ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/179/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Білоуса А.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-К"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016

у справі № 904/179/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-К"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про зобов'язання закриття поточного рахунку

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-К" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про зобов'язання закрити поточний рахунок позивача № 26007054914457, перерахувати залишок коштів згідно платіжних вимог позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Виноградник О.М. - головуючий, судді Дмитренко Г.К., Антонік С.Г.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що позивачем не надано доказів про те, що на момент звернення до банку з вимогою про виконання спірних платіжних доручень ним були дотримані вимоги законодавства, встановлені для нерезидентів, зокрема постанови Правління Національного банку України № 699 від 03.11.2014.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 14.06.2016, рішення господарського суду першої інстанції від 29.03.2016 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами порушено вимоги п. 6 постанови Національного банку України "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" № 699 від 03.11.2014, ст. 1075 ЦК України, ст.ст. 43, 38 ГПК України. Так, на думку скаржника, він звернувся до банку з вимогою закриття саме поточного рахунку та перерахування залишку коштів з нього на рахунки в українських банках, які були спеціально відкриті цими банками позивачу для погашення його заборгованості по кредитах.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" просить постанову апеляційного суду від 14.06.2016 та рішення господарського суду першої інстанції від 29.03.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, рішення господарських судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 17.10.2013 ТОВ "Нафта-К" була підписана заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, заява на відкриття рахунку ПАТ КБ "Приватбанк";

- за заявою позивача йому були відкриті рахунки: № 260008054911954 в гривні України, № 26007054914457 в доларах США та № 26008054917710 в євро;

- 28.05.2014 відповідач на офіційному сайті сповістив клієнтів Криму про те, що ним внесені зміни до порядку обліку коштів на поточних рахунках клієнтів Кримського РУ і Севастопольської філії; кошти тимчасово перенесені на балансовий рахунок 2903 (кошти клієнтів банку за недіючими рахунками);

- 03.11.2014 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 699, відповідно до п. 6 якої банки України було зобов'язано вжити заходів до закриття поточних рахунків юридичних осіб-суб'єктів Криму;

- оскільки вказана постанова Національного банку України не роз'яснила порядок закриття таких рахунків, 30.04.2015 позивач звернувся до Національного банку України з проханням надати таке роз'яснення;

- 28.07.2015 листом № 40-02014/52778 Національний банк України повідомив позивача, що згідно вказаної постанови Правління НБУ № 699, особи, місцезнаходження яких на території вільної економічної зони "Крим", прирівняні до нерезидентів (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора), але згідно з ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки України мають право відкривати рахунки лише визначеному колу нерезидентів України, а саме юридичним особам - інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам; крім того, главою 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах міститься перелік документів, які необхідно подати банку для відкриття інвестиційного рахунку, але зазначений перелік не містить документів, які можуть бути подані юридичною особою - суб'єктом Криму для відкриття йому рахунку як іноземному інвестору;

- щодо закриття поточного рахунку юридичної особи - суб'єкта Криму, який був раніше відкритий такій особі, як резиденту у банку України, то відповідно до п. 6 Постанови № 699 банки України зобов'язані зупинити за відкритими до 27.09.2014 поточними рахунками таких юридичних осіб здійснення операцій, крім, завершальних операцій з перерахування коштів на рахунок цієї юридичної особи, відкритий за межами України; банк під час закриття рахунку такої юридичної особи має керуватись нормами ст. 1075 ЦК України та п.п. 20.1, 20.6 глави 20 Інструкції № 492, якими визначені підстави та прядок закриття рахунків клієнтів банків;

- в якості доказів залишку грошових коштів на рахунку позивача ним надано виписки по рахунку позивача станом на 05.03.2014 та 07.03.2014 із залишком коштів на рахунку в сумах 102 296,66 доларів США та 40 920,00 доларів США відповідно;

- 21.09.2015 позивач направив на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" лист № 66 з заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи та двома платіжними дорученнями на перерахування 176 000.00 доларів США з розрахункового рахунку позивача № 26007054914457, відкритого у ПАТ КБ "Приватбанк" на розрахунковий рахунок позивача № 20677000179323/840, відкритий в АТ "Укрексімбанк" (м. Київ) та 27 600,00 доларів США на розрахунковий рахунок позивача № 290961016817840, відкритий в ПАТ "Марфінбанк" (м. Одеса), що підтверджується поштовим чеком від 21.09.2015. Зазначену заяву позивача було отримано відповідачем 01.10.2015.

