ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 923/605/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016та на рішеннягосподарського суду Херсонської області від 16.05.2016за заявоюДочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"проперегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 за нововиявленими обставинамиу справі№ 923/605/13 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до1. Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара";простягнення 12 983 233,25 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Дельта Банк" Косякевич Ю.С.,

- ДП ТОВ "Югтара" "ДАФ ім. Солодухіна" Іванів А.Р.,

- ТОВ "Югтара" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.05.2016 у справі № 923/605/13 (суддя Задорожна Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (судді: Ярош А.І., Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.), задоволена заява Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд судового рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13 за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13 скасовано; в позові відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить прийняти нове рішення, яким скасувати постанову апеляційного господарського суду і задовольнити апеляційну скаргу банку, подану на рішення місцевого господарського суду.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало до суду касаційної інстанції клопотання про залучення до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. При цьому, банк зазначає, що згідно з постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", в ПАТ "Дельта Банк" розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду з делегуваванням повноважень ліквідатора банку Кадирова В.В. Отже, як стверджує банк, у разі прийняття негативного рішення у даній справі, можуть бути порушені права Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому, його слід залучити до участі у справі.

Колегія судді не вбачає можливості задовольнити вказане клопотання банку, оскільки, відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

В той же час, у даному випадку, рішення у даній справі вже прийнято, суд касаційної інстанції здійснює тільки перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права .

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося із позовом до суду про солідарне стягнення з ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" 12 983 233,25 грн.

Під час розгляду даної справи господарським судом Херсонської області, змінено позивача - ПАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк", у зв'язку з укладенням між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором №04.1/09/11-КЛТ та додатковими угодами до нього, про що винесено відповідну ухвалу від 20.05.2014.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі, вказаний позов задоволений та стягнуто солідарно на користь ПАТ "Дельта Банк" з ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" (відповідач 2) у даній справі 11 000 000,00 грн. основної заборгованості, 1 007 481,54 грн. заборгованості з несплачених відсотків, 814 217,18 грн. пені за несплату основної заборгованості та 161 534,53 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, право вимоги у ПАТ "Дельта Банк" до відповідачів 1 та 2 виникло на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, укладеного між ПАТ "Дельта-Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" за №2466. Вказане рішення залишено без змін постановою апеляційного господарського суду, яка в свою чергу залишена в силі постановою суду касаційної інстанції.

В 2016 році Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" звернулося до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі за нововиявленими обставинами. Заявник стверджує, що приймаючи судові рішення у даній справі та стягуючи на користь ПАТ "Дельта Банк" з відповідачів 1 та 2 заборгованість, суди виходили з підтвердження факту переходу до ПАТ "Дельта Банк" від ПАТ "Кредитпромбанк" права вимоги за кредитним договором №04.1/09/11-КЛТ та відповідним договором поруки згідно з договором купівлі-продажу права вимоги та додатковою угодою № 1 до нього, а також актом приймання-передачі до цього договору. Проте, як зазначає заявник, йому стало відомо про нововиявлену обставину, яка спростовує такі факти, а саме: в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" (той же договір, яким начебто підтверджується перехід прав вимоги до ПАТ "Дельта Банк", що й у даній справі), встановлено, що 04.11.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, яким сторони погодили викласти додаток 1 до договору у новій редакції; крім того, між сторонами був укладений акт приймання-передачі від 04.11.2013. Тобто, як стверджує заявник, додаток №1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) від 27.09.2013 та акт приймання-передачі від вказаної дати, на підставі яких приймалося рішення у даній справі, були нечинними, адже були викладені в іншій редакції.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі за нововиявленими обставинами та скасовуючи вказане рішення, виходив з наступного: під час розгляду даної справи існували істотні для справи обставини, а саме: додаток №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 та акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 були нечинні на час розгляду даної справи, у зв'язку з їх викладенням у новій редакції, про що суд, приймаючи рішення у даній справі та стягуючи на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість з відповідачів 1 та 2, не знав; факт викладення додатку №1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) до договору купівлі-продажу в новій редакції від 04.11.2013 та акту приймання-передачі був встановлений у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14, про що Дочірньому підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" стало відомо в квітні 2016 року, і це свідчить про те, що судові рішення у даній справі приймалися на підставі нечинних документів. При цьому, місцевий господарський суд керувався ст. 112 ГПК України, ст. ст. 15, 16, 516, 517, 527 ЦК України, постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".

Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами (ст.ст. 34, 36 ГПК України).

Також в п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 ГПК України.

Крім того, як вказувалося вище, істотність нововиявлених обставин для розгляду справи є обов'язковою умовою (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, посилаючись як на нововиявлену обставину на викладення додатку №1 до договору купівлі-продажу права вимоги в іншій редакції, а саме: в редакції від 04.11.2013, позивач, в першу чергу, мав довести, а суд, в свою чергу, перевірити, що зміст додатку №1 та акту приймання-передачі від 04.11.2013 у новій редакції настільки змінився у порівнянні з попередніми редакціями, що при обізнаності суду з ними при прийнятті рішення у даній справі про стягнення з відповідачів 1 та 2 заборгованості, у відповідному б позові було відмовлено.

Враховуючи положення ст. 65 ГПК України щодо здійснення судом дій при підготовці справи до розгляду, місцевий господарський суд при прийнятті до провадження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мав би витребувати у сторін у справі, щонайменш, у позивача - ПАТ "Дельта Банк", надати до суду додатковий договір та акт приймання-передачі у редакції від 04.11.2013, якими було викладено додатковий договір №1 та акт приймання-передачі від 27.09.2013 у іншій редакції, для з'ясування істотності зміненої редакції додатку №1 до договору та акту приймання-передачі в частині внесення чи не внесення змін відносно набутих ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до відповідачів 1 та 2 за кредитним договором №04.1/09/11-КЛТ та забезпечувальним зобов'язанням, в частині зменшення чи збільшення обсягу набутих ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до відповідачів 1 та 2 тощо. Тобто, місцевому суду слід було встановити чи є ті обставини, на які посилається заявник істотними і за наявності яких при розгляді даної справи та винесення у ній рішення, відповідне рішення було б іншим.

Проте, місцевий господарський суд відповідних дій не вчинив, а прийняв судове рішення, яким задовольнив заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі та скасував вказане судове рішення лише на підставі тих доводів, які навів заявник у відповідній заяві, без дослідження відповідних доказів, якими ці доводи слід було б довести.

Апеляційний господарський суд, в свою чергу, здійснюючи перегляд в апеляційному порядку вказаного рішення суду, також не вчинив вищевказаних дій для встановлення факту істотності чи неістотності обставин, на які заявник посилався як на нововиявлені, навіть при тому, що ПАТ "Дельта Банк" було додано до апеляційної скарги додаткову угоду від 04.11.2013, якою змінювався зміст додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу права вимоги від 27.09.2013.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України, у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

Проте, всупереч наведеній нормі, мотивувальна частина постанови не містить жодного висновку з приводу відхилення наданої банком додаткової угоди від 04.11.2013 як такої, що не впливає чи навпаки впливає на обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд судового рішення у даній справі від 09.12.2014 за нововиявленими обставинами.

Крім того, ані місцевий господарський суд скасовуючи рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 за нововиявленими обставинами та приймаючи нове рішення про відмову ПАТ "Дельта Банк" у позові до відповідачів 1 та 2 фактично з підстав відсутності у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до відповідачів 1 та 2, ані апеляційний господарський суд, який погодився із рішенням місцевого господарського суду, не зробили жодних висновків стосовно наявності права вимоги до відповідачів 1 та 2 у первісного кредитора - ПАТ "Кредитпромбанк", які мав останній до передачі права вимоги ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі розглянуто справу та не надано оцінки всім її матеріалам. Виправлення допущених судами попередніх інстанцій порушень призвело б до виходу судом касаційної інстанції за межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, адже потребує переоцінки встановлених судами доказів та встановлення нових обставин, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому, прийняті у даній справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд. Під час здійснення нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112, 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення господарського суду Херсонської області від 16.05.2016 у справі № 923/605/13 скасувати.

Заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі № 923/605/13 передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере