ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 916/127/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Демидової А.М.,

Кролевець О.А.

за участю представників:

позивача - Кільяна А.М.,

відповідача - Горьової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016

та на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016

у справі № 916/127/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової компанії "Зеніт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Зеніт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило визнати нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод у розмірі 26 563,10 грн., що здійснене ТОВ "Інфокс", неправомірним; зобов'язати ТОВ "Інфокс" відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 79 696,00 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016 (суддя Цісельський О.В.) визнано нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод ТПК "Зеніт" (Товариство з обмеженою відповідальністю) у розмірі 26 563,10 грн., здійснене ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", неправомірним. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, судді: Принцевська Н.М., Лавриненко Л.В.) рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 змінено. Стягнуто з ТОВ "Інфокс" на користь ТПК"Зеніт" (Товариство з обмеженою відповідальністю) 79 696,00 грн. збитків. В іншій частині рішення залишено без змін. Господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відбирання проб стічних вод у каналізаційному колекторі позивача, що мало місце 10.11.2014, було здійснено з порушенням вимог Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації і Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, та Державних стандартів України, а також за відсутності представників позивача, у зв'язку з чим нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод позивачу у розмірі 26 563,10 грн. здійснене відповідачем неправомірно Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи у повному обсязі доведено наявність вини відповідача у неправомірному відключенні позивача від мережі водовідведення, заявлена до стягнення сума збитків документально та матеріально обґрунтована, у зв'язку з чим позовні вимоги і в частині стягнення збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 11.04.2016 в частині задоволення позовних вимог, постанову апеляційного суду від 30.06.2016 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, скаржник послався на наступне:

- помилковим є висновок господарських судів попередніх інстанцій стосовно того, що самовільний доступ до колектора стічних вод представника відповідача є порушенням процесу відбору стічних вод у позивача, оскільки це не узгоджуються з п.п. 2.1, 4.1, 9.4, 10.5 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації і Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632 (далі - Правила № 632) якими передбачено право відповідача здійснювати раптовий, не погоджений з позивачем заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод;

- представник позивача був присутнім при відборі проби аналізу стічних вод та підписувати акт "Аналіз стічної води" відмовився, а відповідно до Правил № 632 у разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт, це не є перешкодою для здійснення відбору стічних вод представником відповідача, а відсутність прізвища представника позивача не спростовує зміст акту, у якому зафіксовано факт відбору проби стічних вод відповідачем;

- судами попередніх інстанцій не наведено норму права, яка визначає форму та зміст акта "Аналіз стічної води", тоді як вказаний акт позивачем не оскаржений, так само як і дії щодо його складання;

- господарськими судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги наявність боргу у позивача за водовідведення зливових стоків, який виник у жовтні 2014, що згідно з договірними відносинами сторін дає право відповідачу відключити позивача після 05.11.2014, але відключення відбулося лише 04.12.2014, після того як сума боргу збільшилась на 26 563,10 грн.;

- відшкодування матеріальних збитків позивачу є неправомірним, оскільки позивачем не підтверджені понесені збитки, а саме недоотримання частини несплаченої орендної плати контрагентами позивача, внаслідок відключення останнього від системи водовідведення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 24.09.2010 ТОВ "Інфокс" (виробник) та ТОВ ТПК "Зеніт" (споживач) було укладено додаткову угоду № 1/729 до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 6242/3 від 07.05.2001, згідно з якою сторони виклали у новій редакції умови договору на послуги водопостачання та водовідведення № 6242/3 від 07.05.2001 починаючи з п. 1.2 договору;

- сторони домовилися, що виробник надає послуги з подачі питної води на об'єкти споживача, а також з приймання стоків холодного та гарячого водопостачання, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації у відповідності до дислокації об'єктів. Споживач своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та устроїв на них у відповідності до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомгоспу України від 27.06.2008 № 190, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995 № 30, Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007, технічних умов, діючих ГОСТів, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", інших актів, прийнятих у встановленому законом порядку;

- згідно з умовами п. 2.4.15 додаткової угоди № 1/729 від 24.09.2010 споживач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків, та інші платежі, передбачені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, та умовами цього договору;

- оплату за надання послуг щодо водопостачання та водовідведення, відповідно до умов п. 3.2 додаткової угоди № 1/729 від 24.09.2010 слід проводити до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим;

- відповідно до п. 3.8 додаткової угоди № 1/729 нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси;

- 25.11.2014 на адресу позивача надійшов лист ТОВ "Інфокс" від 19.11.2014 за № 11501 щодо необхідності оплати підвищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну систему на суму 26 563,10 грн. Додатком до цього листа були копія акта відбору проб та розрахунок суми платежів за скид стічних вод. Крім того, зазначеним листом ТОВ "Інфокс" повідомило, що у випадку несплати зазначеної суми буде припинено надання водовідведення без додаткового попередження з 28.11.2014, відомості про погашення заборгованості мають бути надані до Управління з контролю за водокористуванням до 27.11.2014. У випадку не надання копій платіжних документів у зазначений строк, вартість виїзду бригади та робіт по припиненню надання послуг відноситься на рахунок споживача. Питання щодо відновлення послуг водовідведення буде розглянуто в порядку загальної черги і лише після надання документів, що підтверджують погашення заборгованості, а також оплати робіт, пов'язаних з припиненням та відновленням надання послуг;

- листом від 02.12.2014 за № 86 ТПК "Зеніт" повідомило ТОВ "Інфокс" про безпідставність виставлення рахунку № 1749/3151 від 19.11.2014 на суму 26 563,10 грн. за скид ненормативних стічних вод, відсутність підстав для відключення ТПК "Зеніт" від мережі водовідведення та неправомірність проведення відбору проб стічних вод посадовцями філії "Інфоксводоканал" за відсутністю представників ТПК "Зеніт";

- 04.12.2014 ТПК "Зеніт" було відключено від водовідведення про що свідчить акт № 665.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач вказував на те, що всі виставлені рахунки ним було сплачено своєчасно, тоді як нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод у розмірі 26 563,10 грн., що здійснене ТОВ "Інфокс", є неправомірним, у зв'язку з чим відключення на цій підставі його від водопостачання було безпідставним. У зв'язку з таким відключенням його від водопостачання ним були понесені збитки, які він просив стягнути у судовому порядку з відповідача. В обґрунтування наявності збитків, позивач вказував на те, що основним видом економічної діяльності ТПК "Зеніт" є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 19.12.2014. Відсутність необхідних санітарних умов позбавляє позивача можливості здавати приміщення в оренду та призводить до господарських санкцій з боку орендарів, що орендують приміщення у ТПК "Зеніт", зокрема такі санкції передбачені умовами деяких договорів оренди. На підтвердження того, що орендарі - ТОВ "Новатек-Електро" та ТОВ "Артіль-Груп" сплатили ТПК "Зеніт" лише половину суми орендної плати за договорами оренди через відсутність належних санітарних умов у приміщеннях, що орендуються в період грудень 2014 року - січень 2015 року, позивач надав первинні бухгалтерські документи, листи орендарів, виписки з банківського рахунку, акти звірок взаєморозрахунків з орендарями. Загальна сума орендної плати за один місяць від цих двох орендарів складає 79 696,00 грн. за два місяці зазначена сума складає 159 392 грн., але сплачено було лише 79 696,00 грн. З огляду на це, сума матеріальних збитків у грудні 2014 року та у січні 2015 року, заподіяні ТПК "Зеніт" через протиправні дії відповідача становлять 79 696,00 грн.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 224 ГК України, ст.ст. 202, 614 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", дійшли правильного висновку про задоволення позову шляхом визнання нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод ТПК "Зеніт" у розмірі 26 563,10 грн., здійснене ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", неправомірним, та стягнення на користь позивача з ТОВ "Інфокс" 79 696,00 грн. збитків.

Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст.13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 2.1, Розділу 9 Правил № 632 водоканал має право, зокрема, контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у порядку, визначеному розділом 4 цих Правил, розрахунки плати за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні цих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. Плановий відбір проб здійснюється водоканалом один раз у два місяця. Позаплановий відбір проб здійснюється водоканалом раптово по мірі необхідності; відключати підприємства від мереж водопроводу та каналізації.

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах підприємств використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони довкілля або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.

При виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або цими Правилами приймання, водоканал після отримання аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом) у термін в міру необхідності, але не більше 30 діб.

При невиконанні оплати в строк відповідно до укладеного договору до підприємства застосовуються заходи у відповідності до діючого законодавства.

Згідно розділу 10 Правил № 632 відбір проб здійснюється в контрольному колодязі, тобто колодязі на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора. Абонент забезпечує доступ до місця відбору проб і безпечне виконання роботи по відбору. На відібрану пробу складається відповідний акт, який іменується "Аналіз стічної води". Об'єм разової проби повинен бути не менше ніж 1000 мл.

За приписами п. 9.1 Правил № 632 при проведенні аналізів сторонніми лабораторіями за договором з водоканалом, відповідальність за методику несе лабораторія, яка повинна бути атестована (акредитована) Держстандартом.

При цьому, п. 2.4.6. додаткової угоди № 1/729 від 24.09.2010, укладеної сторонами, а також п.п. 9.4 та 10.1 Правил № 632 передбачено, що позивач (підприємство, абонент) зобов'язаний забезпечити доступ представників водоканалу (відповідача) до контрольного колектору з метою відібрання проб стічних вод.

Господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з тог, що самовільний доступ до колектора стічних вод представниками водоканалу не передбачений умовами договору та приписами Правил № 632.

При цьому господарськими судами встановлено відсутність доказів, що підтверджують залучення (участь) позивача чи належного повідомлення позивача про відбір проб стічних вод у каналізаційному колекторі позивача, яке мало місце 10.11.2014, отже відбір проб стічних вод без участі представників позивача свідчить про порушення відповідачем процесу відбору проб стічних вод позивача.

Враховуючи наведені вище обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає обґрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій про неправомірність нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод торгово-промислової компанії "Зеніт" (Товариство з обмеженою відповідальністю) у розмірі 26 563,10 грн.

Вищий господарський суд України погоджується також з висновком господарських судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 79 696,00 грн. завданих матеріальних збитків у зв'язку з безпідставним відключенням 04.12.2014 позивача від мережі водовідведення з огляду на таке:

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та ступеня вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Отже, заявником позову має бути доведено наявність складу правопорушення у діях відповідача.

Господарським судом апеляційної інстанції враховано вказані вимоги закону і фактичні обставини справи та встановлено, що в даному випадку наявні усі елементи цивільного правопорушення, а саме:

- наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає в неправомірному відключенні позивача від мережі водовідведення за відсутності будь-якої заборгованості останнього станом на 04.12.2014 щодо отриманих ним послуг;

- вини, яка полягає у порушенні відповідачем Правил та Державних стандартів України, оскільки відбір проб стічних вод проведено як без участі позивача так і з порушенням процесу відбирання проб;

- збитків, які виражені у втратах позивача у вигляді неодержаного доходу, а саме недоотримання повної вартості орендної плати;

- існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, завданими позивачеві збитками, оскільки збитки виступають об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні протягом тривалого строку відновлення водовідведення позивачу.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, наявність вини відповідача у неправомірному відключенні позивача від мережі водовідведення, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума збитків, яка документально та матеріально обґрунтована, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно з ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції, відсутні

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 916/127/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: А. Демидова О. Кролевець