ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 910/27658/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016

зі справи № 910/27658/15

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (далі - ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ"), м. Дніпропетровськ,

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група"), м. Київ,

про стягнення 7 076,68 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Пешков О.О. предст. (дов. від 11.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 7076,68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2016 у справі № 910/27658/15 (суддя Мельник В.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (судді Коршун Н.М. -головуючий, Дикунська С.Я., Алданова С.О.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.10.2013 за договором добровільного страхування наземного транспорту № К3Н1СРS-13911Z0 (далі - Договір) застраховано автомобіль марки "ЗАЗ Lanos", державний номер НОМЕР_1. Страхувальником та вигодонабувачем за договором є ПАТ КБ "Приватбанк". Страховиком за Договором є ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ". Згідно з пунктом 9 Договору цей договір діє з 02.10.2013 до 01.10.2014;

- 21.07.2014 о 21:45 год. в с. Петрівське на вул. Київській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ЗАЗ Lanos", державний номер НОМЕР_1, що належить ПАТ КБ "Приватбанк", під керуванням ОСОБА_5 та "Volkswagen Polo", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_7;

- постановою Києво - Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2014 зі справи № 369/7283/14-п встановлено, що ДТП сталася в результаті порушення вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- у відповідності до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням вартості фізичного зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 30.07.2014 № 222/07/14, вартість відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ Lanos", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП станом на 21.07.2014 складає 42 460,10 грн. з ПДВ 20%;

- згідно складеного страхового акту від 20.08.2014 № И-2008 ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" визначено суму страхового відшкодування в розмірі 42 460,10 грн., виплата якого на рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2014 № 3843;

- 05.08.2013 ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група" як страховиком, та ОСОБА_6 як страхувальником укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/4565857), що діяв у період з 18.08.2013 по 17.08.2014, відповідно до якого: забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen Polo", державний номер НОМЕР_2; ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.;

- ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулося до ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група" з претензією вих. від 17.04.2015 про відшкодування в порядку регресу 42 460,10 грн., яка отримана відповідачем 21.04.2015;

- ТОВ "Страхова компанія "Українська страхова група" сплатило на користь ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" 35 383,42 грн. згідно платіжного доручення від 17.07.2015 № 13708, відмовившись сплачувати 20% ПДВ з посиланням на приписи пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 20% ПДВ у складі страхового відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Тобто у правовідносинах між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування, відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Згідно з приписами пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 36.2 статті 36 наведеного Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилалися на приписи пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та здійснення позивачем сплати страхового відшкодування безпосередньо на користь ПАТ КБ "Приватбанк" як страхувальника, проте не врахували, що, у даному випадку, правовідносини виникли між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування, а не за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до правовідносин, які виникли між позивачем та ПАТ КБ "Приватбанк" з договору добровільного страхування наземного транспорту є помилковим.

Судами не з'ясовано, чи містяться аналогічні положення у Законі України "Про страхування" та у Правилах добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), які затверджені ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" 10.07.2006 та зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.08.2006 (посилання на які містяться у договорі добровільного страхування наземного транспорту № К3Н1СРS-13911Z0 від 01.10.2013). Крім того, у зв'язку з цим, судам слід надати оцінку платіжному дорученню від 22.08.2014 № 1 на суму 42 460,10 грн. про перерахування ПАТ КБ "Приватбанк" на користь СТО "ОСОБА_8." одержаних від ТОВ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" коштів.

Касаційна ж інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 зі справи № 910/27658/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя І. Вовк

Суддя В. Селіваненко