Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №908/4247/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 908/4247/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 у справі№ 908/4247/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"простягнення коштів,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"провідстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14,за участю представників: від позивача Громніцький Ю.П.від відповідачане з'явивсяВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/4247/14 (суддя Топчій О.А.) задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відстрочку виконання рішення суду від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 строком на 1 рік.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 (колегія суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий, Попков Д.О., Чернота Л.Ф.) задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/4247/14. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецталь" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі № 908/4247/14.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.12.2016.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 908/4247/14, яке надійшло до Вищого господарського суду України 20.12.2016, заслухавши представника позивача, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від учасників судового процесу не витребовувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" заборгованості за поставлений природний газ у сумі 41 922 021,40 грн., пені - 1 675 294,11 грн., штрафу - 3 914 541,50 грн., 3% річних - 279 670,62 грн., інфляційних втрат - 2 882 744,55 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015, позовні вимоги задоволено частково; в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 41 922 021,40 грн. провадження у справі припинено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 795 692,95 грн. - пені, 1 865 411,14 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 264 245,59 грн. - річних процентів, 1 957 270,75 грн. - штрафу, 71 475,24 грн. - судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

На виконання рішення суду 14.04.2015 видано відповідний наказ.

01.07.2015 до Господарського суду Донецької області надійшла заява № 17/806 від 01.07.2015 Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на 2 роки до 01.07.2017.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.07.2015 відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на 6 місяців, а саме до 14.01.2016.

27.01.2016 до Господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на три роки.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.02.2016 матеріали заяви ПАТ "Енергомашспецсталь" було передано за належністю до Господарського суду Запорізької області.

18.02.2016 відповідач подав до господарського суду уточнення до заяви про відстрочку виконання рішення, відповідно до якого просив надати відстрочку виконання рішення у даній справі на один рік.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.02.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016, заяву Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" задоволено; виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 відстрочено на один рік, а саме до 18.02.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 908/4247/14. Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Енергомашспецсталь" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14. На Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" покладено судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг.

15.07.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на 3 роки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про надання відстрочки виконання рішення у справі № 908/4247/14 відмовлено.

15.09.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" № 17/871-1547 від 08.09.2016 про зупинення примусового виконання наказу від 14.04.2015 та відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на 3 роки.

Заява мотивована скрутним фінансовим становищем, значною кредиторською та дебіторською заборгованістю відповідача. На підтвердження важкого фінансового положення надано звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2015 рік та І квартал 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про зупинення примусового виконання наказу від 14.04.2015 у справі № 908/4247/14 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 частково задоволено заяву відповідача, відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 у справі № 908/4247/14 на 1 рік.

Ухвала мотивована тяжким фінансовим становищем Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", наявністю у нього дебіторської та кредиторської заборгованості. Крім того, судом враховано, що відповідачем основний борг сплачено.

Апеляційний господарський суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 та відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до статті 121 ГПК України (в редакції, чинній на день прийняття ухвали місцевим господарським судом) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача.

Положеннями статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами статті 43 ГПК України.

Судова колегія касаційної інстанції вважає, що сам по собі важкий фінансовий стан, в розумінні статті 121 ГПК України, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.07.2015 у справі № 908/4247/14 відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 на 6 місяців, а саме до 14.01.2016.

Оскільки виконання рішення вже було відстрочено судом на 6 місяців, боржник у добровільному порядку заборгованість не сплачував, боржником не надано доказів відсутності майна, на яке можна було б звернути стягнення, та враховуючи інтереси сторін, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України