ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/4618/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.простягнення 117 771, 84 грн.

за участю представників

позивача: Русанов В.В.,

відповідача: не з'явивсь

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") про стягнення 117 771, 84 грн.

Зазначену позовну заяву підписано начальником СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Карпенком С.А. та начальником юридичного сектору СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Овчинніковим Б.С.

03.06.2016 року господарським судом Дніпропетровської області складено акт № 207/16 про те, що підчас розкриття конверту від ПАТ "Українська залізниця" в додатку до позовної заяви відсутній додаток № 24: копія довіреностей реєстр № 745 від 27.04.2016 року, реєстр № 614 від 19.04.2016 року, реєстр № 693 від 27.04.2016 року, який підписаний посадовими особами суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року позовну заяву і додані до неї документи повернуто ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з зазначенням у позовній заяві не повної назви відповідача та ненаданням документів на підтвердження повноважень осіб, які підписали позовну заяву.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України в позовній заяві зазначено найменування відповідача, яке не відповідає інформації, що зареєстрована в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.06.2016 року, та всупереч ч. 3 ст. 57 ГПК України не надано до позовної заяви документів, які б підтвердили повноваження осіб, що підписали позовну заяву, що підтверджується актом господарського суду Дніпропетровської області за № 207/16 від 03.06.2016 року.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року і передати справу на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" відзив на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року - скасувати і передати справу на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду наведено у ст. 63 ГПК України, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В ч. 1 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно зі ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано або якщо не вказано повного та правильного найменування сторін.

Отже, за змістом вказаної норми, підставою для повернення є наявність однієї з таких обставин: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати; позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано або якщо не вказано повного та правильного найменування сторін.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позовна заява була підписана начальником СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" Карпенком С.А. та начальника юридичного сектору СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" Овчинніковим Б.С. на підставі довіреностей, які вказані у позовній заяві (реєстр № 745 від 27.04.2016 року, реєстр № 614 від 19.04.2016 року, реєстр № 693 від 27.04.2016 року), проте не додані до матеріалів позовної заяви.

Згідно з абз. 3 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень.

З врахуванням вищезазначеного, наведені судами обставини не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, судами не враховано, що Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006 року (в редакції, чинній на час повернення позовної заяви), врегульовано порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей (електронна база даних, що містить інформацію про довіреності (у тому числі їх дублікати), а також відомості про припинення їх дії) та судам надано право у зв'язку з господарськими справами отримувати повні витяги з Єдиного реєстру щодо виданих довіреностей.

Отже, суд не використав можливості для перевірки повноважень представників, якими було підписано позовну заяву за наявності реквізитів довіреностей (у додатках до позовної заяві є посилання на реєстр № 745 від 27.04.2016 року, реєстр № 614 від 19.04.2016 року, реєстр № 693 від 27.04.2016 року), які є достатніми для запиту на пошук інформації в Єдиному реєстрі довіреностей.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд мав можливість з'ясувати повноваження особи (осіб), яка від імені позивача підписала позовну заяву на підставі інформації, вказаної в позові та, за необхідності, додатково поданих доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Позивачем у позовній заяві відповідачем зазначено публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Згідно інформації, яка міститься в ЄДР юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 17.06.2016 року, повним найменуванням відповідача є приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

В силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне не є його перетворенням.

З огляду на вищезазначене, відповідач не змінив свою організаційно-правову форму, не змінив свій код ЄДРПОУ чи адресу, а лише привів у відповідність до вимог п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та внутрішні положення товариства.

Крім того, в абз. 9 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 роз'яснено, що повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що у місцевого господарського суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не було законних підстав для повернення позовної заяви, що призвело до порушення норм процесуального права та невірного застосування п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права. При цьому справа має бути передана на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року у справі № 904/4618/16 - скасувати.

3. Справу № 904/4618/16 направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк