ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 904/1761/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В Мачульського Г.М. за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаПаливода О.С. - довіреність від 31.05.2016 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірнично - збагачувальний комбінат"на постановувід 04.07.2016 р. Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1761/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірнично - збагачувальний комбінат" простягнення 78 356,88 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірнично - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 75 848,04 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 2508,84 грн., що разом складає 78 356,88 грн., на підставі статті 46, 119, 125 Статуту залізниць України.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на його необґрунтованість.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 р. (суддя В.Д. Воронько) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 75848,04 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 2508,84 грн., 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору, з підстав затримки вагонів на станції Кривий Ріг-Західний з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під'їзду колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг.

За апеляційною скаргою ПАТ "Південний гірнично - збагачувальний комбінат" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: В.В. Прудніков,Л.О. Чимбар, Е.В. Орєшкіна), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 04.07.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Південний гірнично - збагачувальний комбінат" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами та контейнерами, статей 119, 121 Статуту залізниць України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, взаємовідносини щодо подачі та забирання вагонів між ПАТ "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором № ПР/М-13-2/11-13 1387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 28.11.2013 р.

Так, в жовтні 2015 р. за накладними №№ 41674748, 41676149,41674730, 41674755, 41574714, 41674706, 41674698, 41674722, 41674680, 41675893, 41675984, 41675943, 41675851, 41675877, 41675992, 41675950, 41675927, 41676008, 41675976, 41675836, 41675828, 41675968, 41675919, 41675869, 41675935, 41675844, 41675901, 41676883, 41676693, 41676735, 41676768, 41676800, 41676727, 41676842, 41676743, 41676776, 41676875, 41676826, 41676834, 41676784, 41676750, 41676719, 41676859, 41676867, залізницею було прийнято до перевезення у порожніх вагонах власності ТОВ «Юнісон Груп», ТОВ «Транс Енерджи», ТОВ «УНПК», ТОВ «Істек», ТОВ «Евраз Транс Україна», ТОВ «Лемтранс» вантаж на адресу одержувача "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

На шляху прямування на підставі наказів №№465 від 02.10.15р., 474 від 04.10.15р., дані вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. За цим фактом станцією затримки Кривий -Ріг Західний, у порядку, передбаченому пунктами 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, п. 9 Правил зберігання вантажів складно акти про затримку вагонів за формою ГУ-23а № 65 від 02.10.2015, № 68 від 04.10.2015, та акти загальної форми ГУ-23 №68 від 02.10.2015, №71 від 04.10.2015 .

Судами було встановлено, що за час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями ф.ГУ-46 №№02119311, 09109281, 15109301, 09109280 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №08109052 на загальну суму 78 356,88грн. (з ПДВ).

Відомості плати та накопичувальні картки працівниками ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Вказане стало підставою для звернення ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірнично - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 75 848,04 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 2508,84 грн., що разом складає 78 356,88 грн., на підставі статті 46, 119, 125 Статуту залізниць України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт" та статтею 71 Статуту визначаються договором.

За приписами статті 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пунктом 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 підпункту 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг-Західний, у порядку передбаченому пунктами 9,10 р. III Правил складено акти про затримку вагонів за формою ГУ-23а № 65 від 02.10.2015, № 68 від 04.10.2015, та акти загальної форми ГУ-23 №68 від 02.10.2015, №71 від 04.10.2015

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 пунктом 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

Також відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складено акти форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника №№ 4136, 4135, 4176, 4175,4192, 4191,4194, 4193, 4195, 4196, 4198, 4197, 4199, 4200, 4202, 4201, 4204, 4203, 4205,4206, 4262, 4207, 4266, 4265, 4267, 4268, 4269, 4270, 4274, 4275, 4276, 4278, 4280, 4279, 4290, 4291, 4293, 4292, 4309, 4294, 4310, 4311, 4313, 4317, 4316, 4318, 4320, 4322, 4360, 4361, 4394, 4378, 4400, 4395, 4402, 4401, 4404, 4403, 4405, 4406, 4408, 4407, 4415 (а.с. 43-84). Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ВАТ "Південний ГЗК" (том 2 а.с. 47), узгодженої сторонами по справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) -нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" (т. 2 а.с. 48-49) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ПАТ Південний ГЗК" передбачено обов"язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв"язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За даних обставин за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов"язання за договором, тому посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З врахуванням зазначеного вище, правомірним є висновок судів про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. у справі № 904/1761/16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г. Мачульський