ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 926/58/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід20.02.2017у справі№926/58/15Господарського судуЧернівецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс"доЧернівецької міської радитретя особаПриватне підприємство "Гарант"провизнання недійсними рішення в частиніза участю

- позивача:Продан Л.Д. (довіреність від 17.01.2017),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" (далі - позивач) просило визнати недійсними пункти 101, 101.1 рішення 38-ої сесії Чернівецької міської ради (далі-відповідач) від 08.12.2005 № 881 "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийнятті рішення", яким внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконкому Чернівецької міської ради від 21.03.2001 № 231/7 щодо надання позивачу земельної ділянки на вул.Зеленій, 6-А, площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП "Гарант" та доручено Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 № 1850, який виданий позивачу, зменшивши загальну площу, надану в постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято відповідачем в порушення вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України, оскільки прийнято за відсутності згоди позивач на вилучення землі а, у зв'язку з чим позивач позбавлений права користування земельною ділянкою площею 0,0436 га.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ніколаєв М.І., судді Скрипничук І.В., Проскурняк О.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Зварич О.В., судді Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві Приватне підприємство "Гарант" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Крім того, від Приватного підприємства "Гарант" надійшло електронне повідомлення із клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги обґрунтоване можливістю надати відзив на касаційну скаргу. Як на неможливість надати відзив на касаційну скаргу це підприємство посилається на те, що ухвалу суду касаційної інстанції про призначення касаційної скарги до розгляду на 19.04.2017 ним було отримано 15.04.2017, а 16.04.2017 був святковим днем і поштові відділення не працювали, 17.04.2017 працювало лише чергове відділення, яке не здійснювало відправки поштової кореспонденції, а у разі відправки відзиву 18.04.2017, то з урахуванням часу на доставку поштової кореспонденції отримання відзиву до початку розгляду касаційної скарги унеможливлюється.

Між тим, суд касаційної інстанції зазначає, що 18.04.2017 до суду касаційної інстанції від Приватного підприємства "Гарант" надійшов відзив на касаційну скаргу на 25-ти аркушах.

Виходячи із наведеного, з врахуванням того, що згідно приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги можливе лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та з врахуванням вимог статей 77, 1115, вказаного кодексу і тієї обставини, що неявка цієї особи в засідання суду касаційної інстанції не перешкоджає перегляду справи в суді касаційної інстанції, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та Приватне підприємство "Гарант" не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою голови арбітражного суду Чернівецької області від 21.07.1999 у справі № 6-153-21/25, яка залишена без змін постановою Вищого арбітражного суду України від 14.03.2000, зобов'язано виконком Чернівецької міської ради видати ВАТ "Облагропостачсервіс" (далі-Товариство), яке є засновником позивача, державний акт на право постійного користування землею на площадку з твердим покриттям площею 18862 кв.м по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівці.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 03.05.2000 № 337/9 Товариству надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,4544 га по вул. Зеленій 6 "А" у м. Чернівці.

Згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 № 231/7 вилучено у Товариства земельну ділянку по вул. Зеленій, 6 "А" площею 1,4544 га, надану рішенням виконкому міської ради від 03.05.2000 № 337/9 в постійне користування для організації продовольчого ринку, у зв'язку з переходом права власності на будівлі (літери "Г", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н", "О", "У", "Ф", "Щ", "Э", "Ю", вбиральня літ. "А-1") (лист-згода на вилучення ділянки Товариства від 12.12.2000 № 01-09/80) та надано позивачу земельну ділянку по вул.Зеленій, 6 "А" площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку.

19.04.2001 позивачу видано державний акт на право постійного користування землею, з урахуванням внесених змін, площею 1,4544 га для виробничих потреб відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської ради народних депутатів від 29.01.2001 № 42/2.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2002 у справі №7-2692-411/16 за позовом МПП "Гарант" до Товариства, Чернівецької обласної виробничо-комерційної асоціації "Агропрогрес" визнано за МПП "Гарант" право власності на приміщення - будівлю під літерою "Ж", згідно плану викопіровки, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена,6 "А", площею 98,80 кв.м.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №21117956 від 02.12.2008 МПП "Гарант" на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 № 2/297 належить на праві приватної спільної часткової власності 3/100 будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул.Зелена, 6 "А", яке зареєстровано 11.07.2003.

Рішенням відповідача від 29.09.2005 №848 затверджено проект відведення МПП "Гарант" земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0436 га, що знаходиться по вул.Зеленій 6 "А" у місті Чернівцях та надано згоду на її продаж за цільовим призначенням, яке було визнано протиправним та скасовано постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.12.2010 у справі № 2-А-564/10, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2011.

03.11.2005 ПП "Гарант" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 № 5193, який укладено між відповідачем та ПП "Гарант", видано державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого ПП "Гарант" є власником земельної ділянки площею 0,0436га, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6 "А".

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №38061384 від 26.05.2015 позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.2011 належить на праві приватної спільної часткової власності 32/100 будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6 "А".

Також встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 у справі №9/335, з урахуванням ухвал від 06.12.2004, 07.12.2004 та від 03.06.2009, визнано недійсним п. 18.2 рішення №231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 в частині надання позивачу частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант", у зв'язку з правом власності на будівлю під літерою "Ж", площею 98,80 кв.м (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м).

08.12.2005 відповідачем прийнято спірне рішення, згідно яким внесено зміни до пункту 18.2 рішення виконкому Чернівецької міської ради від 21.03.2001 №231/7 щодо надання позивачу земельної ділянки на вул. Зеленій, 6 "А" площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га, у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП "Гарант" та доручено Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001, який виданий позивачу, зменшивши загальну площу надану у постійне користування з 1,4544 га на 0,0436 га (підстава: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 № 155).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеним.

Проте, судові рішення прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи виходячи з наступного.

Відповідно п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Статтею 59 цього Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час прийняття відповідачем спірного рішення, встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 вказаного кодексу у тій же редакції, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому підстави для припинення права користування земельною ділянкою визначені, зокрема, у статтях 141, 143 Земельного кодексу України.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що уповноважений орган вказаним вище рішенням від 21.03.2001 № 231/7 розпорядився земельною ділянкою і позивач набув право постійного користування землею на підставі акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 № 1850, однак у подальшому спірним рішенням відповідач вніс зміни у вказане вище рішення зменшивши розмір цієї землі та доручив Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в цей Державний акт, зменшивши загальну площу, надану в постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду апеляційний суд свою постанову мотивував тим, що спірний пункт 101 рішення 38-ої сесії Чернівецької міської ради від 08.12.2005 № 881 було прийнято на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області у справі №9/335, з урахуванням ухвал про виправлення технічних помилок (описок), яка набрала законної сили, однак таких висновків вказаних ухвал, за якими суд в іншій справі зобов'язував би внести зміни у прийняте радою рішення, у своїй постанові не зазначив, норм права, на підставі яких суд вважав можливим внесення таких змін, не навів.

Судами обох інстанцій не наведено норм права, на підставі яких відповідач має право вносити зміни у рішення про передачу у постійне користування земельної ділянки, яке вже було виконано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягаючи на задоволенні позову, поміж іншого вказував на те, що рішеннями Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2005 у справі № 3/280, від 11.05.2005 у справі № 5/36, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007, які набрали законної сили, встановлено, що листом від 08.04.2003 № 24 позивач надав згоду на вилучення у нього з постійного користування на користь МПП "Гарант" земельної ділянки площею 116,40 кв.м, зокрема земельну ділянку під приміщенням (літера "Ж"), площею 98,8 кв.м, а за зовнішніми розмірами 116,40 кв.м.

Втім, попередні судові інстанцій відмовляючи у задоволенні позову наведеним твердженням позивача не надали належної правової оцінки, вказаних судових рішень у цій частині не дослідили, та дійшли передчасних висновків про те, що неможливо визначити площу земельної ділянки, що надана ПП "Гарант", у зв'язку з набуттям правом власності на будівлю.

Між тим суди у своїх рішеннях як на підставу для відмови у позові послались на те, що позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що відповідач прийняв незаконне рішення, однак дослідження вказаних позивачем низки судових актів, як вбачається зі змісту прийнятих ними рішень, взагалі не здійснювалось.

Також перевірки та дослідження доводів позивача про те, що його права порушені спірним рішенням відповідача, судами на підставі належних та допустимих доказів взагалі не здійснено, відтак правовідносини у цій частині залишились не дослідженими.

Разом із тим за загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, при вирішенні позову.

Водночас відповідно до статті 1117 цього кодексу касаційна інстанція не може встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, що відповідно до вимог статті 1119 частини 1 пункту 3 наведеного кодексу, є підставою для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 у справі №926/58/15, скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко