ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 918/351/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Яценко О.В.,суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі№ 918/351/16Господарського судуРівненської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"провизнання неправомірним нарахування величини спожитої електричної енергії по точці обліку,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідача:Піхоцька А.Л. дов. 30.12.2015

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі за текстом - ПАТ "Рівнеобленерго"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення вимог просив визнати неправомірним нарахування величини спожитої електричної енергії по точці обліку в приміщенні кав'ярні "ІНФОРМАЦІЯ_1" із застосуванням показника лічильника НІК № 0158398 за період з 22.02.2016 по 23.03.2016 в сумі 46 633 грн. з ПДВ, що відображено в рахунку-фактурі № 8273749500 від 22.04.2016 та скасувати відповідні нарахування.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 у справі №918/351/16 (суддя - Торчинюк В.Г.) у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий - Дужич С.П., Мамченко Ю.А., Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено, рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ФОП ОСОБА_4 до ПАТ "Рівнеобленерго" задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ПАТ "Рівнеобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. 32 ГПК України, п.6.20. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.

Ухвалою від 02.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківської І.П. касаційну скаргу ПАТ "Рівнеобленерго" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2016.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.11.2009, АТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником якого є ПАТ "Рівнеобленерго"), як постачальник, та ФОП ОСОБА_4, як споживач, уклали договір №1673 про постачання електричної енергії, згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 90 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії на умовах, визначених у додатку №4 "Порядок заняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Згідно з п.2.3.5. договору споживач зобов`язався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Крім того, сторонами було підписано додаток №3 до договору, яким визначено перелік об`єктів і точок обліку споживача; електрична енергія поставляється, зокрема, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, де тип лічильника СА4и678 за номером 302969.

Згідно з додатком №1 до договору постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу по об`єкту користування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 було встановлено у обсязі 18,0 тис. кВт/год на місяць.

10.12.2013 між сторонами було підписано додаток №1 до додаткової угоди №1 до договору про постачання електричної енергії від 16.11.2009 №1673, згідно з яким розрахунковим періодом вважається період з 22 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця, того на який припадає дата остаточного розрахунку. Покази засобів обліку, відповідно до переліку об`єктів і точок комерційного обліку споживача, подаються споживачем 22 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку, споживач оформлює звіт про використану електроенергію, який подається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та 22 числа надає постачальнику нарочним, але не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію (п. п. 2, 3 додатку №1 до додаткової угоди №1).

Судами також було встановлено, що 22.02.2016 позивачем подано звіт про використану електроенергію у лютому 2016 року, і зокрема, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, згідно з яким лічильником №0158398 було обліковано електричну енергію у 16 696 кВт/год, показники попередній - 293 272 та наступний - 309 968.

23.02.2016 під час технічної перевірки обліку електричної енергії прямого включення в бістро "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 (акт №163280) було знято показники лічильника №158398 типу НІК 2303 АПЗ з показником у 331 454 кВт/год.

22.03.2016 ФОП ОСОБА_4 подано звіт про використану електроенергію у березні 2016 року, і зокрема, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, згідно з яким попередній показник лічильника № 0158398 зазначено у 309 968 кВт/год, а наступний у 6 607 кВт/год.

24.03.2016 листами №16 та №17 ФОП ОСОБА_4 звернувся до відповідача та просив провести експертизу зазначеного лічильника, у зв'язку з тим, що лічильник електроенергії показав споживання в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 електричної енергії в березні 2016 року у розмірі 696 639 кВт/год на суму 1 107 238,03 грн., що технічно є неможливим.

29.03.2016 під час технічної перевірки обліку електричної енергії прямого включення в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, за участю власника приміщення ФОП ОСОБА_4 (акт №008800), було знято лічильник №158398 типу НІК 2303 АПЗ з показником 010 787 кВт/год та направлено на експертизу.

Актом-повідомленням про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 29.03.2016 ПАТ "Рівнеобленерго" повідомило споживача - ФОП ОСОБА_4 про направлення на експертизу лічильника №158398 типу НІК 2303 АПЗ з показником 010787 кВт/год, який опломбовано пломбою з індивідуальним номером В00036512.

Водночас 29.03.2016 експертизою лічильника електроенергії №158398 типу НІК 2303 АПЗ з показником 000160,89 кВт/год, який опломбовано пломбою з №В00036512, проведеною представниками ПАТ "Рівнеобленерго" (акт №69), було встановлено, що лічильник непридатний для подальшого використання через невідповідність метрологічних характеристик та індикації в сторону завищення, а при вмиканні-вимиканні напруги на лічильнику показник змінюється в меншу сторону.

Крім цього, рішенням комісії інформаційно-консультативного центру ПАТ "Рівнеобленерго" від 08.04.2016 (протокол №12) для вирішення фактичного обсягу спожитої електроенергії кафе заявника в розрахунковий період - березень 2016 року, через несправність електролічильника, було застосовано положення п.6.20 ПКЕЕ, прийнявши до уваги показник, який був зафіксований у цьому розрахунковому періоді актом технічної перевірки від 23.02.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги ФОП ОСОБА_4 до ПАТ "Рівнеобленерго" про визнання неправомірним нарахування величини спожитої електричної енергії по точці обліку в приміщенні кав'ярні "ІНФОРМАЦІЯ_1" із застосуванням показника лічильника НІК № 0158398 за період з 22.02.2016 по 23.03.2016 в сумі 46 633 грн. з ПДВ, що відображено в рахунку фактурі № 8273749500 від 22.04.2016 та скасування відповідних нарахувань.

Статтею 714 ЦК України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 629 названого Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі врегульовані ЗУ "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (у редакції постанови комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005), з подальшими змінами, в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин та "Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006.

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, місцевий господарський суд встановив, що розрахунковим періодом між сторонами є періодом з 22 календарного числа попереднього місяця до 22 календарного числа поточного місяця.

У відповідності до ч. 2 п. 6.20. ПКЕЕ датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

З зазначеного вбачається, що ПКЕЕ передбачена можливість збою або поломки лічильника.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до відповідача із підозрою про збій в роботі лічильника 24.03.2016, що стверджується відповідною заявою ФОП ОСОБА_4

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, звернення позивача із підозрою про збій у роботі лічильника відбулося у період квітня місяця (з 22.03.2016 по 22.04.2016), визнається правомірним.

Водночас судом встановлено, що виставлені відповідачем нарахування на додаткові 54 605,43 грн. були здійснені за період лютого - березня 2016 року, в період коли лічильник працював справно, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відтак, посилання позивача на ч. 1 п. 6.20. ПКЕЕ щодо погодження обсягів нарахування за спірні періоди, визнається безпідставним, оскільки не відповідає ч. 2 п. 6.20. ПКЕЕ - датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, а тому судом не приймаються до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для нарахування спірних 46 633 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стала різниця в показниках поданих 22.02.2016 позивачем та зафіксованими в акті 23.02.2016 представниками відповідача.

Порядок складання акту, сторони погодили у п. 4.4. договору, згідно з яким у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або винагороду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта.

У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Пунктом 1.2. ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивач посилався на те, що акт технічної перевірки № 163280 не може прийматися до уваги, оскільки він складений за відсутності споживача (ФОП ОСОБА_4) та підписаний не повноважною особою зі сторони позивача.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2016 уповноваженими представниками відповідача було складено акт № 163280, яким зафіксовані покази лічильника відмінні від тих, що були подані самим споживачем, що відображено в самому акті; зі сторони постачальника акт підписаний майстром, та двома електромонтерами, а зі сторони споживача - адміністратором ОСОБА_6

Положеннями ч. 10 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" визначено, що споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Відтак, посилання позивача на те, що ОСОБА_6 не працює на ФОП ОСОБА_4, а працює на іншу фізичну особу-підприємця, не спростовує того факту, що спірна точка обліку розташована в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому працює цей громадянин, хоча і на іншого підприємця.

Відповідно до приписів п.10.2. ПКЕЕ споживач забезпечує належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.

З зазначеного слідує, що споживач зобов'язаний обмежувати доступ до точок обліку сторонніх осіб, з метою збереження належного технічного стану та безпечної експлуатації.

Крім того, укладеним між сторонами договором та ПКЕЕ передбачений обов'язок споживача забезпечити безперешкодний доступ постачальника до точок обліку, при цьому ні правилами, ні договором не зазначено, що цей доступ забезпечується безпосередньо самим ФОП ОСОБА_4

При цьому судом першої інстанції правомірно враховано, що актом від 23.02.2016 № Р163280 зафіксовані виключно показники лічильника, правильність яких посвідчили 4 особи, 3 з яких повноважні представники відповідача.

Водночас положеннями ч. 3 п. 4.4. договору сторони погодили, що навіть у разі відмови (не підписання) споживачем акту, акт вважається дійсним, якщо його складали не менше трьох уповноважених представників постачальника, що в даному випадку і мало місце.

Окрім цього, судом першої інстанції правомірно враховано і те, що на момент розгляду справи акт № Р163280 від 23.02.2016 є чинний, в законом передбачений спосіб не оспорений та не скасований, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що виставлений на підставі акта №Р163280 рахунок до оплати є законним та таким, що відповідає договору та ПКЕЕ.

Відтак, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову визнається колегією суддів правомірним.

Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на що, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 - залишенню в силі.

Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Розподіл витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги здійснюється з врахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 918/351/16 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 918/351/16 Господарського суду Рівненської області скасувати.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 у справі № 918/351/16 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; ІНП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71; код ЄДРПОУ 05424874) 1 653,60 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська