ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Справа № 910/15208/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (головуючий суддя Чоногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 28.10.2016 (суддя Підченко Ю.О.) у справі№910/15208/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"доПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"простягнення 460.842,29 грн.,за участю представників: позивачаКупенко М.С.,відповідачаЯців О.Р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 у справі №910/15208/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 18.572,95 доларів США (що за курсом НБУ станом на 25.07.2016 еквівалентно 460.842,29 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 526, 572, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 19 Закону України "Про заставу", ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 4-2, 4-3, 79, 84, 105 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 22.10.2007 між ВАТ акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - повірений) та ТОВ "Партнер-Банк" (правонаступником прав якого є ПАТ "Міський Комерційний Банк" (далі - довіритель), укладено Договір доручення № 01/V/ПБ разом з додатками №№ 1-5 до нього (далі - Договір доручення), за умовами якого відповідач, який є Принципальним Учасником міжнародної платіжної системи Visa International, США (далі - Visa), прийняв на себе зобов'язання виконувати від імені та за рахунок позивача всі необхідні дії по наданню довірителю послуг, спрямованих на вступ до Visa і подальшу участь позивача у Visa в якості учасника партисипанта, виконувати від імені і за рахунок довірителя розрахунки в іноземній валюті з Visa за операціями емісії та еквайрінгу довірителя, а також здійснювати всі інші розрахунки, пов'язані з виконанням всіх інших зобов'язань довірителя як учасник партисипант у Visa.

Відповідно до п. 9.1 Договору доручення даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту припинення його дії у встановлених даним договором порядку та підставах.

22.10.2007 між сторонами укладено Договір про встановлення кореспондентських відносин № 03/V/ПБ, з подальшими змінами та доповненнями (далі - Договір про встановлення кореспондентських відносин), відповідно до якого відповідач відкрив позивачу кореспондентські рахунки Лоро у доларах США № 160001223100, у євро № 160001225100 та гривнях № 160001223100, що надалі іменуються кореспондентські рахунки, та надає комплекс послуг з розрахункового обслуговування за операціями з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи Visa згідно з умовами Договору доручення № 01/V/ПБ від 22.10.2007.

Відповідно до п. 8.1 Договору про встановлення кореспондентських відносин цей договір набирає сили з дати підписання обома сторонами і діє протягом терміну дії Договору доручення.

22.10.2007 між сторонами укладено Договір про міжбанківський депозит №02/V/ПБ (далі - Договір про міжбанківський депозит), відповідно до якого позивач розміщує в установі відповідача грошові кошти в розмірі 15.000,00 дол. США в якості суми гарантійного покриття для забезпечення розрахунків вкладника з платіжною системою Visa через банк у термін, вказаний банком у письмовому повідомлені та за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 Договору.

Для розміщення суми Депозиту ПАТ АК "Укргазбанк" відкриває для вкладника рахунок № 160240125100 (п.1.4).

Відповідно до п. п. 1.3, 1.8, 4.1 Договору про міжбанківський депозит відповідач приймає Депозит на термін виконання сторонами зобов'язань, що передбачені Договором доручення № 01/V/ ПБ від 22.10.2007 та Договором про встановлення кореспондентських відносин № 03/V/ ПБ від 22.10.2007. Сума Депозиту повертається позивачу протягом двох банківських днів після закінчення терміну залучення Депозиту. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення терміну залучення суми Депозиту, встановленого п. 1.3. цього Договору.

До вказаного Договору про міжбанківський депозит неодноразово вносились зміни, якими серед іншого було збільшено загальний розмір суми Депозиту після розміщення додаткової суми Депозиту. Додатковою угодою № 15 від 03.06.2014 до Договору № 02/V/ПБ про міжбанківський депозит, встановлено остаточний розмір суми депозиту - 20.853,00 дол.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

22.10.2007 в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з Договору доручення № 01/V/ПБ від 22.10.2007 та Договору про встановлення кореспондентських відносин № 03/V/ПБ від 22.10.2007, за умовами яких заставодавець зобов'язаний перед заставодержателем належним чином виконувати зобов'язання щодо проведення розрахунків відповідно до п. п. 2.7, 2.8, 3.2.2, 3.3.3 - 3.3.6, 3.3.8 - 3.3.9, 4.7.1.4, 7.7 Договору доручення, п. 5 Договору про встановлення кореспондентських відносин, сторонами укладено Договір № 04/V/ПБ про заставу майнових прав (далі - Договір застави), відповідно до умов якого заставодавець (позивач) надав в заставу заставодержателю (відповідачу) право вимоги грошових коштів в межах суми депозиту, розміщеного в ВАТ АБ "Укргазбанк" згідно з Договором міжбанківського депозиту № 02/V/ПБ.

