ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 910/3350/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є. Борденюк, В. Селіваненка, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД"на постановувід 22.06.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/3350/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД"доФонду державного майна Українипрозобов'язання виконати умови договору у судове засідання прибули представники:відповідачаКачуровський В.В. (дов. від 31.12.2015)заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД" звернулась до господарського суду з позовом до Фонду державного майна України про визнання недійсним з моменту укладення договору від 05.12.2012 №543 про внесення змін до договору купівлі-продажу від 06.11.2009 №516 цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Харківський дослідний цементний завод".

У подальшому, 14.04.2016 позивач звернувся із заявою про зміну предмета позову, відповідно до якої просив суд зобов'язати Фонд виконати зобов'язання, що передбачене п.4.1 договору від 06.11.2009 №516 в натурі у частині, що стосується сприяння Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД" у виконанні зобов'язань за п.5.5 ст.5 договору шляхом, у тому числі, але не виключно, розроблення та внесення в установленому порядку Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта про створення рівних умов для конкуренції виробників та забезпечення рівноправного режиму, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені ним вимоги, зазначає про порушення Фондом положень п. 4.1 Договору, якими встановлений обов'язок Фонду сприяти виконанню зобов'язань за п.5.5 Договору. Позивач посилається на положення Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення новий робочих місць" від 06.09.2012 та на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 843-р галузь виробництва цементу (основний профіль використання об'єкта купівлі-продажу) не віднесена до галузей економіки, які є пріоритетними для держави, що зумовлює, на думку позивача, інвестиційну непривабливість об'єкта купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 (суддя К. Головіна), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 (колегія суддів: В. Рябуха, Н. Калатай, Л. Ропій), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

06.11.2009 між Фондом державного майна України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Елавус ЛТД" (покупець) укладений договір №516 купівлі-продажу за конкурсом (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс ДП "Харківський дослідний цементний завод", який розташований за адресою: 61106, м. Харків, МСП-2, вул. Плиткова, 1-Г (один, літера Г), на земельній ділянці площею 23 313 кв.м., яка надана підприємству у постійне користування, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Згідно з п.3.1 Договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю у триденний строк після повної сплати вартості придбаного об'єкта приватизації. Передача засвідчується відповідним актом (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом 5.5.2 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний виконати умови продажу відповідно до протоколу №3 засідання конкурсної комісії з продажу від 26.10.2009, який затверджений наказом Фонду від 28.10.2009 №1691, а саме: внесення інвестицій у розвиток підприємства протягом 2010-2015 років у загальній сумі не менш як 9 470 тис. грн.

У додатку №1 до Договору визначено перелік об'єктів нерухомості, що входять до складу відповідного цілісного майнового комплексу.

28.01.2010 між сторонами підписаний акт №20, за яким продавець передав, а покупець прийняв відповідний цілісний майновий комплекс.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що право власності на цілісний майновий комплекс зареєстровано за ТОВ Фірма "Елавус ЛТД" (реєстраційний номер майна: 28359484).

05.12.2012 між продавцем та покупцем укладено договір №543 про внесення змін до договору, за умовами якого сторони погодились змінити п.п.5.5.2, 5.5.7, а саме встановити обов'язок покупця щодо внесення інвестицій у розвиток підприємства протягом 2009-2015 у загальній сумі не менш як 10 271 тис. грн, а також щодо здійснення заходів, спрямованих на збільшення обсягів готової продукції.

У провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/244/16 за позовом Фонду державного майна України до ТОВ Фірма "Елавус ЛТД" про розірвання договору купівлі-продажу № 516 від 06.11.2009 та повернення майна - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Харківський дослідний цементний завод" у державну власність внаслідок невиконання позивачем умов договору купівлі-продажу.

Вказана обставина стала підставою для звернення ТОВ "Елавус ЛТД" з даним позовом до господарського суду міста Києва.

Згідно з положеннями ст.ст. 4, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, сприяння процесу демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників. До повноважень Фонду у сфері нормативного забезпечення належить розроблення та внесення в установленому порядку Кабінету Міністрів України проектів законів та інших нормативно-правових актів. До повноважень у сфері приватизації державного майна - формування інвестиційної політики; сприяння залученню недержавних інвестицій в об'єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної чи інвестиційної діяльності.

Однак, здійснення вказаних повноважень відповідача є його правом, які він на свій вибір може обрати з метою реалізації покладених на нього законом функцій та для виконання умов укладених договорів.

Зобов'язання за п. 5.5 Договору є обов'язковими саме для покупця (ТОВ Фірма "Елавус ЛТД"), а не для продавця (Фонду). Обов'язки ж продавця визначені, зокрема, розділом 6 договору.

Отже, позивач належними та допустимими доказами не довів порушення Фондом умов п. 5.5 договору, що мало б наслідком зобов'язання відповідача розробити проект нормативно-правового акта про створення рівних умов для конкуренції виробників та забезпечення рівноправного режиму, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру та внести його в установленому порядку Кабінету Міністрів України.

Водночас, Закон України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" набрав чинності 01.01.2013.

Отже, положення Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" не регулювали відносини сторін в період підписання договору від 05.12.2012 №543.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ФДМУ виконати умови договору не виключно шляхом розроблення та внесення законопроекту, а якимсь іншим способом, не визначеним позивачем, то такі вимоги не узгоджуються з приписами господарського процесуального закону, відповідно до яких суд розглядає конкретні позовні вимоги, а не загальне бачення сторони у спорі стосовно того, як мають виконуватись зобов'язання за цим договором з урахуванням Конституції України та інших законодавчих актів.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то враховуючи наявність самостійних підстав для відмови у задоволенні позову, підстави для застосування позовної давності відсутні.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій у позові відмовили.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позовні вимоги про зобов'язання Фонду розробки та внесення до Кабінету Міністрів України законопроекту, направленого на сприяння виконання позивачем умов Договору, зокрема п. 5.5 щодо обсягів інвестування, засновані на положеннях п. 4.1 Договору, якими встановлено, що Фонд має сприяти діяльності позивача, як сторони Договору.

Судові рішення про відмову у позові засновані, зокрема, на тому, що розроблення та внесення Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів є правом, а не обов'язком Фонду, а Договором не встановлений обов'язок Фонду вчинити заявлені позивачем дії.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Так, п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено, що Фонд розробляє та вносить в установленому порядку Кабінету Міністрів України проекти законів та інших нормативно-правових актів.

Однак, законом не передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД", як суб'єкт господарювання, може вимагати від Фонду, як органу центральної виконавчої влади, вчинення ним дій щодо розробки нормативно-правового акту із наведеним суб'єктом господарювання змістом та метою.

Натомість, повноваження Фонду у сфері розробки нормативно-правових актів мають бути реалізовані ним з метою належного виконання передбачених законом функцій Фонду.

Враховуючи вказане, вимога позивача щодо зобов'язання Фонду розробити та подати проект закону, заявлена до господарського суду, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача сприяти виконанню позивачем обов'язку за Договором у інший спосіб, аніж розроблення та подання законопроекту, з огляду на невизначеність таких позовних вимог.

За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елавус ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 910/3350/16 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

В. Селіваненко

С. Могил