ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/32584/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" Паламарчука Віталія Віталійовича.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року

у справі № 910/32584/15

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" Паламарчука Віталія Віталійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна"

про зобов'язання повернути грошові кошти у розмірі 9279,91грн.

за участю представників сторін:

позивача: Недотоп М.М.,

відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдінг Україна" про зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в розмірі 9 279,91 грн., отримані за договором про внесення змін від 19 березня 2015 року до договору про депозитний вклад "Індивідуальний" № DU1329/2014-1 від 12 березня 2015 року.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що зазначений договір про внесення змін від 19 березня 2015 року до договору про депозитний вклад "Індивідуальний" № DU1329/2014-1 від 12 березня 2015 року є нікчемним на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки на виконання умов такого договору банк під час дострокового розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника здійснив виплату відповідачу відсотків без застосування зниженої відсоткової ставки, тобто відмовився від власних майнових вимог, у зв'язку з чим відповідач відповідно до вимог ст. 216 ЦК України та ч. 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов'язаний повернути банку грошові кошти, які були надмірно виплачені банком як відсотки на депозитний вклад за нікчемним правочином.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 лютого 2016 року (суддя: Босий В.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що на момент укладення між ПАТ "Банк національний кредит" та відповідачем договору від 19 березня 2015 року про внесення змін до депозитного договору умови про можливість застосування зниженої відсоткової ставки під час дострокового розірвання договору з ініціативи вкладника були виключені з депозитного договору за погодженням сторін в день його укладення шляхом підписання договору про внесення змін від 12 березня 2015 року, який є чинним і неоскаржений в судовому порядку, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що у банку були відсутні підстави застосовувати знижену відсоткову ставку під час дострокового розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, а також відсутні підстави для зобов'язання відповідача (вкладника) повернути грошові кошті, заявлені до стягнення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року (склад колегії суддів: Коротун О.М. - головуючий, Майдиневич А.Г., Сулім В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та в якості додаткового обґрунтування відмови у задоволенні позову зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, як докази в підтвердження віднесення уповноваженою особою фонду договору від 19 березня 2015 року про внесення змін до депозитного договору до нікчемних.

Не погодившись із зазначеними рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12 березня 2015 року публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдинг Україна" (вкладник, відповідач) укладено договір про депозитний вклад "Ідивідуальний" №DU1329/2014-1 (без капіталізації процентів) (далі за текстом - депозитний договір), відповідно до п. 2.1. якого вкладник передав, а банк прийняв на депозитний рахунок №2615.5.123546.002/980 в ПАТ "Банк національний кредит" грошові кошти в національній валюті в сумі 3 000 000,00 грн.

Згідно з п.п. 2.2., 2.3. депозитного договору депозит розміщується строком на 12 місяців+3 дні (369 днів) з 12 березня по 15 березня 2016 року (включно), за користування яким банк зобов'язався виплатити вкладнику процентну ставку в розмірі 22,00% річних.

Відповідно до п. 3.7. депозитного договору вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання дії договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладника №26004123546001 в ПАТ "Банк національний кредит". У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0% процента річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

12 березня 2015 року - в день укладення депозитного договору між публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" та товариством з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдинг Україна" укладено договір про внесення змін №1 до депозитного договору"Ідивідуальний" №DU1329/2014-1 (далі за текстом - договір про внесення змін № 1), яким пункт 2.1. депозитного договору було доповнено підпунктами 2.1.1. та 2.1.2., в яких сторони між собою погодили, що майнові права на вклад є забезпеченням виконання зобов'язань вкладником, який також виступає позичальником, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.-10ю/2015/2-1 від 12 березня 2015 року. У підпункті 2.1.2. сторони погодили вважати суму вкладу зміненою у разі здійснення договірного списання частини вкладу, а саме: зменшеною на суму договірного списання.

Зазначеним договором сторони внесли зміни також і до п. 3.7. депозитного договору виклавши його в іншій редакції, відповідно до якої вкладник має право після припинення дії договору застави майнових прав № 04-1705/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 12 березня 2015 року звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 (десять) робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання відповідної заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику.

Після припинення дії договору застави майнових прав № 04-1705/1-1 від 12 березня 2015 року банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 (десяти) днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладника.

19 березня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" та товариством з обмеженою відповідальністю "Метан-Трейдинг Україна" укладено договір про внесення змін до договору про депозитний вклад (далі за текстом - договір про внесення змін від 19 березня 2015 року), яким п. 3.7. викладено в новій редакції, відповідно до якої вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів шляхом подання заяви про дострокове розірвання договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання дії договору про депозитний вклад шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладнику №26004123546001. У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 22,0% процента річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

Відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив достроково припинити дію депозитного договору №DU1329/2014-1 від 12 березня 2015 року, за наслідками виконання якого 19 березня 2013 року ПАТ "Банк національний кредит" повернув відповідачу суму депозитного вкладу в розмірі 3 000 000,00 грн. та нараховані на вклад проценти у розмірі 10 849,32 грн., розраховані за ставкою 22,00% річних за час фактичного розміщення вкладу, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Судами також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України №358 від 05 червня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Банк Національний кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №114 від 05 червня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Національний кредит", згідно з яким в банку з 08 червня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Національний кредит".

Постановою Правління Національного Банку України №563 від 28 серпня 2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "Банк Національний кредит". Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №159 від 28 серпня 2015 року призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича.

У зв'язку з віднесенням банку до категорії неплатоспроможних та запровадженням у банку тимчасової адміністрації, а також наступним початком ліквідаційної процедури банку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку договору про внесення змін від 19 березня 2015 року та виявлено, що вказаний договір є нікчемний з підстав, визначених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з відмовою банку від власних майнових вимог, оскільки під час виплати відповідачу процентів за достроково розірваним депозитним договором банком не було застосовано знижену відсоткову ставку, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу відсотків за депозитом у розмірі 9 279,91 грн.

07 грудня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк національний кредит" на адресу відповідача направлено повідомлення №04-08/2828 про встановлення факту нікчемності договору про внесення змін від 19 березня 2015 року до депозитного договору, у зв'язку з чим позивач просив повернути грошові кошти у розмірі 9 279,91 грн., як такі, що були сплачені на виконання нікчемного правочину.

Оскільки кошти не були повернуті відповідачем на рахунок позивача, останній звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 9 279,91 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України в редакції чинній станом на дату розірвання депозитного договору, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частинами 1 та 2 статті 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1060 ЦК України в редакції чинній станом на дату розірвання депозитного договору, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в пункті 3.7. депозитного договору передбачені умови повернення депозиту та сплати відсотків у разі дострокового розірвання договору. Абзацом 3 п. 3.7. договору в первісній редакції договору передбачено, що у випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

Однак, 12 березня 2015 року між ПАТ "Банк національний кредит" та ТОВ "Метан-Трейдинг Україна" було укладено договір про внесення змін №1 до депозитного договору, яким, зокрема, було змінено пункт 3.7. депозитного договору з викладенням зазначеного пункту повністю в іншій редакції, якою не було передбачено виплату банком процентів за користування депозитом за зниженою процентною ставкою у разі дострокового розірвання договору з ініціативи вкладника.

При цьому, як вірно встановлено судами, в договорі про внесення змін № 1 від 12 березня 2015 року не міститься застережень про залишення в силі третього абзацу пункту 3.7. депозитного договору в попередній редакції. Договір про внесення змін №1 від 12 березня 2015 року до депозитного договору є чинним, в судовому порядку не оскаржувався.

Посилання скаржника на те, що договір про внесення змін від 12 березня 2015 року лише доповнив пункт 3.7. депозитного договору додатковими положеннями без виключення умови про застосування зниженої процентної ставки у разі дострокового розірвання депозитного договору за ініціативою вкладника є безпідставними та спростовуються положеннями самого договору про внесення змін від 12 березня 2015 року, в якому чітко зазначено про те, що пункт 3.7. депозитного договору не доповнюється, а викладається в новій редакції.

Проаналізувавши положення депозитного договору та договору про внесення змін № 1 і встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшло вірного висновку про те, що уклавши договір про внесення змін №1 від 12 березня 2015 року до депозитного договору в день укладення самого депозитного договору та виклавши пункт 3.7. в іншій редакції, сторони виключили з пункту 3.7. положення третього абзацу, які передбачали виплату процентів по депозиту за зниженою відсотковою ставкою у разі дострокового розірвання договору.

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виклавши пункт 3.7. у новій редакції, сторони дійшли згоди про виключення з депозитного договору умови щодо виплати відсотків за зменшеною ставкою у разі дострокового розірвання договору, і положення вказаного пункту у зміненій сторонами редакції не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки право сторін договору банківського вкладу встановлювати в договорі розмір процентів на банківський вклад, в т.ч. і більш високий розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, передбачено частиною третьою статті 1060 ЦК України (в редакції, чинній станом на дату укладення договору про внесення змін № 1 від 12 березня 2015 року до депозитного договору) та частинами 1, 2 статті 1061 ЦК України.

Слід також зазначити, що договір про внесення змін від 19 березня 2015 року до депозитного договору, на нікчемність якого послався позивач, фактично не змінює умов виплати відсотків за депозитом у разі дострокового розірвання депозитного договору на вимогу вкладника, оскільки договором про внесення змін від 12 березня 2015 року положення про застосування зниженої відсоткової ставки вже були виключені з умов депозитного договору за погодженням сторін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування зниженої відсоткової ставки, як наслідку розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, та підстав для задоволення позову і зобов'язання відповідача (вкладника) повернути грошові кошті, заявлені до стягнення у даній справі, у зв'язку з чим правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив прийняте рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" Паламарчука Віталія Віталійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року у справі № 910/32584/15 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

О.А. Кролевець