ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 5004/2042/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"на ухвалу та постановугосподарського суду Волинської області від 29.06.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі№ 5004/2042/11 господарського суду Волинської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (відповідач-2)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"простягнення 45 380 000,61 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно,за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"на бездіяльністьдержавної виконавчої служби,за участю представників: від позивача Суденко Р.В.від відповідача-1Осіпов А.О.від відповідача-2не з'явивсявід третьої особине з'явивсявід державної виконавчої служби Негода О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.01.2012 у справі № 5004/2042/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено. Стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" в сумі 45 380 000,61 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернуто на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" згідно з договором іпотеки № 236 від 27.01.2006, а саме: будівлю цукеркового і карамельного цеху (літера М-2) загальною площею 3 887,4 кв.м.; спецоб'єкт (адмінкорпус) (літера А-З) загальною площею 1 432,5 кв.м.; будівлю центрального складу (літера Н-1) загальною площею 825,2 кв.м.; будівлю роздрібного цеху (літера Д-1) загальною площею 748,2 кв.м.; вагову (літера Р-І) загальною площею 83,7 кв.м.; газорозподільний пункт ГРП (літера И-1) загальною площею 21,1 кв.м.; будівлю гаража (літера К-1) загальною площею 65,7 кв.м.; будівлю бісквітного цеху (літера И2-1) загальною площею 457,5 кв.м.; будівлю складу сировини (літера В-1) загальною площею 303,8 кв.м. гараж (літера д) загальною площею 42,2 кв.м.; будівлю механічної майстерні (літера И1-1) загальною площею 443,9 кв.м.; будівлю трансформаторної (літера Л-1) загальною площею 52,2 кв.м. будівлю компресорної (повітр.) (літера Є-1) загальною площею 252,0 кв.м.; будівлю складу сировини (літера м-2) загальною площею 331,6 кв.м.; будівлю котельні (літера 6-2) загальною площею 570,9 кв.м.; будівлю нового бісквітного цеху (літера Б-2) загальною площею 2 474,4 кв.м., та знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-а, і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром". Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" в розмірі 18 057 988 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 25 500 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 у справі № 5004/2042/11 залишено без змін.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, господарський суд Волинської області рішенням від 16.01.2014 у справі № 5004/2042/11, з урахуванням ухвали господарського суду Волинської області від 08.04.2015 у даній справі про виправлення описки, рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 у справі № 5004/2042/11 скасував. У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором № 4-4 від 27.01.2006 в сумі 45 380 000,61 грн., в тому числі заборгованість: за кредитом - 32 524 023,24 грн., за процентами - 6 839 720,44 грн., пеня за несплату кредиту - 3 971 566,74 грн., пеня за несплату процентів - 330 618,31 грн., інфляційні втрати - 87 326,95 грн., комісійна винагорода - 311 503,37 грн., 3% річних за несплату кредиту - 1 205 101,98 грн., 3% річних за несплату процентів - 110 139,58 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки № 236 від 27.01.2006, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер", а саме: будівлю цукеркового і карамельного цеху (літера М-2) загальною площею 3 887,4 кв.м.; спец'об'єкт (адмінкорпус) (літера A-3) загальною площею 1 432,5 кв.м.; будівлю центрального складу (літера Н-1) загальною площею 825,2 кв.м.; будівлю роздрібного цеху (літера Д-1) загальною площею 748,2 кв.м.; вагову (літера Р-І) загальною площею 83,7 кв.м.; газорозподільний пункт ГРП (літера И-1) загальною площею 21,1 кв.м.; будівлю гаража (літера К-1) загальною площею 65,7 кв.м.; будівлю механічної майстерні (літера И1-1), загальною площею 443,9 кв.м.; будівлю бісквітного цеху (літера И2-1) загальною площею 457,5 кв.м.; будівлю складу сировини (літера В-1) загальною площею 303,8 кв.м.; гараж (літера д) загальною площею 42,2 кв.м.; будівлю трансформаторної (літера Л-1) загальною площею 52,2 кв.м.; будівлю компресорної (повітр.) (літера С-1) загальною площею 252,0 кв.м.; будівлю складу сировини (літера м-2) загальною площею 331,6 кв.м.; будівлю котельні (літера б-2) загальною площею 570,9 кв.м.; будівлю нового бісквітного цеху (літера Б-2) загальною площею 2 474,4 кв.м., та знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-а, і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Встановлено початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" в розмірі 18 057 988 грн.

На виконання рішення від 16.01.2014 у справі № 5004/2042/11 господарським судом Волинської області видано наказ від 03.02.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулося до господарського суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби, в якій просило суд: визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у нескладенні акта про відсутність визначеного наказом господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11 майна та у невинесенні постанови про повернення наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11 Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в рамках виконавчого провадження № 42221135; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти акт про відсутність визначеного наказом господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11 майна та винести постанову про повернення наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11 Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в рамках виконавчого провадження № 42221135; на час розгляду скарги зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11.

Вказана заява мотивована тим, що перелік майна та його характеристики, що наведені в наказі господарського суду Волинської області № 5004/2042/11 відповідають технічним паспортам, виготовленим Волинським обласним бюро технічної інвентаризації ще у 2001-2003 роках. Однак, у 2016 році в результаті проведеної на замовлення балансоутримувача нерухомого майна технічної інвентаризації зазначених приміщень, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки № 236 від 27.01.2006, та розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, встановлено зміну технічних характеристик, реальних площ та конфігурацій зазначеного майна. Згідно з довідкою ТОВ БТІМ № 35-К від 26.02.2016 всі будівлі можуть бути об'єднані в комплекс будівель та споруд за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, заг. пл. 12 926, 5 кв.м.

Відповідач-1 зазначив, що станом на лютий 2016 року об'єкт нерухомого майна, який був предметом іпотеки за договором іпотеки № 236 від 27.01.2006, та на яке було звернуто стягнення рішенням господарського суду Волинської області від 16.01.2014 вже не існує.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.06.2016 у справі № 5004/2042/11 (суддя Пахолюк В.А.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" у задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 (колегія суддів у складі: Коломис В.В. - головуючий, Юрчук М.І., Огороднік К.М.) залишено без змін ухвалу господарського суду Волинської області від 29.06.2016 у справі № 5004/2042/11.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось зі скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 29.06.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 5004/2042/11 та прийняти нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов'язати останнього скласти акт про відсутність визначеного наказом господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11 майна та винести постанову про повернення наказу господарського суду Волинської області від 03.02.2014 № 5004/2042/11.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.12.2016 о 10 год. 45 хв.

15.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" подано до суду додаткові пояснення до касаційної скарги.

19.12.2016 від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Заслухавши представників позивача, відповідача-1 та органу державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.02.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом О.Я. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 42221135 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/2042/11-1 від 03.02.2014 щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

15.08.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України проведено опис та арешт майна, згідно з переліком, зазначеним у виконавчому документі, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська 57а, про що складено акт опису та арешту майна.

Відповідач-1, звертаючись зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби, вказав, що всупереч вимог пункту 6 частини 1 та частин 2, 4 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", органом виконання судових рішень не було складено акт про відсутність майна та не було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що є підставою, згідно з частиною 2 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", для оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовлено відповідачеві-1 у задоволенні зазначеної скарги.

Частиною першою статті 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на день звернення зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів господарських судів.

Згідно зі статтею 57 вказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції, чинній на день звернення відповідача-1 зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби) після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при здійсненні опису були присутні поняті, представник стягувача Олексюк Т.М., представник боржника Веремійчук П.О. Майно на відповідальне зберігання прийняв Веремійчук П.О., якому під особистий підпис роз'яснено, що на описане майно накладено арешт, вказане майно заборонено відчужувати, пошкоджувати. Копію акта опису та арешту майна боржника від 15.08.2014 представником боржника отримано при його складанні. Зауважень та заяв до змісту акта не надходило, зазначений акт опису та арешту чи окремі його положення сторонами у встановлені Законом терміни не оскаржувались.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Частинами 1, 2 статті 3 даного Закону передбачено, що однією з засад державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частинами 1, 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Інформаційної довідки № 60791393 від 07.06.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, площа (технічні характеристики) об'єктів нерухомого майна, на які звернуто стягнення згідно з рішенням господарського суду Волинської області від 16.01.2014 у справі № 5004/2042/14, не змінилась та повністю відповідає як іпотечному договору, так і рішенню суду.

Тобто, матеріалами справи підтверджено наявність описаного майна боржника, тому у державного виконавця відсутні підстави для складання акта про відсутність майна та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи відповідача-1 про те, що деякі об'єкти іпотечного майна змінили площу, оскільки відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі, була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Доказів такої реєстрації матеріали справи не містять, а як зазначено вище, в інформаційній довідці № 60791393 від 07.06.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначена така ж інформація про іпотечне майно, як і в іпотечному договорі та рішенні суду.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відтак, відсутні підстави для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 та ухвалу господарського суду Волинської області від 29.06.2016 у справі № 5004/2042/11 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук