ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/18343/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок", м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.10.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016

зі справи № 910/18343/16

за позовом державного підприємства "Енергоринок" (далі - Підприємство)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" (далі - Товариство), м. Київ,

про визнання рішення недійсним,

за участю представників:

позивача - Стос В.К.,

відповідача - Морозової В.В.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.09.2016 № 606-р/пк-пз (далі - Рішення АМК).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2016 (суддя Марченко О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), у прийнятті названої позовної заяви Підприємства відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через непідвідомчість даної справи господарським судам України.

У касаційній скарзі Підприємство просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом пункту 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із цим частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, виходячи із положень наведеної норми, законом може бути передбачено вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства.

Так, Законом України "Про захист економічної конкуренції", який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, саме і встановлено інший порядок судового вирішення спорів за участю органів АМК.

Зокрема, положеннями частини першої статті 60 цього Закону передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

З огляду на зміст цієї норми та зважаючи на положення статті 12 ГПК України, частини другої статті 4 КАС України, справи зі спорів про оскарження рішень органів АМК підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами ГПК України, за винятком, відповідно до положень статті 19 КАС України, вирішення справ щодо оскарження рішень АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Таку ж правову позицію викладено й у постановах Верховного Суду України від 17.06.2015 зі справи № 910/1331/14 (3-256гс15) та від 14.06.2016 зі справи № 21-5648а15 (817/2806/13-а).

З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши, що позовну заяву Підприємства мотивовано, зокрема, тим, що постійно діюча адміністративна колегія АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 09.09.2016 за результатом розгляду скарги Товариства Рішенням АМК зобов'язала позивача внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень вимог частини четвертої статті 22 та статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", дійшли обґрунтованих висновків про те, що оспорюване Рішення АМК не підпадає під наведені приписи статті 60 Закону № 2210, а тому дану справа непідвідомча господарським судам України, і за таких обставин правомірно відмовили в прийнятті згаданої позовної заяви Підприємства.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного в оскаржуваних судових рішеннях, а, отже, й передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 07.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 зі справи № 910/18343/16 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко