВЭ/33у/Р/6-2 у зв'язку з проведенням з 14.07.2014 на території Донецької області активних військових дій в ході антитерористичної операції.

Як встановлено господарськими судами, 13.01.2016 ТОВ "ДТЕК Східенерго" надіслало ТОВ "Євроінвестстрой" лист № 17/37, в якому зазначило про відмову від подальшого виконання контракту № 549/ВЭ/33у/Р/6-2 в повному обсязі внаслідок дії форс-мажору більше 6 місяців, як це передбачено п.15.5 контракту.

Частинами 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Господарські суди, дійшли висновку, що внаслідок відмови ТОВ "ДТЕК Східенерго" від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом в односторонньому порядку цей контракт вважається розірваним, а договірні зобов'язання сторін відповідно припинені, згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "ДТЕК Східенерго" до ТОВ "Євроінвестстрой" про стягнення грошових коштів, які набуті відповідачем у якості авансу, і зберігаються, на думку позивача, без достатньої правової підстави.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що перелік обладнання визначений змістом накладних співпадає з переліком продукції, що визначено у додатку № 5 до контракту. Тому господарські суди дійшли висновку недоведеності факту у розумінні ст.ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України, щодо зберігання майна у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Господарські суди дійшли висновку, що між сторонами склалися господарські правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права, що застосовуються до окремих видів угод, а договірний характер цих правовідносин, що врегульовані умовами контракту та додатковими угодами, на виконання яких позивачем здійснене перерахування коштів відповідачу для придбання обладнання та матеріалів на загальну суму 12 553 431, 30 грн., виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України. Відтак, зазначені грошові кошти не можуть бути витребувані у відповідача як безпідставне збагачення. Інших підстав для стягнення спірної суми позивачем не заявлено.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження відповідача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст. ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом апеляційної інстанції дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111-5, п.1 ст.111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 04.07.2016 Донецького апеляційного господарського суду та рішення від 07.04.2016 господарського суду Донецької області зі справи № 905/567/16- залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Г.М. Мачульський

О.М. Сибіга