ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 914/945/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2016

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016

у справі № 914/945/16

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Управління комунальної власності), м. Львів,

до Львівської міської ради (далі - Рада), м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (далі - Управління охорони історичного середовища), м. Львів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. приватне підприємство "Львівська гільдія" (далі - Підприємство), м. Львів,

2. Міністерство культури України (далі - Міністерство), м. Київ,

про визнання протиправною та скасування в частині ухвали Львівської міської ради.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Чернобай С.С. предст. (дов. від 12.10.2016)

відповідача - не з'явився

третіх осіб 1. не з'явився

2. Гук Т.І. предст. (дов. від 15.12.2016)

3. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Ради (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині затвердження пунктів 57, 58 додатка ухвали, а саме щодо об'єктів приватизації за адресою: м. Львів, площа Ринок, 5 (підвал загальною площею 150,4 кв. м та 1-й поверх загальною площею 47,1 кв. м).

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2016 у справі № 914/945/16 (суддя Трускавецький В.П.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 (колегія суддів у складі: Бойко С.М.- головуючий суддя, судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на те, що зазначений акт ненормативного характеру прийнятий у межах компетенції відповідача та відповідає приписам чинного законодавства. Крім того, Управління комунальної власності не наділене повноваженнями та (або) компетенцією на оскарження рішень, прийнятих органом, до підпорядкування якого воно (Управління) належить.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Управління комунальної власності просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами попередніх інстанцій у прийнятті судових актів норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Викладені у відзиві твердження про те, що касаційну скаргу подано Управлінням комунальної власності без клопотання про відновлення строку її подання, спростовується клопотанням від 21.10.2016 № 2302-вих.- 4487 про поновлення строку на касаційне оскарження за підписом в.о. начальника Управління ОСОБА_5, яке додане до касаційної скарги та надійшло з касаційною скаргою в одному конверті (без зазначення останнього у переліку додатків до касаційної скарги). Посилання Підприємства на те, що матеріали справи не були витребувані Вищим господарським судом України, що унеможливлює розгляд касаційної скарги Управління комунальної власності, спростовується тим, що відповідно до супровідного листа Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 № 09-01/15517/16 на адресу Вищого господарського суду України були направлені касаційна скарга Управління комунальної власності та матеріали справи № 914/945/16 у двох томах.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників Управління комунальної власності та Підприємства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 28.05.2012 Управлінням комунальної власності як орендодавцем та Львівським історичним музеєм як орендарем укладено договір оренди № Г-8307-12, відповідно до умов якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 19.03.2009 №2527 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів" (Балансоутримувач); об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, загальною площею 155,5 кв. м, у тому числі підвал площею 155,5 кв. м. Відповідно до пункту 4.1 Договору оренди термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 28.05.2012 по 26.05.2015 включно;

- угодою від 15.02.2013 №Г-8307-12 (Д-13) внесено зміни до Договору оренди, в тому числі частину 2 Договору оренди (цільове призначення об'єкта оренди) доповнено пунктом 2.2 в такій редакції:"Частина об'єкта оренди площею 150,4 кв. м. буде використовуватись для кафе, барів, ресторанів, закусочних, кафетеріїв, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи суборендарем, згідно з наказами управління комунальної власності від 13.12.2012 № 54-С та від 15.02.2013 № 1-С";

- 21.02.2013 комунальним закладом Львівської обласної ради "Львівський історичний музей" як орендарем та Підприємством як суборендарем о укладено договір суборенди № 286/Г та договір суборенди № 287/Г, за умовами яких орендар в порядку та на умовах, визначених договорами зобов'язався передати суборендарю, а суборендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення першого поверху будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв. м., що визначені в технічній документації під індексами: 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-7, 9-8; площею 150,4 кв. м., що визначені в технічній документації під індексами: VIII, X, XI, XII, XIII. Термін дії договорів до 30.04.2015;

- рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2016 у справі № 914/301/16, яке набрало законної сили відмовлено у задоволенні позову Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Підприємства та комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський історичний музей", треті особи Міністерство культури України, Львівська міська рада та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання недійсним договору суборенди від 21.02.2013 № 287/Г;

- Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації у листі від 14.08.2014 р. 5/605 надав відповідь Підприємству про те, що не заперечує проти приватизації способом викупу нежитлових приміщень першого поверху будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв. м., що визначені в технічній документації під індексами: 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-7, 9-8; та підвалу, площею 150,4 кв. м., що визначені в технічній документації під індексами: VIII, X, XI, XII, XIII;

- Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 №1196/10-2/61-14 погодило приватизацію Підприємству нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв. м. (перший поверх) та площею 150,4 кв. м. (підвал);

- Міністерство культури України у листі від 22.09.2014 р. № 1197/10-2/61-14 погодило Підприємству попередній договір на укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв. м. (перший поверх) та площею 150,4 кв. м. (підвал);

