ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/5500/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Євсікова О.О.,

Кролевець О.А.

за участю представників:

ТОВ "Торгова компанія "Альбіон" - не з'явився,

Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей" - Ступаки Н.В., Мочинського А.Р.,

ТОВ "Агроспейс" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2016

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016

у справі № 904/5500/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альбіон"

до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспейс"

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альбіон"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альбіон" (далі - ТОВ "ТК "Альбіон") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей" (далі - ПОСП "Одісей") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспейс" (далі - ТОВ "Агроспейс") про солідарне стягнення з відповідачів 10 000,00 грн. суми поруки в рахунок погашення заборгованості за договором фінансового лізингу № 27АН-12 від 18.09.2012 та стягнення з ПСГП "Одісей" 312 634,65 грн. заборгованості, 116 148,47 грн. штрафу, 7 730,28 грн. 3% річних, 21 517,90 грн. інфляційних.

ПОСП "Одісей" звернулось із зустрічними позовними вимогами до ТОВ "ТК "Альбіон" про стягнення коштів за неякісний товар в розмірі 1 261 183,40 грн. та стягнення збитків в розмірі 397 730,00 грн.

18.09.2014 до господарського суду надійшли від ПОСП "Одісей" та ТОВ "ТК "Альбіон" клопотання про призначення експертизи.

Ухвалами господарського суду від 18.09.2014, від 17.10.2014, від 15.07.2015 у справі призначалась експертиза проведення якої доручалось Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

29.12.2015 матеріали справи надійшли на адресу господарського суду Дніпропетровської області. Разом з матеріалами справи надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку.

04.02.2016 ТОВ "ТК "Альбіон" подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач фактично відмовився від позовних вимог до ТОВ "Агроспейс" та зменшив розмір позовних вимог до ПОСП "Одісей" і просить суд стягнути з ПОСП "Одісей" 99 886,50 грн. заборгованості, 14 014,07 грн. штрафу, 2 957,96 грн. 3% річних.

04.02.2016 ПОСП "Одісей" подав заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням якої просить суд стягнути з ТОВ "ТК "Альбіон" 3 537 554,00 грн. коштів за неякісний товар та 397 730,00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (колегія суддів у складі: суддя Антонік С.Г. - головуючий, судді Дмитренко Г.К., Виноградник О.М.), первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПОСП "Одісей" на користь ТОВ "ТК "Альбіон" пеню в розмірі 2 529,50 грн., 3% річних в розмірі 2 365,33 грн. В частині позовних вимог до ТОВ "Агроспейс" провадження у справі припинено. В частині стягнення боргу в розмірі 99 886,50 грн. провадження у справі припинено. В решті позовних вимог до ПОСП "Одісей" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення господарських судів частині припинення провадження у справі щодо стягнення заборгованості в розмірі 99 886,50 грн. мотивовані сплатою ПОСП "Одісей" даної суми після порушення провадження у справі. Стягуючи з ПОСП "Одісей" пеню та річні, господарські суди зазначили про порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу та приписів чинного законодавства. При цьому, господарськими судами зменшено розмір пені з огляду на те, що в договорі фінансового лізингу сторони передбачили значно вищий розмір пені, ніж це встановлено ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України. У зв'язку з цим господарські суди розрахували та стягнули пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Що стосується часткового задоволення господарськими позову у частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 365,33 грн. таке рішення мотивовано з посиланням на помилки позивача в розрахунках.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову господарський суд першої інстанцій виходив з того, що ПОСП "Одісей" не довело належними та допустимими доказами отримання від позивача за первісним позовом продукції неналежної якості, оскільки був порушений порядок прийняття товару за якістю, передбаченого приписами Інструкції П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", а відтак останній позбавив себе права на стягнення коштів за неякісний товар. В свою чергу господарський суд апеляційної інстанції під час прийняття постанови в частині зустрічного позову виходив з того, що ПОСП "Одісей" не доведено, що недоліки предмету лізингу виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутній склад господарського правопорушення, необхідний для стягнення з ТОВ "ТК "Альбіон" збитків у заявленій позивачем до стягнення сумі.

У касаційній скарзі ПОСП "Одісей" просить скасувати постанову апеляційного суду від 15.06.2016, рішення господарського суду першої інстанції від 04.02.2016 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов. На думку скаржника господарськими судами попередніх інстанцій порушено вимоги ст.ст. 678, 806, 808 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг", вимоги Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин". Зокрема, скаржник стверджує, що:

- на протязі 28.09.2012-07.11.2013 ПОСП "Одісей" сплатило за трактор 1 261 183,40 грн.;

- під час експлуатації восени 2013 року трактор постійно припиняв роботу у зв'язку з технічними несправностями, які ПОСП "Одісей" усував власними силами. В березні 2014 року трактор знову припинив роботу, про що було повідомлено ТОВ "ТК "Альбіон". У зв'язку з відмовою сервісної служби проводити гарантійний ремонт трактора та підписувати дефектні акти, для приведення трактора в робочій стан ПОСП "Одісей" за власний рахунок проводив ремонтні роботи, вартість яких склала 397 730,00 грн.;

- ПОСП "Одісей" 25.06.2014 зверталось до ТОВ "ТК "Альбіон" з претензією якою вимагало повернути кошти в сумі 1 261 183,48 грн. сплачених за трактор та кошти витрачені на ремонт трактора, однак відповіді не було надано. ПОГП "Одісей" були надані належні докази про недоліки трактора, а саме претензії, рахунки на оплату, акт надання ремонтних послуг, квитанцію про сплату ремонту, акт ДВС;

- місцевий господарський суд під час вирішення спору безпідставно послався на Інструкцію П-7;

- у зв'язку з поставкою ПОСП "Одісей" неякісного товару, що зробило неможливим використання предмету лізингу - трактору Deutz-Fahr Agrotron Х720DСR, сер. №WSXL930400LD10346, 2012 р. за призначенням, ПОСП "Одісей" завдано збитки.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 18.09.2012 ТОВ "ТК "Альбіон" (лізингодавець) та ПОСП "Одісей" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 27АН-12, згідно з умовами якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість та загальна вартість якого на момент укладання договору наведені в Додатку № 1 "Специфікація", а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору;

- в п. 2.2. зазначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 129 000 Євро, що розраховується із суми в гривнях за курсом продажу Євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілинг", сформованим на 16-00 за Київським часом на дату, що передує даті укладання цього договору та становить 1 374 585,30 грн.;

- п. 2.2. договору сторони передбачили формулу за якою здійснюється перерахування ціни у разі зміни курсу гривни до Євро.

- відповідно до п. 3.1 договору, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті відповідно до умов цього договору та додатку № 2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі;

- згідно з 3.4 договору лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передач (п.п. 3.4.1 договору); комісії за користування, що розраховується як різниця суми лізингового платежу та суми, яка компенсує частину вартості майна, яка не може бути меншою за одну гривню (п.п. 3.4.2 договору);

- п. 4.2 договору передбачено, що передача лізингодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна. Майно вважається переданим лізингоодержувачу з дати підписання акта приймання-передачі майна;

- відповідно до п. 5.1 договору, майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати лізингодавцю всієї суми лізингових платежів в розмірах та у терміни, передбачених графіком, в тому числі сплати лізингодавцю всієї суми вартості майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеному у акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов договору;

- згідно з п. 9.2., 9.2.1 договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи лізингодавця якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі (на підставі письмового повідомлення лізингодавця розірвання договору). В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору;

- п. 11.1 договору сторони погодили, що строк лізингу з 18 вересня 2012 року по 20 жовтня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору;

- на виконання умов договору сторонами лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме трактор Deutz-Fahr Agrotron Х720DСR, сер №LD10346, 2012 р., вартістю з ПДВ 1 356 776,82 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 04.10.2012, підписаним сторонами договору;

- в акті приймання-передачі зазначено, що лізингоодержувач засвідчив, що переданий товар є комплектним, відповідає встановленим зразкам якості (отримав документи, що підтверджують якість товару), пристосований для його використання за цільовим призначенням. Сторони взаємних претензій не мають;

- 18.09.2012 ТОВ "ТК "Альбіон" та ТОВ "Агроспейс" було укладено договір поруки, за яким ТОВ "Агроспейс" виступило поручителем по виконанню ПОСП "Одісей" своїх зобов'язань перед ТОВ "ТК "Альбіон" по оплаті лізингових платежів на суму 10 000,00 грн.;

- у зв'язку з невиконанням ПОСП "Одісей" зобов'язань з оплати лізингових платежів, позивач звернувся до ТОВ "Агроспейс" з вимогою № 2511/13-1юр від 25.11.2013;

- у зв'язку із простроченням оплати передбачених графіком лізингових платежів, ТОВ "ТК "Альбіон" 13.05.2014 надіслало ПОСП "Одісей" повідомлення про розірвання договору, яке відповідач отримав 15.05.2014, тобто позивач в односторонньому порядку за власною ініціативою розірвав договір фінансового лізингу № 27 АН-12 від 18.09.2012;

- 24.07.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про витребування від ПОСП "Одісей" шляхом вилучення та передачі ТОВ "ТК "Альбіон" об'єкта фінансового лізингу;

- у справі неодноразово призначались експертизи, на вирішення яких зокрема було поставлено наступне питання: "Які несправності були у трактора Deutz-Fahr Agrotron Х720DСR, сер. №LD10346, 2012 р. - в момент фактичної передачі техніки та які є в теперішній час. Встановити час виникнення несправностей?";

- неодноразово призначену у справі експертизу проведено не було у зв'язку з неподанням сторонами всіх необхідних матеріалів.

Звертаючись з позовом у даній справі ТОВ "ТК "Альбіон" обґрунтовувало свої вимоги неналежним виконанням ПОСП "Одісей" умов договору фінансового лізингу № 27АН-12 від 18.09.2012 в частині повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

В свою чергу ПОСП "Одісей" звертаючись з зустрічним позовом зазначило про невиконання ТОВ "ТК "Альбіон" зобов'язань щодо передачі якісної техніки.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 651, 653, 806 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 343 ГК України, ст. 80 ГПК України, дійшли правильного висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та стягнення сум пені і річних (розрахунок яких перевірено та розраховано судом) та припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог до відповідача-2 та сплатою відповідачем-1 суми комісії за користування в розмірі 99 886,50 грн. під час розгляду даної справи господарським судом.

При цьому, господарськими судами враховано, що у зв'язку з розірванням позивачем спірного договору, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло і не перейде, а відтак позивач з первісним позовом втратив право на відшкодування вартості предмета лізингу з моменту розірвання договору лізингу.

Відповідна правова позиція щодо відсутності у аналогічному випадку права на відшкодування вартості предмету лізінгу викладена у постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі № 11/5005/2290/2012.

Що стосується доводів касаційної скарги ПОСП "Одісей" в частині вирішення позовних вимог по зустрічному позову, Вищий господарський суд України виходить з наступного:

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК).

З огляду на положення ст. 22 ЦК, ст. 224 ГК для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Господарськими судами попередніх інстанцій правильно зазначено про те, що для вирішення питання протиправної поведінки необхідно дослідити додержання відповідачем умов договору та норм права, що регулюють фінансовий лізинг.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" обов'язок лізингодавця своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язанання щодо утримання предмета лізингу та відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків виникає у порядку та випадках встановлених договором або законом.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено обов'язок лізингодавця передати в лізинг лізингоодержувачу відповідно до специфікації в обумовлені договором строки майно. Підписання сторонами акта приймання-передачі від 04.10.2015 свідчить про виконання лізингодавцем своїх обов'язків, щодо якості та комплектності предмету лізингу.

Отже, договором сторони не передбачили обов'язок лізингодавця утримувати предмет лізингу або відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на його утримання або усунення недоліків. Такий обов'язок не встановлений і Законом України "Про фінансовий лізинг".

Натомість ст. 14 вказаного Закону зобов'язує лізингоодержувача протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користування підтримувати його у справному стані. Нести витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремого договору, який би визначав умови ремонту та технічного обслуговування предмета лізингу, як то передбачено ч. 3 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", сторонами не укладалося.

Господарські суди врахували викладені обставини справи та вказані вимоги закону і дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення ТОВ "ТК "Альбіон" зобов'язань за договором та обов'язків передбачених Законом України "Про фінансовий лізинг". Сплата за ремонт трактора 397 730,00 грн. не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, оскільки здійснювалася відповідно до вимог Закону України "Про фінансовий лізинг" і між ними та діями або бездіяльністю лізингодавця відсутній причинний зв'язок.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв в роботі.

Враховуючи викладені вимоги закону господарськими судами відповідно до приписів ст. 33, 43 ГПК України встановлено на підставі фактичних обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів про конкретні випадки поломки трактора і в чому вони полягали, у зв'язку з чим ПОСП "Одісей" не доведено, що недоліки предмета лізингу виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що господарськими судами не застосовано до правовідносин сторін Закон України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що правовідносини сторін даного спору регулюються Законом України "Про фінансовий лізинг".

Так, відповідно до преамбули Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" цей Закон регулює відносини між покупцями сільськогосподарських машин та їх виробниками, продавцями, виконавцями робіт і послуг з технічного сервісу, встановлює права та обов'язки покупців, визначає механізм реалізації державного захисту покупців, обов'язки та відповідальність виробників, продавців, виконавців робіт, послуг.

В свою чергу відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ст. 4 вказаного Закону, лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Отже, у даних правовідносинах сторін, лізингодавець не є ні виробником, ні продавцем, ні виконавцем робіт і послуг з технічного сервісу, у зв'язку з чим він і не може мати обов'язків та нести відповідну відповідальність виробників, продавців сільськогосподарських машин та виконавців робіт і послуг з технічного сервісу.

Закон України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" не поширюється на правовідносини сторін щодо фінансового лізингу

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що рішення попередніх інстанцій ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 у справі № 904/5500/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді:О. Євсіков О. Кролевець