ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 921/1249/13-г/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача: ОСОБА_4 - договір про надання правової допомоги від 09.12.2016р.,від відповідача: не з'явився,від третьої особи 1: не з'явився,від третьої особи 2: не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р.у справі господарського суду№921/1249/13-г/13 Тернопільської областіза позовомФізичної особи- підприємця ОСОБА_5до Микулинецької селищної радитреті особи1. ОСОБА_6; 2. ОСОБА_7прозобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.12.2013р. у справі №921/1249/13-г/13 позовні вимоги задоволені. зобов'язано Микулинецьку селищну раду у 3-х денний термін з моменту вступу рішення в законну силу, укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельних ділянок, угіддя-землі промисловості, площею 0,0190 га та 0,2270 га для промислового використання, загальною площею 0,2460 га шляхом викупу за 53 600грн., які вже сплачені позивачем повністю, для обслуговування нежитлових будівель прохідної, сушарні пиломатеріалів, лісорозпилювального цеху по АДРЕСА_1 за рахунок земель не наданих у власність та користування.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як особи, які не брали участі в розгляді справи судом першої інстанції, з вищезазначеним судовим рішенням місцевого господарського суду не погодились та звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №921/1249/13-г/13 вищезазначена апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. у справі №921/1249/13-г/13 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. у справі №921/1249/13-г/13 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 13.12.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 20.12.2016р. представник скаржника підтримав вимоги касаційної скарги. Відповідач та треті особи уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 "Про незалежність судової влади" звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008р. у справі №23/294.

Відповідно до п. 52 постановиПленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Тобто, апеляційна інстанція має зробити беззаперечний висновок про наявність або відсутність у особи, що подала апеляційну скаргу, яка не є стороною у справі, факту порушення її прав та законних інтересів.

Проте, постанова апеляційного господарського суду не містить висновків щодо вирішення місцевим господарським судом питання про права та обов'язки заявників апеляційної скарги в спірних правовідносинах.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд в судовому рішенні не відобразив умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, що суперечить приписам ст. 84 ГПК України, відповідно до яких у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-33, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати обсяг позовних вимог, обсяг прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - частково задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 30.12.2013р. у справі №921/1249/13-г/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач