ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 910/8695/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2016у справі№ 910/8695/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК"третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Міська Компанія "Енергосервіс"простягнення грошових коштів,

за участю представників

від позивача: Гаркавенко С.В.;

від відповідача: Попеску М.В.;

від третьої особи: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8695/16 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (головуючий суддя - Шапран В.В., судді - Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ОСББ "СЕРДОЛІК" на користь ПАТ "Київенерго" 81 418,55 грн інфляційних втрат, 4 709,43 грн 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/8695/16 і винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Київенерго" відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.07.2012 між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ОСББ "СЕРДОЛІК" (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310277, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (Закон України від 09.07.2010 № 2479-VI), Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем, для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1. Щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); рахунок-фактуру, який включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку), акт приймання-передавання товарної продукції.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.5 договору, споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2. Забезпечувати, зокрема: своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок постачальника або на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.04.2013.

Тарифи та порядок розрахунків сторони погодили у додатку № 2 до вказаного договору. Відповідно до умов п. 1 зазначеного додатку розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно з п. 4 додатку № 2 дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця.

Пунктом 5 додатку № 2 встановлено, що споживач, який має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії) щомісячно надає постачальнику звіт з фактичного споживання теплової енергії в РТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, 40В - не пізніше 28 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, 40В оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 додатку № 2).

Згідно з п. 11 додатку № 2 можливі змінення тарифів в період дії договору.

Як встановлено господарськими судами, відповідно до листів-відповідей ПАТ "Київенерго" на звернення ОСББ "СЕРДОЛІК" щодо продовження строку дії вищевказаного договору його строк продовжено до 15.06.2016.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання умов договору від 13.07.2012 у період з 01.09.2014 по 01.10.2015 ПАТ "Київенерго" було поставлено ОСББ "СЕРДОЛІК" теплову енергію на загальну суму 1 029 743,40 грн, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії.

Однак, ОСББ "СЕРДОЛІК" в порушення взятих на себе за договором від 13.07.2012 зобов'язань, оплату поставленої ПАТ "Київенерго" теплової енергії в строки, визначені вказаним договором, не здійснив, що підтверджується довідками про надходження коштів та платіжним дорученням № 151 від 13.05.2016.

У зв'язку з зазначеним, ПАТ "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ "СЕРДОЛІК" в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з останнього на користь ПАТ "Київенерго" 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 5 898,55 грн, інфляційної складової боргу в розмір 82 235,60 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 13.07.2012 та поставив відповідачу у період з 01.09.2014 по 01.10.2015 теплову енергію на загальну суму 1 029 743,40 грн, однак останній взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату поставленої йому теплової енергії, в результаті чого у відповідача за період з 01.09.2014 по 01.10.2015 виникла заборгованість за спожиту теплову енергію, яка ним була погашена лише в процесі розгляду справи. Останнє додатково підтверджує факт погодження відповідачем нарахування позивачем боргу за період з 01.09.2014 по 01.10.2015. При цьому відповідач безпідставно посилається на заміну боржника у зобов'язанні у зв'язку з укладенням ним та третьою особою угоди про заміну боржника у зобов'язанні з позивачем, оскільки вказана угода не містить дати укладення, підпису уповноваженого представника позивача в графі "погоджую". Відповідачем не надано доказів направлення позивачу копії зазначеної угоди. Крім того, визнання адміністративним судом нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕ від 03.03.2015 № 613 "Про встановлення тарифів на енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", якою було затверджено нові тарифи на постачання теплової енергії, не впливає на обгрунтованість позовних вимог. Перерахунок вартості спожитої теплової енергії не є предметом розгляду у даній справі, і матеріали справи не місять доказів звернення відповідача до позивача із вимогою здійснити перерахування вартості спожитої теплової енергії. При цьому місцевим господарським судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, та визнано обгрунтованим стягнення з ОСББ "СЕРДОЛІК" 3% річних в розмірі 4 709,43 грн та інфляційних втрат в розмірі 81 418,55 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору енергопостачання. Вказаний договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 13.07.2012 та поставив відповідачу у період з 01.09.2014 по 01.10.2015 теплову енергію на загальну суму 1 029 743,40 грн. Однак, ОСББ "СЕРДОЛІК" оплату поставленої ПАТ "Київенерго" теплової енергії в строки, визначені договором від 13.07.2012, не здійснив, в результаті чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 61 899,68 грн.

Вказана заборгованість була погашена відповідачем в процесі розгляду справи платіжним дорученням від 13.05.2016 № 151 з призначенням платежу: "оплата за теплову енергію згідно договору № 1310277 від 13.07.2012", що, як обгрунтовано зазначили господарські суди попередніх інстанцій, додатково підтверджує факт погодження відповідача нарахування позивачем боргу за період з 01.09.2014 по 01.10.2015 у розмірі 61899,68 грн.

Таким чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з ОСББ "СЕРДОЛІК" 3% річних в розмірі 4 709,43 грн та інфляційних втрат в розмірі 81 418,55 грн у зв'язку з неналежним виконанням ним договірного зобов'язання із своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії, враховуючи здійснений попередніми інстанціями перерахунок вказаних сум з урахуванням дефляції, що мала місце у період з 01.09.2014 по 01.10.2015, та дат внесення відповідачем платежів за поставлену теплову енергію, відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

При цьому господарськими судами попередніх інстанцій обгрунтовано не взято до уваги твердження відповідача про заміну боржника у зобов'язанні за договором від 13.07.2012 у зв'язку з укладенням ним та третьою особою відповідної угоди, враховуючи відсутності доказів погодження ПАТ "Київенерго" такої заміни.

Доводи касаційної скарги про те, що місцевий та апеляційний господарські суди безпідставно не врахували визнання адміністративним судом нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕ від 03.03.2015 № 613 "Про встановлення тарифів на енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", якою було затверджено нові тарифи на постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у відповідача наявна переплата за спірним договором, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані обставини були предметом дослідження господарських судів попередніх інстанцій і їм надана належна правова оцінка.

Посилання скаржника на відсутність у нього обов'язку сплатити 3% річних та інфляційні втрати у зв'язку з тим, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює спірні правовідносини, не передбачає застосування інших фінансових санкцій окрім стягнення пені є необгрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, можливість стягнення з боржника сум 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання передбачена нормами ст. 625 Цивільного кодексу України, які мають загальний характер і підлягають застосуванню, в тому числі, до спірних правовідносин.

Доводи скаржника про те, що договір від 13.07.2012 втратив чинність з моменту отримання листа від ПАТ "Київенерго" № 029/53/1/8751 від 24.07.2015 також є необгрунтованими, оскільки, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, зазначеним листом позивач надав згоду на продовження строку дії вищевказаного договору до 15.06.2016.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/8695/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/8695/16 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/8695/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яцекно