- ЛКП "Старий Львів" (балансоутримувач приміщення будинку у місті Львів на площі Ринок, 5,) у листі від 15.10.2014 № 1009 та КЗ ЛОР "Львівський історичний музей" у листі від 22.09.2014 № 219 надали згоду на приватизацію способом викупу Підприємством нежитлових приміщень першого поверху будівлі за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5, площею 47,1 кв. м. (перший поверх) та площею 150,4 кв. м. (підвал);

- Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 23.10.2014 вирішено не заперечувати проти включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, нежитлових приміщень на площі Ринок, 5 у місті Львові і рекомендувати Управлінню комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу (витяг з протоколу від 23.10.2014 № 01-1771);

- Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 28.10.2014 погоджено винесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради наступні об'єкти, зокрема ПП "Львівська гільдія" - площа Ринок, 5 (підвал); ПП "Львівська гільдія" - площа Ринок, 5 (1-ий поверх) (витяг з проколу від 28.10.2014 № 01-1779);

- у листі Управління комунальної власності ЛМР від 28.10.2014 № 4-2302-1606, адресованого голові Постійної комісії комунального майна та власності ЛМР, в переліку заяв про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вказано спірні об'єкти та заявка ПП "Львівська гільдія";

- Постійною комісією комунального майна та власності ЛМР 28.10.2014 підтверджено рішення Постійної комісії від 23.10.2014 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, нежитлових приміщень на площі Ринок, 5, і рекомендовано Управлінню комунальної власності ЛМР включити дані приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу та внести в це рішення уточнення стосовно нежитлових приміщень за вказаною адресою, а саме: 1. нежитлове приміщення 1-го поверху площею 47,1 кв. м; 2. нежитлове приміщення підвалу площею 150,4 кв. м (витяг з протоколу від 28.10.2014 №01-1781);

- ухвалою Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" серед об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу затверджено у Додатку, в тому числі, об'єкти за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 5 (підвал - 150,5 кв. м.; 1-ий пов. - 47.1. кв. м.) під номерами №№ 57, 58.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині затвердження пунктів 57, 58 додатка ухвали, а саме щодо об'єктів приватизації за адресою: м. Львів, площа Ринок, 5 (підвал загальною площею 150,4 кв.м та 1-й поверх загальною площею 47,1 кв.м) з підстав порушення процедури прийняття оскаржуваної ухвали, передбаченої Регламентом Львівської міської ради та порушення приписів Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у прийняття означеної ухвали в оскаржуваній частині, оскільки будинок на площі Ринок, 5, у м. Львові є пам'яткою культури національного значення, відповідно не може бути об'єктом малої приватизації.

Згідно з приписами частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами. Статтею 3 зазначеного закону передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (від 08.06.2000, набрав чинності з 01.01.2001) пам'ятка культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

У відповідності до частини першої статті 13 наведеного Закону об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

У відповідності до приписів статті 18 даного Закону об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

У відповідності до Перехідних положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінетові Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом належало подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про охорону культурної спадщини"; розробити і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" згідно Перехідних положень визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР" ансамбль площі Ринок у м. Львові, в тому числі будинок № 5 віднесено до списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Отже, будинок № 5 на площі Ринок у м. Львові було взято на облік до набрання чинності Законом Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури".

Статтею 1 Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" від 1 лютого 2005 року № 2391-IV (далі - Закон №2391) заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, водночас згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень із дня набрання чинності цим Законом протягом шести місяців Кабінет Міністрів України був зобов'язаний подати до Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Упродовж шестимісячного строку, визначеного наведеними законами Кабінет Міністрів України не подав на розгляд Верховної Ради України законопроектів (пропозицій) про приведення законів України у відповідність із зазначеними Законами щодо включення чи не включення об'єктів до списків (переліків) пам'яток історії та культури згідно із Законом Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" і до Реєстру нерухомих пам'яток України та затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Законом України "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 № 574 затверджено перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого будинок на площі Ринок, 5 у м. Львові не внесено, а пунктом 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон № 2391.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що порушення відповідачем Регламенту Львівської міської ради у прийняття ухвали в оскаржуваній частині, про що зазначав позивач, не знайшли свого підтвердження, оскільки у розгляді питання щодо затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу під номером 47 порядку денного депутатам було роздано 3 проекти ухвал, які містили різну кількість об'єктів; зважаючи на те, що на час прийняття Радою рішення (ухвали) не існувало законодавчої заборони щодо включення спірних об'єктів до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу; беручи до уваги наявне погодження Міністерства культури України щодо приватизації Підприємством спірних об'єктів шляхом викупу, наявність попереднього договору на укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, а також враховуючи, що Управління комунальної власності не наділено правом на звернення до суду з позовами та правом на оскарження рішень Львівської міської ради, до підпорядкування якої воно (Управління) належить, - дійшли обґрунтованого висновку про відповідність спірного акта ненормативного характеру (ухвали) в оскаржуваній частині вимогам чинного законодавства, визначеній законом компетенції органу, який його прийняв та, за відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача при прийнятті даного акта ненормативного характеру, правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи Управління комунальної власності не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 зі справи № 914/945/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко