ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2016 року Справа № 905/3020/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Ковтонюк Л.В.,
Селіваненка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областіна рішеннягосподарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. (судді: Тоцький С.В., Сковородіна М.О., Бокова Ю.В.) та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. (судді: М'ясищева А.М., Агапов О.Л., Ушенко Л.В.) у справі№905/3020/15 господарського суду Донецької області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області доФізичної особи ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Святогірська міська радапророзірвання договору купівлі-продажу та повернення майна до комунальної власностіза участю представників: від позивача Сіднєнко О.Л., довіреність №54 від 29.12.2015 р. від відповідачане з'явились від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу №693 від 21.01.2010 р. та повернення майна до комунальної власності.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. у справі №905/3020/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р., в задоволені вказаного позову відмовлено.
Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позивачем не доведено факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за відповідним договором, зокрема, обов'язку переоформити право володіння (користування) земельною ділянкою, оскільки саме позивачем не визначено межі земельної ділянки під відчужуваним приміщенням та не присвоєно даній ділянці кадастровий номер.
Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р., рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. та залишити позов без розгляду.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права через неповне та недостовірне встановлення всіх обставин справи.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016 р. справу №905/3020/15 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Селіваненко В.П.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2016 р. касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 19.09.2016 р.
В судове засідання 19.09.2016 р. з'явився представник позивача.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.01.2010 р. Північно-Донецьким представництвом Фонду державного майна України та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір №693 купівлі - продажу об'єкту комунальної власності - нежитлових приміщень першого поверху адміністративної будівлі, загальною площею 149,3 кв.м. (приміщення 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20), що складає 20/100 ід. часток, за адресою: АДРЕСА_1.
За умовами вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт комунальної власності - частину адміністративної будівлі.
В свою чергу, в розділі 5 договору купівлі-продажу визначено обов'язки покупця, до яких, зокрема, віднесено оформлення права володіння (користування) земельною ділянкою під об'єктом приватизації у відповідних службах міста (пп. г п. 5.2 договору).
Крім того, згідно з п. 5.3 договору №693 від 21.01.2010 р. покупець зобов'язаний надавати продавцю відповідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору, а також не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору.
Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що у зв'язку з ліквідацією Північно-Донецького представництва Фонду державного майна України, 13.05.2013 р. між даним представництвом та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги в тому числі і за договором №693 купівлі-продажу об'єкту комунальної власності.
На виконання приписів ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України №631 від 10.05.2012 р., представником уповноваженого органу Фонду державного майна України із залученням представника органу місцевого самоврядування проведена перевірка виконання умов договору №693 від 21.01.2010 р. на об'єкті приватизації.
За результатами вказаної перевірки складено акт в якому, зокрема, зафіксовано порушення відповідачем своїх обов'язків, закріплених в пп. г п. 5.2 та п. 5.3 договору купівлі-продажу.
Зважаючи на дану обставину, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна до комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Вказане передбачено ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 цього ж кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи характер спірних правовідносин, що склались між сторонами справи, до їх врегулювання також підлягають застосуванню норми Закону України "Про приватизацію державного майна".
Частиною 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
За приписами ч. 5 ст. 27 вказаного закону на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
В процесі судового розгляду справи №905/3020/15 господарські суди попередніх інстанцій проаналізували умови договору купівлі-продажу №693 від 21.01.2010 р. та прийшли до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для розірвання вказаного договору, оскільки відповідач із незалежних від нього причин не виконав свого обов'язку з оформлення права володіння (користування) земельною ділянкою під об'єктом приватизації, а саме: у зв'язку з тим, що сторонами в договорі не визначено розміру та кадастрового номеру земельної ділянку, право на яку має перейти до відповідача з переходом до нього права власності на об'єкт приватизації.
Про вказане, зокрема, свідчить досліджена місцевим та апеляційним господарськими судами довідка Святогірської міської ради №1069/02-31 від 17.09.2015 р., в якій зазначено, що на даний момент надати в користування земельну ділянку для обслуговування вбудованого приміщення в нежитловій багатоповерховій будівлі неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна.
За таких обставин, попередніми судовими інстанціями відмовлено з задоволенні заявлених у справі №905/3020/15 позовних вимог, у зв'язку з їх недоведеністю.
Поряд з цим, враховуючи положення п. 1. 6 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, як місцевий, так і апеляційний господарські суди визнали наявним у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області права на звернення до господарського суду з відповідним позовом навіть за відсутності в матеріалах справи належних доказів нотаріального посвідчення договору про відступлення права вимоги б/н від 13.05.2013 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеною позицією попередніх судових інстанцій як щодо наявності у позивача права на звернення з відповідним позовом до суду, так і щодо відсутності підстав для задоволення даного позову.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що місцевим та апеляційним господарськими судами всебічно і повно перевірено доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановлено всі фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, прийняті ними судові акти не підлягають зміні чи скасуванню.
В свою чергу, доводи викладені в касаційній скарзі відхиляються господарським судом касаційної інстанції, як такі, що стосуються виключно переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що за приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.
За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. та рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. у справі №905/3020/15 залишити без змін.
Головуючий суддя А.С. Ємельянов
Судді Л.В. Ковтонюк
В.П. Селіваненко