ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 911/5/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Грека Б.М., Палія В.В.,за участю представників сторін позивача - Грибець В.А.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанціїна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від01.04.2016у справі № 911/5/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанціїдоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"провизнання правочину недійсним

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі - ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ "Київоблгаз") про визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.03.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) від 01.04.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України з доданими до неї матеріалами повернуто заявникові.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду, ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України з доданими до неї матеріалами повернуто заявникові.

Ухвала суду мотивована тим, що у січні 2016 року ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Київоблгаз" та просило суд визнати недійсним правочин - акт приймання-передачі природного газу за листопад 2014, складений на виконання договору № 2013/Т-ПР-0000131334-260000 від 01.02.2013, укладеного між ПАТ "Київоблгаз" та ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС. При поданні позовної заяви з вимогою немайнового характеру сплатило судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378, 00 грн.

Виходячи з вищевикладеного та наявних у матеріалах справи доказів, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що при зверненні до Господарського суду Київської області позивач невірно сплатив судовий збір у розмірі 1218, 00 грн.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги скаржник повинен сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII).

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, становить 1 515, 80 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Київоблгаз" та просило суд визнати недійсним правочин - акт приймання-передачі природного газу за листопад 2014, складений на виконання договору № 2013/Т-ПР-0000131334-260000 від 01.02.2013, укладеного між ПАТ "Київоблгаз" та ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС. При поданні позовної заяви з вимогою немайнового характеру сплатило судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається з відбитку календарного штемпеля на конверті, адресованому Господарському суду Київської області, та на описі вкладення у такий цінний лист позовна заява ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС зданана пошту 29.12.2015.

Частиною 4 ст. 51 ГПК України передбачено, якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду) (абз. 2 п. 4.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Таким чином, позовну заяву ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції було подано у 2015 році.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру відповідає 1 розмірові мінімальної заробітної плати (підпункт 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було передбачено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 становила 1 218 грн.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги скаржник повинен сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2016 складає 1 339, 80 грн (1 218* 110%), де - 1 218 - розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру на 2015 рік, 110 % - ставка судового збору за подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція, що ставка судового збору, яка підлягає сплаті на момент подання скарги, має визначатися, виходячи із ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, викладена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 910/19717/15.

Як вбачається з копії платіжного доручення № t/1101 від 18.03.2016 ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС за подання апеляційної скарги було сплачено 1 339, 80 грн, тобто у розмірі, встановленому законом, а тому судом апеляційної інстанції помилково було повернуто апеляційну скаргу скаржникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 11113 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 скасувати, а справу № 911/5/16 передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Грек Б.М.

Палій В.В.