ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 921/360/16-г/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПочаївського споживчого товариствана рішеннягосподарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 р. (суддя Андрусик Н.О.)та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. (судді: Скрипчук О.С., Зварич О.В., Хабіб М.І.)у справі№921/360/16-г/17 господарського суду Тернопільської областіза позовомПочаївського споживчого товариствадоПочаївської міської радипровизнання продовженим (поновленим) договору оренди за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Почаївське споживче товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом Почаївської міської ради про визнання продовженим (поновленим) договору оренди між Почаївською міською радою та Почаївським споживчим товариством нежитлового приміщення площею 399,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 від 30.11.2004 р. на наступний строк - до 31.12.2024 р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 р. у справі №921/360/16-г/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р., у задоволені позову відмовлено.

Так, місцевий та апеляційний господарські суди, встановивши наявність заперечень відповідача на продовження спірного договору оренди та факт припинення договору найму у зв'язку із закінченням строку його дії, визнали безпідставність заявлених позовних вимог та відмовили у задоволені позову.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Почаївське споживче товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р., рішення господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ототожнення судами Почаївської міської ради та Виконавчого комітету Почаївської міської ради, як представника відповідача, який наділений правом орендодавця на повідомлення про закінчення договору оренди та на заперечення щодо продовження вказаного договору.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2016 р. справу №921/360/16-г/17 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М., касаційну скаргу Почаївського споживчого товариства прийнято до провадження, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/6454 від 19.12.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Карабаня В.Я. та перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої справу №921/360/16-г/17 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.12.2016 р.).

В судове засідання 19.12.2016 р. представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2004 р., на підставі рішення Почаївської міської ради №225 від 22.09.2004 р., Почаївською міською радою (наймодавець) та Почаївським споживчим товариством (наймач) укладено договір найму (оренди), за яким наймодавець зобов'язався передати в строкове платне користування (найм) 25/100 частин 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1, загальною площею 399,9 кв.м. для розміщення магазину, а наймач - прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору - повернути орендоване майно наймодавцеві в належному стані (п. 1.1 договору).

Пунктом 4.3.2 вказаного договору закріплено, що передача майна оформляється за Актом приймання-передачі із зазначенням його технічного стану, наявного обладнання, інвентаря, іншого майна належного наймодавцеві, що передається в оренду разом з приміщенням.

Строк дії договору встановлено сторонами на п'ять років (п. 2.1 договору).

Також, п. 2.2 вказаного договору закріплено, що якщо наймач продовжує користуватися предметом оренди після закінчення строку договору, то за відсутності заперечення наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше застановлений договором найму.

Згідно з п. 7.1.4 вказаного договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку дії, за наявності заперечень наймодавця на продовження дії договору. При припиненні договору найму наймач зобов'язався протягом двох тижнів передати наймодавцеві орендоване майно в належному стані, про що складається відповідний Акт прийому-передачі (п. 7.1.7 договору).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вказаного договору 30.11.2004 р. повноваженими представниками сторін підписано Акт передання-приймання частини будівлі без заперечень.

Відповідно до рішення сесії Почаївської міської ради від 01.11.2011 р. внесено зміни до договору оренди в частині розміру орендної плати, шляхом викладення п. 3.1 договору в новій редакції.

В подальшому, 18.05.2012 р. сторонами укладено угоду про внесення змін до договору найму (оренди), відповідно до якої п. 2.1 змінено та встановлено, що строк дії договору оренди до 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2014 р. Виконавчий комітет Почаївської міської ради листом №422 проінформував Почаївське споживче товариство про те, що 31.12.2014 р. закінчується строк дії договору найму (оренди). Щодо правил та порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади м. Почаїв зазначив, що про такі буде проінформовано додатково.

Згодом, 27.10.2014р. Почаївське споживче товариство звернулося до Почаївської міської ради листом №42 про продовження дії договору найму (оренди) строком до 3-х років.

У відповідь, Виконавчий комітет Почаївської міської ради листом №509 від 31.10.2014 р. повідомив позивача, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди, а якщо на момент продовження дії договору оренди комунального майна остання була проведена більш як три роки тому - для продовження договору оренди комунального майна на новий строк провадиться нова оцінка об'єкта оренди комунального майна.

Почаївське споживче товариство 03.12.2014 р. вдруге звернулося до міської ради з проханням укласти договір оренди спірного приміщення на новий термін.

Разом з тим, 02.01.2015 р. Виконавчий комітет Почаївської міської ради звернувся з вимогою №1 про припинення здійснення господарської діяльності у спірному приміщенні магазину та вимагав його звільнити посилаючись на закінчення строку дії договору від 31.11.2004 р., та відсутність законних підстав використовувати надалі нерухоме майно комунальної власності.

Позивач листом №1 від 15.01.2014 р. надав відповідь на вказану вимогу, якою повідомив міську раду, що його клопотання від 27.10.2014 р. про продовження строку дії договору оренди від 30.11.2004 р. Почаївською міською радою не розглянуто, а тому питання щодо продовження терміну оренди спірного приміщення перебуває на стадії врегулювання, що дає підстави продовжувати користуватися нерухомістю згідно умов вказаного договору.

В подальшому, Почаївське споживче товариство звернулося до Почаївської міської ради з листом №17 від 02.02.2015 р., в якому пропонувало продовжити договір оренди від 30.11.2004 р. на строк до 01.12.2017 р.

У відповідь на вказаний лист, Виконавчий комітет міської ради листом №65 від 04.02.2015р. повідомив позивача про припинення дії договору оренди від 30.11.2004 р. в силу закону, про що наймодавець неодноразово повідомляв позивача, та наголосив на необхідності повернення приміщення за актом прийому-передачі.

Так, підставою позову у справі №921/260/16-г/17 стало те, що позивач продовжує користуватися спірним приміщенням, сплачуючи орендні платежі, а тому вважає порушеним своє право на продовження строку дії договору оренди від 30.11.2004 р. у встановленому законом порядку.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.12.2014 р. Виконавчим комітетом Почаївської міської ради прийнято рішення №119 "Про оголошення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальної громади м. Почаїв", згідно якого, з урахуванням висновків постійно діючої комісії міської ради з питань промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку та комунальної власності, зважаючи на закінчення строку договору оренди від 30.11.2004 р. оголошено конкурс на право оренди майна комунальної власності: частини будівлі, площею 421,1м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За результатами вказаного конкурсу визначено переможця - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, якому вказане нерухоме майно надано в оренду під склад-магазин або офісне приміщення з орендною платою 83 000 грн. 00 коп. за базовий місяць, про що укладено договір оренди від 02.03.2015 р. №9.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Правовідносини, які виникають на підставі оренди державного майна, також регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Одночасно, в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України закріплено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідний припис закріплено і в ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 764 вказаного кодексу, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Вказане закріплено і в ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 2.2 договору оренди, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що факт продовження користування наймачем об'єктом оренди та виконання ним умов договору оренди, на які посилається позивач, в силу зазначених норм закону не є безумовною підставою продовження строку дії договору оренди комунального майна, оскільки для продовження договору оренди на новий термін законодавство чітко визначає, окрім зазначеного, ще й необхідність досягнення сторонами домовленості, зокрема, згоди наймодавця, щодо продовження строку дії договору оренди.

Одночасно, судами зроблено висновок про недоведеність позивачем факту згоди наймодавця на продовження строку дії договору оренди.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2015 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. у справі №921/141/15-г/7, задоволено повністю вимоги Почаївської міської ради та зобов'язано Почаївське споживче товариство усунути перешкоди в користуванні майном 25/100 частинами 5-ти поверхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, площею 399,9 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання Почаївського споживчого товариства повернути майно у семиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили.

У постанові Вищого господарського суду України від 08.09.2016 р. у справі №921/141/15-г/7 зазначено, що господарські суди попередніх інстанцій, встановивши факт припинення договору найму у зв'язку із закінченням строку його дії (31.12.2014 року) та належне повідомлення орендаря про закінчення терміну дії договору, правильно застосували норми законодавства та задовольнили позов.

З урахуванням викладеного та приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2014 р., а відтак відмовив у задоволенні позову у справі №921/360/16-г/17 про визнання продовженим (поновленим) договору оренди.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського судів про обґрунтованість відмови у задоволені позову, з урахуванням фактів, встановлених під час розгляду справи.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 р. передбачено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на це, доводи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів касаційної інстанції, як такі, що стосуються виключно переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушень або не правильного застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів. Отже, підстави для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 р. відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Почаївського споживчого товариства залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 р. у справі №921/360/16-г/17 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді Л.В. Ковтонюк

Н.М. Нєсвєтова