ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 904/9559/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Метрополія"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 29.02.2016 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 07.06.2016 року

у справі № 904/9559/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Метрополія"

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Куценка Ю.А.

відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 303 876 грн. орендної плати за договором № А125/Д-1 від 24.12.2013 року, 81 021,24 грн. заборгованості з оплати експлуатаційних витрат, 20 246,04 грн. витрат на популяризацію, 10 085,26 грн. заборгованості з комунальних послуг, 109 517,13 грн. пені, 271 252,80 грн. штрафу та 12 436,26 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016 року (судді: Юзіков С.Г., Петренко Н.Е., Крижний О.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року (судді: Дармін М.О., Березкіна О.В., Чус О.В.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 116 910 грн. орендної плати, 31 176 грн. експлуатаційних витрат, 7 794 грн. витрат на популяризацію, 5 439,06 грн. комунальних послуг, 2 419,71 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 759, 762, 763 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Орендар зобов"язаний щомісячно сплачувати орендну плату. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами статей 525, 526, 530, 629 цього ж Кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрополія" (орендодавцем) з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди № А125/Д-1, згідно якого орендодавець за актом приймання-передачі від 01.03.2014 р. передав орендареві в тимчасове платне користування приміщення в будівлі торгово-розважального центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, для організації орендарем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" щодо роздрібної торгівлі одягом, взуттям та шкіряними виробами, за яке орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, розмір якої визначений в додаткових угодах до договору. Строк дії договору 1090 календарних днів та обчислюється з дня підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Згідно п. 8.1 договору зміна строку договору здійснюється виключно за згодою орендодавця на підставі додаткової угоди до договору.

Відповідно до пп. 9.1-9.3 договору орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування приміщенням в розмірах і в строки, визначені в цьому договорі. Розмір орендної плати складає суму у гривнях, еквівалентну 30 доларам США за 1 м на місяць, крім того податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Якщо інше не передбачене договором, орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю.

Згідно п. 9.4-9.5 договору у разі необхідності визначення розміру орендної плати за певну частину місяця або за певну кількість днів, розмір орендної плати за один місяць може бути розділений на кількість днів у відповідному місяці і помножений на кількість днів за які здійснюється оплата. Нарахування орендної плати починається з дня дати початку і закінчується в день підписання акта повернення приміщення відповідно до п. 41.2 ст.41 цього договору.

Також в пп. 11.1., 12.3 договору сторони домовили про те, що орендар щомісячно авансом не пізніше 25 числа місяця, який передує оплачуваному місяцю, сплачує орендодавцю вартість витрат на експлуатацію торгового центру та утримання площ загального користування торгового центру. Ставка витрат на популяризацію складає суму у гривнях, еквіваленту 2 доларам США за 1 кв.м. на місяць, крім того ПДВ.

Згідно пп. 13.1, 13.6, 13.9 договору орендар зобов'язався сплатити орендодавцеві гарантійний платіж в розмірі 172 648,80 грн. або надати банківську гарантію. Орендодавець має право у будь-який час протягом строку дії договору стягнути за гарантією будь-яку суму, яка належить до сплати та не оплачена орендарем, включно із сумою збитків та потенційних вимог, які він зобов'язаний сплатити. У випадку дострокового розірвання договору внаслідок будь-яких причин, гарантія не повертається орендареві, а залишається у орендодавця в якості неустойки за дострокове розірвання договору, при цьому сума, яка не покрита гарантією, підлягає оплаті у загальному порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пп. 16.2., 28.1., 28.2., 32.1., 33.1. всі платежі здійснюються у національній валюті України - гривні, та розраховуються відповідно до міжбанківського курсу гривні до долара США, визначених до даних попиту міжбанківського валютного ринку на момент його закриття, за попередній робочий день до дня виставлення рахунку, а в разі відсутності рахунку - на 15 число місяця, що передує оплачуваному місяцю. У разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, внесенню і поповненню гарантії, по сплаті експлуатаційних витрат, витрат на популяризацію, відшкодуванню витрат на комунальні послуги, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, орендар зобов'язаний в кожному випадку сплатити орендодавцеві за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2 відсотка від суми заборгованості. У разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, внесенню і поповненню гарантії, по сплаті експлуатаційних витрат, витрат на популяризацію, відшкодуванню витрат на комунальні послуги, сплаті інших платежів, передбачених договором, більш ніж на 5 робочих днів, орендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 50 відсотків орендної плати за перший місяць строку договору. Орендодавець має право обмежити доступ орендаря в приміщення. У разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по оплаті орендної плати, внесенню і поповненню гарантії по сплаті експлуатаційних витрат, витрат на популяризацію, відшкодуванню витрат на комунальні послуги, сплаті інших платежів передбачених договором впродовж більш ніж 5 робочих днів, а також в інших випадках передбачених договором, орендодавець має право застосувати обмеження доступу в приміщення згідно п. 32 договору та/або відключити системи забезпечення.

Договір укладений під скасувальною умовою, а саме; достроково припиняє дію у разі непогашення орендарем заборгованості перед орендодавцем по оплаті орендної плати, несенню і поповненню гарантії, по оплаті експлуатаційних витрат, витрат на популяризацію, відшкодуванню вартості комунальних послуг, інших платежів, передбачених договором, протягом більше 30 днів з моменту виникнення такої заборгованості. Договір вважається таким, що припинив свою дію в день набуття чинності скасувальною умовою (пп. 40.3., 40.4 договору).

Листами від 22.01.2015р. № 01/22-01 з проектом додаткової угоди до договору оренди № А125/Д-1, від 27.02.2015р. № 01/27-01 з проектом додаткової угоди до договору оренди № А125/Д-1та від 24.03.2015р. № 01/24-03 з проектом додаткової угоди до договору оренди № А125/Д-1 відповідач з посиланням на тяжкий матеріальний стан, викликаний погіршенням фінансово-господарської ситуації в країні, зниження обсягів торгівлі, з метою забезпечення загальногосподарського інтересу між сторонами, звернувся до позивача з пропозиціями щодо внесення змін з 01.03.2015 р. до договору оренди в частині зменшення розміру орендної плати.

Позивач, в свою чергу, листами № 146 від 30.03.2015 р. та № 157 від 07.04.2015 р. поінформував відповідача про відключення систем забезпечення орендованого приміщення (постачання електроенергії та водопостачання), а також про припинення роботи підприємства з 10.04.2015р. до погашення заборгованості.

Листом № 01/10-04 від 10.04.2015р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо дострокового припинення дії договору оренди надав йому додаткову угоду.

Листом вих. №184 від 24.04.2015р. позивач поінформував відповідача про відсутність підстав для розірвання договору оренди і необхідність своєчасної оплати існуючої заборгованості і запропонував достроково розірвати договір оренди 30.06.2015р.

Листом № 01/24-04 від 24.04.2015р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією призначити відповідну комісію з приймання - передачі орендованого приміщення та надання можливості вивезення належного їй майна його новим власником ОСОБА_6, а позивач, в свою чергу, листом вих.№198 від 28.04.2015р. повідомив відповідача про відсутність підстав для розірвання договору оренди і необхідність своєчасної оплати існуючої заборгованості і запропонував достроково розірвати договір оренди 30.06.2015р.

Листами № 2/27-04 від 27.04.2015 р., № 02/30-04 від 30.04.2015р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією прийняти орендоване нею майно, запропонувавши погасити існуючу заборгованість за квітень 2015 року за рахунок банківської гарантії, з чим позивач не погодився за відсутності домовленості сторін щодо дострокового розірвання договору оренди (лист №225 від 26.05.2015 року).

17.06.2015р. сторонами підписано акт про повернення приміщення № А 125/д-1 від 24.12.2013.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, позивач вказав на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди щодо сплати орендних платежів за користування відповідачем приміщенням за період з квітня 2015р. по червень 2015р. в сумі 303 876 грн., боргу з оплати експлуатаційних витрат у розмірі 81 021,24 грн., витрат на популяризацію в сумі 20 246,04 грн., комунальних послуг у розмірі 10085,26 грн., пені за порушення строків оплати обов'язкових платежів в сумі 109 517,13 грн. та штрафу у розмірі 271 252,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав та не оплатив за квітень 2015 року орендну плату, експлуатаційні витрати, витрати на популяризацію, комунальні послуги відповідно до умов договору оренди приміщення.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення орендної плати, штрафних санкцій та інших нарахувань за період з 01 травня по червень 2015р. в зв'язку з неможливістю використання об'єкта оренди за призначенням відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, господарські суди вірно виходили з того, що позивачем обмежено доступ відповідача до орендованого приміщення (п. 32.1 договору) та відключено системи забезпечення (п.33.1 договору), що не заперечується останнім.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (чч.1,2 ст. 651, ст. 654 ЦК України).

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

Приписами ч. 1 ст. 762 цього ж Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому, відповідно до ч. 6 цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З огляду на вищевказані приписи закону та з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, висновок місцевого й апеляційного господарських судів про відсутність підстав для нарахування боргу за період, в якому орендар не використовував приміщення та стягнення з відповідача боргу за квітень 2015р., зокрема, 116 910 грн. орендної плати, 31 176 грн. експлуатаційних витрат, 7 794,00 грн. витрат на популяризацію, 5 439,06 грн. комунальних послуг, є правильним.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) у заявлених розмірах.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року у справі № 904/9559/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко С.С. Самусенко