ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 910/17433/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівПалія В.В., Селіваненко В.П.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від позивача: Громінець Ю.П. від відповідача: Новік О.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 03.11.2015 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року у справі№ 910/17433/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" (Комунальний енергетичний підрозділ Чернігівська ТЕЦ)простягнення 214 393,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" (далі відповідач) про стягнення 92 672,57 грн. - пені; 63 241,84 грн. -інфляційні; 58 478,93 грн. - 3% річних. Згідно розрахунку позивача (т.1 а.с. 24-25). Пеня нарахована за період з 16.03.2013 року по 14.07.2013 року, 3% річних нараховано за період 16.03.2012 року по 01.04.2014 року; період застосування індексу інфляції з 04.2013 року по 03.2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 14/07 ТЕ від 03.08.2012 року (далі Договір) та просить застосувати до відповідача ст. 625 ЦК України та умови п.7.2 Договору щодо стягнення пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем здійснювалось ряд платежів в період по грудень 2012 року у рахунок погашення заборгованості за Договором, кошти у сумі 33 044 828 грн. - поза межами порядку і строків встановлених договорами про взаєморозрахунки та спільними протокольними рішеннями.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

03.08.2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2012 році з 01.07.2012 році про 31.12.2012 року природний газ обсягом до 53 200,0 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 11.1 Договору строк його дії встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 01.07.2012 року до 31.12.2012 року, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з пунктом 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці оформляється сторонами актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 5.2. Договору сторонами передбачено, що ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становила 1 309,2 грн. з ПДВ.

Оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки (пункт 6.1. Договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій на виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу 38 404 491 м3 природного газу вартістю 50 279 159 грн. 62 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.07.2012 року на суму 5 602 040 грн. 62 коп., від 31.08.2012 року на суму 4 974 132 грн. 59 коп., від 30.11.2012 року на суму 3 601 799 грн. 03 коп., від 30.11.2012 року на суму 8 882 302 грн. 75 коп., від 30.11.2012 року на суму 11 009 795 грн. 95 коп., від 31.12..2012 року на суму 16 209 088 грн. 68 коп.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу

17.12.2012 року, 19.12.2012 року та 28.12.2012 року між Територіальним органом Казначейства у Чернігівській області, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Чернігівської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, позивачем та відповідачем укладено договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування № 1144/517з (т.1 а.с. 131-134), № 1258/517з (т.1 а.с.96-99) та №1360/517з (т. 1 а.с.100-103).

12.02.2014 року між Територіальним органом Казначейства у Чернігівській області, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Чернігівської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, позивачем та відповідачем укладено договір про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") № 78/30 (т.2 а.с.46-49).

Предметом вищевказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків щодо оплати заборгованості по Договору. Відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року № 517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

З вказаних договорів вбачається, що вони укладені для погашення заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі Договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року № 517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок та умови визначають механізм перерахування і надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість) (п. 1.1 Порядку).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до Договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після нарахування коштів на їх рахунок.

Згідно пунктів 14, 15, 16 договорів про організацію взаєморозрахунків договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування. Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Як встановлено судами розрахунок за поставлений природний газ за Договором відбувся у порядку та строки передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, про що свідчать залучені до матеріалів справи платіжні доручення.

Враховуючи ту обставину, що згідно до розрахунку позивача період прострочки для нарахування пені, стягнення 3% річних та інфляції визначено за період з 16.03.2013 року по 01.04.2014 року, договори про організацію взаєморозрахунків укладені у грудні 2012 року та у лютому 2014 року, і уклавши вказані договори тим самим сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ поставлений відповідно до Договору, суди обґрунтовано прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року прийняті у справі № 910/17433/14 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді В.В.Палій

В.П.Селіваненко