У зв'язку з невиконанням банком зазначених платіжних доручень позивача та ненаданням відповіді на зазначений лист, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 11, 525, 526, 629, 1066, 1068, 1071, 1074 ЦК України, вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", п. 5 постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя", вимог постанови Правління Національного банку України "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" № 699 від 03.11.2014, вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та Інструкції "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003, дійшли висновку про безпідставність поданого позову.

Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком господарських судів попередніх інстанцій з огляду на таке:

Згідно з частинами 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; акти цивільного законодавства та інші юридичні факти.

Господарськими судами встановлено, що укладений сторонами договір є договором банківського рахунку, який регулюється 72 ЦК України.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків: обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з п. 5 Постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" банки, в тому числі позивач зобов'язаний припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та зобов'язано банки протягом місяця з дня набрання чинності цієї постанови забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

03.11.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 699 "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим", відповідно до п. 1 якої визначено, що для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим", прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора); договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів Національного банку України.

Господарськими судами у цьому зв'язку було встановлено, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.01.2016 місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Нафта-К" є: 95053, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Київський район, вул. Київська, 31.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками обох судових інстанцій про те, що на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виконання платіжних доручень від 21.09.2015 розповсюджуються вимоги постанови Правління Національного банку України № 699 від 03.11.2014 "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим".

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що перекази (платежі) з материкової території України на територію вільної економічної зони "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим") або з території ВЕЗ "Крим" на материкову територію України здійснюються в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку України для операцій з переказу коштів за межі України/в Україну.

Пунктом 6 постанови НБУ № 699 від 03.11.2014 встановлено, що банки України було зобов'язано зупинити за відкритими до набрання чинності Законом поточними рахунками юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, самозайнятих фізичних осіб-суб'єктів Криму (далі - юридичні особи-суб'єкти Криму) здійснення операцій, крім: зарахування коштів з вкладного (депозитного) рахунку, а також нарахованих відсотків за вкладом (депозитом); зарахування придбаної іноземної валюти; зарахування коштів у рамках виконавчого провадження; примусового стягнення та арешту коштів у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків; завершальних операцій з перерахування коштів на рахунок цієї юридичної особи, відкритий за межами України. Також банки зобов'язані вжити заходів щодо закриття поточних рахунків юридичних осіб-суб'єктів Криму.

Крім того, зазначеним пунктом постанови зазначено, що банк закриває вкладний (депозитний) рахунок юридичної особи - суб'єкта Криму, відкритий до набрання чинності Законом, зі спливом установленого договором строку, а кошти перераховуються банком на визначений юридичною особою поточний рахунок, відкритий у банках України або за її межами.

Водночас, як зазначалося вище, відкриті в банку позивачем рахунки не є депозитними, оскільки всі три відкриті банком рахунки є поточними., тоді як зміна статусу резидентності особи вимагає закриття нею поточних рахунків в національній та іноземних валютах, які були раніше відкриті їй як резиденту, відкриття нею нових рахунків як нерезиденту в порядку, передбаченому Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003.

Господарські суди врахували вказані вимоги закону і правильно зазначили про те, що для закриття поточного рахунку юридичної особи - суб'єкта Криму така юридична особа повинна була надати платіжні доручення про перерахування грошових коштів на свій рахунок за межами України або для закриття депозитного рахунку, в разі спливу його строку, на будь-який рахунок в України або за її межами.

Оскільки позивачем не було надано доказів того, що він набув статусу резидентності або звернувся до банку з вимогою про перерахування грошових коштів (виконання платіжних доручень) на власний рахунок за межами України, або, що його рахунки є депозитними, то господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-К" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 у справі № 904/179/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко