ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 910/9957/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Божок В.С., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2016за скаргоюПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 910/9957/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг"доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"простягнення 18 529 562,17 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Гринько О.А.;

від ДВС: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі № 910/9957/14 (суддя Турчин С.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 (головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Дикунська С.Я.), залишено без розгляду скаргу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 910/9957/14 і передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 43, 53, ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. справу № 910/9957/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Божок В.С., Гpeйц K.B.

У призначене судове засідання з'явився представник відповідача. Представники позивача та органу ДВС своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 у справі № 910/9957/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та постановою Вищого господарського суду від 08.10.2014, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на користь ТОВ "Метінвест Холдинг" основний борг у розмірі 16 640 298,15 грн, 3% річних у розмірі 224 229,87 грн, суму збитків від інфляції в розмірі 1 665 034,15 грн.

08.09.2014 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 910/9957/14.

18.11.2014 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ПАТ " УКРТРАНСГАЗ ".

Не погодившись із вказаною постановою, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось в порядку адміністративного судочинства з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.11.2014 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 у справі № К/800/15375/15 провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

01.06.2016 ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Обгрунтовуючи вказану скаргу, заявник зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору від 18.11.2014 була оскаржена ним в межах десятиденного строку з моменту її отримання в адміністративному порядку. При цьому, постанову Вищим адміністративним судом України про закриття провадження у справі було винесено тільки 05.04.2016, а тому десятиденний строк, визначений статтею 121-2 ГПК України, має бути поновлено відповідно до положень статті 53 ГПК України, враховуючи пропуск відповідачем цього строку з поважних причин, незалежних від його волі.

Залишаючи скаргу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без розгляду, господарський суд першої інстанції, зокрема виходив з того, що постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/15375/15 була винесена 05.04.2016, однак скаржник звернувся зі скаргою до господарського суду першої інстанції лише 01.06.2016, тобто майже через два місяці від дня винесення постанови про закриття адміністративного провадження. При цьому, скаржником не надано жодного доказу на обґрунтування причин звернення до суду з даної скаргою лише 01.06.2016 та доказів неможливості звернення з такою скаргою одразу після винесення постанови Вищого адміністративного суду України. Цієї позиції дотримувався і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, процесуальним законодавством визначено строк тривалістю десять днів протягом якого можна подати скаргу на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. Разом з тим, встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, з метою оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 18.11.2014 ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 у справі № К/800/15375/15 провадження у справі було закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

До Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось лише 01.06.2016, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством десятиденного строку на подання відповідних скарг.

При цьому, як встановлено господарськими судами, в клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на дії ДВС скаржником взагалі не зазначено причин звернення до суду з даної скаргою лише 01.06.2016, тобто майже через два місяці від дня винесення ухвали про закриття адміністративного провадження, та не надано жодного доказу в обґрунтування неможливості звернення з такою скаргою одразу (в найкоротший строк) після винесення ухвали Вищого адміністративного суду України.

Таким чином, оцінивши вказані обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені у клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку причини пропуску не є поважними та відповідно не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.

Доводи касаційної скарги про те, що місцевий господарський суд повинен був відновити пропущений процесуальний строк та прийняти до розгляду скаргу на дії ДВС з урахуванням подання ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" разом зі скаргою клопотання про відновлення вказаного строку не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як обгрунтовано зазначив апеляційний господарський суд, сам лише факт подання скаржником клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, а відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не може оцінити чи переоцінити наявності чи відсутності поважних причин пропуску скаржником встановленого десятиденного процесуального строку, в той час як будь-яких порушень процесуальних норм судами першої та апеляційної інстанції колегією суддів не встановлено.

Щодо посилання скаржника на відсутність порушення ним процесуальних строків подання скарги у зв'язку зі зверненням до суду адміністративної юрисдикції та відсутності строків на звернення до суду господарської юрисдикції після того, колегія суддів зазначає, що помилкове звернення до судів іншої юрисдикції може бути лише підставою поважності пропуску встановленого процесуального строку, однак таке звернення не перериває та не зупиняє встановлений Господарським процесуальним кодексом України процесуальний строк.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 910/9957/14 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 910/9957/14 у справі № 32/218-10 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 910/9957/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.С. Божок

К.В. Грейц