Відповідно до п. 5.1 Договору застави вказаний Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами. Договір діє протягом дії Договору доручення та Договору про встановлення кореспондентських відносин в період строку розміщення депозиту згідно з умовами Депозитного договору.

20.11.2014 постановою Правління НБУ № 732 ПАТ "Міський комерційний банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 124 розпочато процедуру виведення ПАТ "Міський комерційний банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 21.11.2014.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 № 36 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк" по 20.03.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 № 187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" з 20.03.2015, а відповідно до рішення № 365 від 17.03.2016 продовжено строк здійснення ліквідації банку до 19.03.2018.

Позивач зазначає, що листом НБУ № 53-02011/19704 від 24.03.2015 його було повідомлено про скасування реєстрації у Реєстрі платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури як учасника міжнародних платіжних систем, внаслідок чого 02.04.2015 реєстраційне свідоцтво ПАТ "Міський комерційний банк" № 902 від 08.10.2012 про реєстрацію договорів про членство/участь в міжнародній платіжній системі Visa International повернуто до НБУ.

08.04.2015, керуючись ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач звернувся до позивача із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 307.292,06 грн., 2.075,16 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.03.2015 становить 48.124,23 грн.) та 1.304,30 євро (за офіційним курсом НБУ станом на 20.03.2015 становить 32.295,27 грн.), з яких: за Договором про встановлення кореспондентських відносин № 03/V/ПБ та Договором доручення №01/V/ПБ у сумі 302.158,63 грн., 2.075,16 доларів США, 1.304,30 євро; Договором №09/КР/УКР та № 09/РО/УКР у сумі 1.078,00 грн.; Договором № 33/АГ/К у сумі 338,56 грн.; за Договором № 20 у сумі 3.716,87 грн., у якій просив визнати вказані вимоги та внести їх до реєстру кредиторів.

Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції чинній на момент введення ліквідаційної процедури та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів) передбачено, що майно банку, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

28.05.2015 відповідач з метою реалізації права вимоги предмета застави за договором № 04/V/ПБ просив надати згоду на звернення стягнення на предмет застави - міжбанківський депозит, розміщений в АБ "Укргазбанк" на підставі Договору про міжбанківський депозит № 02/V/ПБ.

ПАТ "Міський комерційний банк" в листі № 43/9125 від 17.06.2015 повідомив відповідача, що відповідно до ч. 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру їх акцептованих вимог. Без отримання належних позивачу коштів, що розміщенні на рахунках в АБ "Укргазбанк" в якості застави, ПАТ "Міський комерційний банк" не матиме достатніх підстав для включення АБ "Укргазбанк" до реєстру вимог кредиторів.

23.06.2015 відповідач звернувся до позивача із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 33.480,03 грн. (з яких 33.328,03 грн. за договором доручення № 01/V/ПБ та 152,00 грн. за договором № 09/РО/УКР), які виникли під час проведення ліквідаційної процедури, та просив внести ці вимоги до реєстру кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк".

Відповідно до ч. 6 ст. 49 вищевказаного Закону уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Пунктами 4.20 та 4.21 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, передбачено, що Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим НБУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів зі сплати процентів (відсотків) за кредитами, депозитами, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.

В силу положень ст. 50, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку Фонд гарантування приступає до інвентаризації й оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку і йому заборонено продавати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією способів, порядку та умов продажу майна, крім випадків надання виконавчою дирекцією дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів було затверджено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 20.07.2015.

Електронним повідомленням 26120-1.RTF вих. № 26/57ЕП від 26.10.2015 позивач повідомив відповідача, крім іншого, про те, що вимоги відповідача були визнані та акцептовані, а також включені до сьомої черги Реєстру вимог кредиторів у сумі 387.711,56 грн.

Довідкою ПАТ "Міський комерційний банк" № 1900 від 24.10.2016 підтверджується факт включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" кредиторських вимог АБ "Укргазбанк" до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів позивача, непогашення вимог кредитора станом на дату видачі вказаної довідки у сумі 387.711,56 грн., з яких: за договором № 03/V/ПБ від 22.10.2007 про встановлення кореспондентських відносин та договором доручення № 01/V/ПБ від 22.10.2007: 302.158,63 грн., 2.075,16 доларів США, 1.304,30 євро, всього за двома договорами 382.577, 50 грн.; за договором №09/РО/УКР від 31.05.2013 - 1.078,00 грн.; за договором № 32/АГ/К від 30.08.2006 - 338,56 грн.; за договором № 20 про перевезення валютних цінностей від 15.08.2013 - 3.716,87 грн.

Доказів оскарження відповідачем в судовому порядку (як це передбачено ч. 4 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") рішення ліквідатора банку про віднесення вимог АБ "Укргазбанк" до 7-ї черги задоволення вимог кредиторів судам надано не було.

Згідно з виписками з рахунків бухгалтерського обліку АБ "Укргазбанк" 12.11.2015 відповідач, без погодження з уповноваженою особою Фонду, за рахунок коштів ПАТ "Міський комерційний банк" у сумі 18.572,5 доларів США (422.622,90 грн.), які перебували у заставі, в односторонньому порядку списав суму застави в рахунок погашення заборгованості за розрахунками з МПС Visa. При цьому списання суми здійснено у розмірі, більшому від акцептованого на 40.045,40 грн. до 7-ї черги, і вказане рішення уповноваженої особи Фонду не оскаржено.

Таким чином судами встановлено, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та встановленого ним порядку погашення вимог кредиторів задовольнив свої кредиторські вимоги на суму 387.711,56 грн., яка визнана за п'ятьма договорами, що були акцептовані уповноваженою особою Фонду (які зазначені вище), замість тільки двох, якими було забезпечено вимоги заставодержателя, що випливають з Договору доручення № 01/V/ПБ від 22.10.2007 та Договору № 03/V/ПБ від 22.10.2007 про встановлення кореспондентських відносин.

З огляду на те, що у ПАТ "Міський комерційний банк" введено процедуру ліквідації, а вимоги кредитора (ПАТ АБ "Укргазбанк") віднесені до сьомої черги, суди дійшли вірного висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню виключно в порядку, встановленому положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому дії банку щодо списання заборгованості без погодження таких дій з уповноваженими особами Фонду не відповідають положенням ч. 3 ст. 52 зазначеного Закону, а отже доводи скаржника про те, що він реалізував своє право вимоги та отримав задоволення вимог за рахунок заставного майна є безпідставними.

Листом від 01.03.2016 № 414 ПАТ "Міський Комерційний Банк" повідомив ПАТ "Укргазбанк" про припинення договору доручення. У вказаному листі він зазначив, що відмовляється від послуг ПАТ "Укргазбанк" за Договором доручення № 01/V/ПБ від 22.10.2007, що передбачені п. 1.1. зазначеного Договору і пов'язані з участю в міжнародній платіжній системі Visa International, у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації ПАТ "Міський Комерційний Банк" та просив вважати вказаний Договір припиненим після спливу 45 днів з наступної дати з моменту отримання цього повідомлення.

У листі від 22.06.2016 № 170/6468/2016 ПАТ "Укргазбанк" зазначив, що оскільки Договір доручення припинив свою дію 02.05.2016, то Договір про встановлення кореспондентських відносин та Договір про міжбанківський депозит також припинив свою дію 02.05.2016. У вказаному листі відповідач також зазначив, що після розрахунків ПАТ "Укргазбанк" з платіжною системою Visa, у зв'язку з припиненням членства ПАТ "Міський Комерційний Банк", залишок коштів, розміщених на депозитному рахунку в розмірі 2.280,05 доларів США, повернено на накопичувальний рахунок ПАТ "Міський Комерційний Банк" в доларах США.

Листом від 18.07.2016 № 1341 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми депозиту у сумі 18.572,95 доларів США, що були розміщені в ПАТ "Укргазбанк" за Договором №02/V/ПБ від 22.10.2007 на рахунок ПАТ "Міський Комерційний Банк" у НБУ.

Проте відповідач вказану вимогу залишив без виконання, кошти міжбанківського депозиту, розміщенні в АБ "Укргазбанк" на підставі Договору про міжбанківський депозит, позивачу не перерахував.

За приписами ст. 16 України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене та те, що Договір про міжбанківський депозит припинив свою дію 02.05.2016, суди дійшли вірного висновку про те, що підстави для утримання відповідачем коштів у сумі 18.572,95 доларів США відсутні, а відповідно ці кошти підлягають поверненню позивачу. Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 18.572,95 доларів США (що за курсом НБУ станом на 25.07.2016 еквівалентно 460.842,29 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином можливість визнання неконституційними положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не впливає на повноваження уповноваженої особи Фонду станом на момент їх здійснення щодо обставин, встановлених у даній справі, а тому доводи касаційної скарги щодо порушення судами ст. 79 ГПК України (а саме: залишення без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним судом України справи про неконституційність деяких положень вказаного Закону) є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 у справі № 910/15208/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич