ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 916/1578/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі прокурора відділу Генеральної прокуратури України С. Збариха, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 липня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року у справі № 916/1578/15-г за позовом першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу,

УСТАНОВИВ: У квітні 2015 року перший заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про внесення змін до договору від 15 листопада 2000 року оренди цілісного майнового комплексу.

У липні 2016 року відповідач втретє подав зустрічний позов про визнання недійсним пункту 3.6 цього договору і ухвалою Господарського суду Одеської області від 27 липня 2016 року (суддя В. Петров) позов повернуто без розгляду з мотивів не подання належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області та доказів сплати судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року зазначена ухвала залишена без змін.

Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод" просить ухвалу та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор проти доводів касаційної скарги заперечує та в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод" не надало належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області та доказів сплати судового збору.

Згідно з приписами пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом частини 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Отже відповідач при поданні зустрічного позову зобов'язаний надіслати копію позовної заяви та додані до неї документи іншій стороні та подати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Не дотримання стороною вимог процесуального закону в цій частині є підставою для повернення зустрічної позовної заяви (пункти 4, 6 статі 63 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарські суди повно з'ясували обставини подання приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський виноробний завод" зустрічної позовної заяви та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для її повернення, вірно застосували норми процесуального права і підстави для скасування ухвали і постанови, що оскаржуються, відсутні.

Право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті, проте, як убачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод" неодноразово зверталося до господарського суду з зустрічними позовами, які поверталися без розгляду ухвалами суду з одних і тих же підстав зі здійсненням апеляційного та касаційного перегляду без усунення недоліків, які в них зазначалися, що перешкоджає вирішенню спору по суті та має розцінюватися господарським судом, у контексті застосування порядку зміни господарського договору, як зловживання стороною процесуальними правами .

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших його учасників та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд справи упродовж розумного строку.

Керуючись статтями 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 липня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року у справі № 916/1578/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець