Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №927/754/16 Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №927/7...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 927/754/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А., м. Київна ухвалу від 17.02.2017 Київського апеляційного господарського суду (про повернення без розгляду апеляційної скарги на постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016)у справі927/754/16 господарського суду Чернігівської областіза заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1", м. Бахмач Чернігівської областіпровизнання банкрутомліквідаторголова ліквідаційної комісії Стук І.М.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ"Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А.Білоконь М.В., довір., ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1"Власюк В.В., довір.,ТОВ "Компанія з управління активами "Профіт"Любович Є.Л., довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.08.2016 у справі № 927/754/16 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1" (далі - ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1", Боржник) про порушення справи про банкрутство останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1", введений мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016 (суддя Белов С.В.) визнано банкрутом ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1", відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, а обов'язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат № 1" Стук Ірину Михайлівну.

Не погодившись із вказаною постановою суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016 та залишити заяву ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" про порушення справи про банкрутство без розгляду. При цьому в апеляційній скарзі заявник також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2017 (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді Доманська М.Л., Остапенко О.М.) клопотання уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р.А. про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги відхилено, а апеляційну скаргу на постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016 повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Єврогазбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р.А. (далі - Банк) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ "Єврогазбанк" до провадження.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та ТОВ "Компанія з управління активами "Профіт", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи клопотання Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" Оберемка Р.А. про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та повертаючи апеляційну скаргу на постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016 скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що термін оскарження заявником вказаної постанови закінчився 06.02.2017, навіть за наведених ним обставин пропуску строку, і обґрунтування поважності причин пропуску такого сроку в клопотанні не наведено, а скаргу було подано до суду апеляційної інстанції 10.02.2017. При цьому, апеляційний суд вказав, що визнання грошових вимог Банку ухвалою від 26.01.2017 у даній справі не є поважною причиною пропуску згаданого строку.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені всупереч дійсних обставин справи та з невірним застосуванням норм діючого законодавства.

Так, встановлюючи обставини пропуску Банком строку звернення із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду, апеляційний суд вказав, що заявник подав апеляційну скаргу 10.02.2017, а строк апеляційного оскарження закінчився 06.02.2017.

Однак такий висновок апеляційного суду суперечить нормам ст. 93 ГПК України.

Так, відповідно до норм ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Отже, початок перебігу строку, протягом якого подається апеляційна скарга у господарській справі, у будь-якому випадку пов'язується законодавцем лише із датою ухвалення або підписання судового рішення у господарській справі і ніяким чином не пов'язується із будь-якими іншими подіями та обставинами, які, в свою чергу можуть бути лише обставинами, що зумовили пропуск строку звернення із апеляційною скаргою у господарській справі.

Як вбачається, оскаржувана в апеляційному порядку постанова місцевого суду була винесена та підписана 01.09.2016, а тому, виходячи за наведених приписів ч. 1 ст. 93 ГПК України встановлений цією статтею строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг, з урахуванням приписів ст. 50 ГПК України, на наступний день, тобто 02.09.2016, а закінчився, з урахуванням приписів ст. 51 ГПК України, 19.09.2016 (17.09.2016 -неробочий день, 18.09.2016 -вихідний день).

У зв'язку із викладеним є невірним висновок суду в оскаржуваній ухвалі про те, що строк апеляційного оскарження постанови від 01.09.2016 закінчився 06.02.2017.

До того ж, як вбачається, апеляційний суд встановив, що відповідна апеляційна скарга була подана Банком 10.02.2017, тоді як додана до касаційної скарги копія опису поштового вкладення у цінний лист та копія поштової квитанції УДППЗ "Укрпошта" про направлення Банком апеляційної скарги на постанову місцевого суду від 01.09.2016 спростовують цю обставину та свідчать про направлення цієї скарги до апеляційного суду 06.02.2017.

Стосовно ж викладених апеляційним судом, з посиланням на клопотання скаржника про відновлення строку на апеляційне оскарження, обставин, що зумовили пропуск Банком строку звернення із касаційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ч. 2 ст. 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Як встановив апеляційний суд та вказав заявник апеляційної скарги в клопотанні про "поновлення" строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 01.09.2016, Банк звернувся із заявою про визнання кредиторських вимог до Боржника і такі вимоги були визнані ухвалою суду від 26.01.2017 (т. 3 а.с. 86-89).

Поряд з цим, апеляційним судом не було враховано та не надано правову оцінку тому, що Банк в жовтні 2016 року вже звертався із апеляційною скаргою на вказану постанову і було порушене відповідне апеляційне провадження, яке було припинено ухвалою апеляційного суду від 12.12.2016 (т. 2 а.с. 153-155) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - через те, що Банк не набув статус кредитора - сторони та учасника провадження у даній справі про банкрутство.

Саме наведеними подіями та обставинами Банк у своєму клопотанні обґрунтував причини пропуску ним строку звернення із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду від 01.09.2016.

Однак, оскільки апеляційним судом не були враховані всі наведені обставини, що зумовили пропуск Банком вказаного строку, а також враховуючи невірне обчислення апеляційним судом - в порушення норм ст.ст. 50, 51, 93 ГПК України - перебігу (початку та закінчення) строку на апеляційне оскарження постанови від 01.09.2016, апеляційним судом також невірно були застосовані і норми ч. 2 ст. 93 ГПК України під час розгляду та оцінки наведених вище причин, що зумовили пропуск Банком строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Виходячи з таких причин та враховуючи висновки, зроблені судами як в ухвалі апеляційного суду від 12.12.2016, так і в ухвалі місцевого суду від 26.01.2017, касаційний суд вважає, що зазначені вище та розглянуті апеляційним судом причини та обставини, що зумовили пропуск Банком строку на апеляційне оскарження постанови від 01.09.2016, - розгляд та визнання господарським судом лише 26.01.2017 заявлених Банком до Боржника кредиторських вимог у даній справі, є поважними у розумінні норм ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, а пропущений Банком строк на апеляційне оскарження постанови від 01.09.2016 підлягає відновленню.

Дійшовши такого висновку, касаційний суд вирішив, що апеляційним судом неправомірно були застосовані норми п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а рішення в оскаржуваній ухвалі про відхилення клопотання Банку про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у даній справі, як і рішення про повернення на цій підставі апеляційної скарги заявнику є неправомірними.

У зв'язку із цим та виходячи з приписів ч. 3 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана ухвала апеляційна суду підлягає скасуванню, як незаконна, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги Банку на постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016.

При цьому, при вирішенні питання про прийняття до провадження апеляційної скарги Банку на постанову місцевого суду, апеляційному суду слід надати правову оцінку відповідній апеляційній скарзі на предмет відсутності (чи наявності) інших правових підстав для повернення цієї апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами п. 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 50, 51, 53, 91, 93, 97, 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А. задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2017 у справі 927/754/16 скасувати.

3. Справу 927/754/16 направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А. на постанову господарського суду Чернігівської області від 01.09.2016.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 20.04.2017

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст