ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 902/1609/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Грейц К.В., Сибіги О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВійськової частини А0215на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016у справі№ 902/1609/15 Господарського суду Вінницької областіза позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"доВійськової частини А0215простягнення 25 458,71 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору №118/12/209-12,

за участю представників

від позивача: Медвінський Т.А.;

від відповідача: Шигун Д.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.01.2016 у справі № 902/1609/15 (суддя - Яремчук Ю.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 (головуючий суддя - Гудак А.В., судді - Сініцина Л.М., Олексюк Г.Є.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Військової частини А0215 на користь ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" 25 458,71 грн інфляційних втрат.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Військова частина А0215 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 902/1609/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 612, ст. 617, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. справу № 902/1609/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Гpeйц K.B., Сибіга О.М.

19.09.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу в якому ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" просило касаційну скаргу Військової частини А 0215 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в даній справі - без змін.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.07.2012 між ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (виконавець) та Військовою частиною А0215 (замовник) було укладено договір № 118/12/209-12 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався надати у 2012 році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 1.2 договору найменування послуг: послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів та авіаційних двигунів, код 35.30.9 - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97, а саме: послуги з контрольно-відновлювального ремонту літака Іл - 76МД (етап).

Пунктом 1.4 сторони погодили, що виконавець здійснює надання послуг за цим договором, після отримання від замовника (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини А0257-Т, письмово погодженого з командиром військової частини А0215-Т), яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до специфікації послуг (додаток 1).

Відповідно до п. 3.1 договору його сума становить 10 858 278,00 грн, в тому числі ПДВ (20 %) в розмірі 1 809 713, 00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні реєстраційні рахунки замовника, відкриті в Головному управлінні Держаної казначейської служби України у Вінницькій області.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання, протягом поточного бюджетного 2012 року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником (представником замовника - командиром військової частини А0215-Т) документів на оплату: рахунку-фактури, акту приймання (етапу) послуг, затвердженого виконавцем та замовником - додаток 3 до договору.

Згідно з п. 5.1 договору термін надання послуг: до 01.12.2012, згідно зі специфікацією послуг (додаток 1) після отримання виконавцем письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 договору, в обсязі послуг зазначених у письмову повідомленні. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою замовника.

Відповідно до п.п. 5.6 - 5.8 договору після надання послуг оформлюється акт приймання (етапу) послуг (додаток 3), що затверджується виконавцем та замовником. Датою виконання послуг виконавцем за даним договором є остання дата затвердження акту приймання (етапу) послуг (додаток 3) Замовником. Датою виконання зобов'язань замовником є дата повного розрахунку з виконавцем за умовами даного договору.

Згідно з п. 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Пунктом 7.3 договору сторони узгодили, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів для замовника: 0 процентів.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 договору він набирає чинності з моменту підписання двома сторонами. Договір діє до 31.12.2012.

Згідно з розділом ХІІ договору його невід'ємними частинами є: додаток 1 - специфікація послуг з додатками; додаток 2 - протокол погодження ціни з додатками; додаток 3 - акт приймання (етапу) послуг (зразок); додаток 4 - акт про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків.

Вказаний договір було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Додатком № 1 до договору, зокрема, передбачено проведення контрольно-відновлювального ремонту літака Іл - 76МД в межах І етапу та І підетапу II етапу. Вартість послуги складає 10 858 278,00 грн.

09.08.2012 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про зміни умов договору від 19.07.2012 № 118/12/209-12 закупівлі послуг за держані кошти реєстраційний номер 158/12, якою внесено зміни до пункту 13.2 договору (місцезнаходження та банківські реквізити сторін) та викладено його у новій редакції.

23.10.2012 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 про зміни умов договору від 19.07.2012 № 118/12/209-12 закупівлі послуг за держані кошти реєстраційний номер 158/12, якою внесено зміни до п. 1.4 договору та передбачено, що виконавець здійснює надання послуг за цим договором після отримання від замовника (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини А0257-Т, письмово погодженого з командиром військової частини А1049), яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до специфікації послуг (Додаток № 1). Крім того, додатковою угодою № 2 внесено зміни до п. 4.2 договору і викладеного його у новій редакції відповідно до якої розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання, протягом поточного бюджетного 2012 року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником (представником замовника - командиром військової частини А1049) документів на оплату: рахунку-фактури, акту приймання (етапу) послуг, затвердженого виконавцем та замовником - додаток 3 до договору.

23.10.2012 листом командира Військової частини А0215 № 350/129/138/1818/пс замовник повідомив про готовність до виконання умов договору на суму 7 632 804,00 грн в обсязі І підетапу II етапу КВР літака Іл-76МД.

Господарськими судами встановлено, що ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" своєчасно та належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором щодо ремонтних робіт на літаку Іл-76МД зав. № 0063468029 в обсязі, передбаченому на 2012 рік, що підтверджується підписаними обома сторонами актом приймання послуг від 30.10.2012 на суму 7 632 804,00 грн, а також актом звіряння розрахунків за надані послуги за вказаний період.

29.10.2012 ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" було виставлено Військової частини А0215 рахунок на оплату наданих послуг № ДП-0001199 на суму 7 632 804,00 грн.

06.11.2012 Військова частина А0215 частково оплатила вартість наданих за договором № 118/12/209-12 послуг в сумі 2 500 000,00 грн, що підтверджується випискою банку.

Іншу частину вартості послуг в розмірі 5 132 804,00 грн Військова частина А0215В, в порушення умов вказаного договору, оплатила 30.12.2013 про що свідчить виписка про рух коштів на рахунку за 30.12.2013.

У зв'язку з зазначеним, ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Військової частини А 0215 про стягнення з останньої на користь ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" 25 458,71 грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором № 118/12/209-12 від 19.07.2012.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач своєчасно та належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 118/12/209-12 щодо ремонтних робіт на літаку Іл-76МД в обсязі, передбаченому на 2012 рік. Однак, відповідач, в порушення умов вказаного договору, свої зобов'язання з оплати наданих йому позивачем послуг своєчасно не виконав, оскільки Головне управління Держаної казначейської служби України у Вінницькій області перерахувало грошові кошти в сумі 5 132 804,00 грн на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні реєстраційні рахунки замовника лише 30.12.2013. При цьому, нарахування інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України здійснюється незалежно від вини боржника.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно та належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 118/12/209-12 щодо ремонтних робіт на літаку Іл-76МД в обсязі, передбаченому на 2012 рік, на суму 7 632 804,00 грн. Отже, оплата вказаних робіт, з урахуванням умов договору № 118/12/209-12, мала здійснюватися протягом бюджетного 2012 року.

06.11.2012 відповідач оплатив частину робіт в сумі 2 500 000,00 грн. Іншу частину коштів в сумі 5 132 804,00 грн Головне управління Держаної казначейської служби України у Вінницькій області перерахувало на розрахунковий рахунок позивача через відповідні реєстраційні рахунки відповідача лише 30.12.2013.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми інфляційних втрат у зв'язку з порушення останнім умов договору № 118/12/209-12 щодо своєчасної оплати наданих послуг, є законними і обгрунтованими.

Доводи скаржника про те, що ним вживались належні дії щодо сплати вартості виконаних робіт за договором № 118/12/209-12, але дані зобов'язання не були ним виконані не з його вини, а у зв'язку з неперахуванням бюджетних коштів казначейською службою не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності), яка виступає способом захисту майнових прав, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а відтак не є санкціями і нараховуються незалежно від вини боржника.

Щодо посилання скаржника на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, то колегія суддів зазначає, що, по-перше, за змістом вказаних норм відсутність у боржника необхідних коштів не вважається надзвичайною і невідворотною обставиною, а, по-друге, особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушене зобов'язання якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, тобто поза волею боржника та не з його вини, однак, як вже зазначалося, нарахування інфляційних втрат здійснюється незалежно від вини боржника.

Викладене також відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини відповідно до якої відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність особи і не є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання (рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України").

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 902/1609/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Військової частини А0215 - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А0215 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 902/1609/15 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 902/1609/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді К.В. Грейц

О.М. Сибіга