ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 915/1855/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіНєсвєтової Н.М. (доповідача),суддів:Ємельянова А.С. Вовка І.В., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі "Южно-Українська АЕС"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 рокуза скаргоюКомунального підприємства "Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство"проскасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2016 "Про арешт коштів боржника" за виконавчим провадженням №50663862у справі№ 915/1855/ 15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі "Южно-Українська АЕС" доКомунального підприємства "Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивачаНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпро за участю стягнення 12 179 720,92 грн. основного боргу, 480 169,31 грн. збитків від інфляції, 146 681,74 грн. 3% річних, 880 844,35 грн. штрафу та 1 784 627,93 грн. пені Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4,

відповідача: ОСОБА_5,

третьої особи: не з'явився,

ВДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водно-каналізаційного господарства" м. Южноукраїнськ, Миколаївська область звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2016 р. про арешт коштів боржника, винесену у межах виконавчого провадження № 50663862, в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок, №26008415985 відкритий у АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, у задоволенні скарги Комунального підприємства "Теплопостачання та водно-каналізаційного господарства" м. Южноукраїнськ, Миколаївська область відмовлено. Знято арешт з коштів Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів,8, код ЄДРПОУ 31948866), що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26008415985 (код фінансової установи 380805, назва фінансової установи: АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві), які необхідні для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" м. Южноукраїнськ, Миколаївська область.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі "Южно-Українська АЕС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 скасувати частково в частині зняття арешту з коштів боржника, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26008415985, які необхідні для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.02.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Теплопостачання та водно-каналізаційного господарства" м. Южноукраїнськ, Миколаївська область на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі ВП "Южно-Українська АЕС" м. Южноукраїнськ, Миколаївська область заборгованість в сумі 13 606 213,67 грн.

На виконання зазначеного рішення 17.03.2016 було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

19.04.2016 Відділом примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2016 по справі № 915/1855/15 відкрито виконавче провадження № 50663862 та винесено постанову про арешт коштів Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів,8, код ЄДРПОУ 31948866), що знаходяться у:

- АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805;

- Миколаївському РУ ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО 326610;

- Філії - Миколаївського обласного управління "Ощадбанк", МФО 326461;

- ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Комунальне підприємство "Теплопостачання та водно-каналізаційного господарства" посилалося на те, що арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №50663862 в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26008415985 позбавляє підприємство можливості здійснення виплати заробітної плати працівникам, нарахування єдиного соціального внеску до Пенсійного Фонду України та податку з доходів фізичних осіб, що суперечить ст.ст.19, 43 Конституції України, ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України "Про оплату праці".

Відмовляючи у задоволенні скарги відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд вказав на те, що державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством. Разом з тим, місцевий господарський суд реалізував надану йому ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" можливість на зняття арешту з рахунку боржника в межах незавершеного виконавчого та зняв арешт з коштів боржника, що знаходяться на розрахунковий рахунок № 26008415985 мотивуючи тим, що вказаний розрахунковий рахунок використовується для сплати податків відповідача та для виплати заробітної плати його працівникам.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби визначено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд розглядає скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Згідно із ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Як вже зазначалося вище, на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 01.02.2016, 17.03.2016 було видано відповідний наказ.

19.04.2016 Відділом примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2016 по справі № 915/1855/15 відкрито виконавче провадження № 50663862 та винесено постанову про арешт коштів Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів,8, код ЄДРПОУ 31948866), що знаходяться у:

- АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805;

- Миколаївському РУ ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО 326610;

- Філії - Миколаївського обласного управління "Ощадбанк", МФО 326461;

- ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012.

Судом першої інстанції встановлено, що в результаті арешту всіх розрахункових рахунків, в тому числі і розрахункового рахунку № 26008415985, який передбачений для сплати податків з доходів працівників та видачі заробітної плати працівникам підприємства, що підтверджується довідкою банку від 05.05.2016, відповідач не має змоги виплатити плату працівникам свого підприємства та перерахувати відповідні соціальні внески та податки до бюджету.

Статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про можливість зняття арешту з розрахункового рахунку №26008415985 відповідача, відкритого у АТ "Райффайзен Банк Аваль", як це передбачено ч.5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Всі доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом розгляду апеляційного суду, їм надана належна правова оцінка.

Ці доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі "Южно-Українська АЕС" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі №915/1855/15 - без змін.

ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:А. Ємельянов І. Вовк