ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 917/397/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,СуддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 У справі№ 917/397/16Господарського судуПолтавської областіза позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"доГоловного управління Держгеокадастру у Полтавській областіза участюПрокуратури Полтавської областіВ засіданні взяли участь представники:

позивача:не з'явивсявідповідача: ГПУне з'явився Ключе Л.М.ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим договору оренди землі від 27.03.2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 0,3541 га з кадастровим номером 5320483600:00:007:0028, до 31 грудня 2022 року, враховуючи умови додаткової угоди до даного договору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 року (суддя Погрібна С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року (судді Барбашов С.В., Істоміна О.А., Слободін М.М.) рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 року залишено без зміни.

Господарські суди встановили, що із наявного у справі листування між сторонами вбачається, що протягом дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку дії договору та розміру орендних платежів; зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що позивач просить поновити договір оренди до 31.12.2022, за умовами додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 27.03.2014, в редакції запропонованій позивачем відповідачу, встановлений термін дії договору до 31.12.2025.

Тобто, позивачем запропоновано змінити строк дії договору не на той самий строк, який був раніше встановлений (1 рік 9 місяців), а поновити на 7 років, тобто запропоновано змінити істотну умову договору оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки позивач не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), тому право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору не є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач не звертався, а навпаки просив змінити таку істотну умову договору, як строк його дії.

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива", не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернулося з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким визнати поновленим договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством «Нива», на земельну ділянку площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028, до 31 грудня 2022 року.

Скаржник, посилаючись на норму ч. З ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 29.04.2015р.) відповідно з якою при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, враховуючи специфіку ведення сільського господарства та науково-обгрунтовану структуру сівозмін, вважає, що має підстави вимагати внесення змін до договорів оренди землі від 27.03.2014 р. та 26.03.2015 р., та просить продовжити строк дії вказаних договорів до 31 грудня 2025 року.

Скаржник доводить, що повідомив письмово Орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі від 27.03.2014 р. на земельну ділянку площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028, маючи на це переважне право, не порушивши умови Договору, а саме у строк більше, ніж 8 (вісім) місяців до закінчення строку дії Договору.

За результатами розгляду клопотань на адресу СПОП «Нива» 25.11.2015 року надійшов від Відповідача лист № 4236/0/72-15 від 13.11.2015 р. З незрозумілих підстав Відповідач зазначив у вказаному листі, що наш проект не містить інформації щодо відсотку від нормативно-грошової оцінки, тобто, пропозиції щодо орендної плати, та запропонував орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (максимальний розмір орендної плати, передбачений ст. 288.5.2. Податкового кодексу України).

Скаржник вважає, що вказаним листом Відповідач фактично не висловив свого заперечення (відмови) у поновленні договорів оренди землі, оскільки він закінчується наступним чином: «Отже, враховуючи вищевикладене, вирішення питання щодо поновлення строку дії можливе лише у разі узгодження інших умов договору оренди, у випадку не погодження запропонованих ооговірних умов земельну Оиянку після закінчення строку буде надано відповідно ст. 124 Земельного кодексу України.»

Тобто, вказані дії Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавця), за висновком скаржника, підпадають під узгодження з СПОП «Нива» (орендарем) істотних умов договору.

Скаржник також стверджує, що на неодноразове звернення до відповідача з пропозицією поновити договір оренди, а саме 30.04.2015 р., 24.12.2015, 03.02.2016, 08.04.2016 р. не отримував від Відповідача жодного листа з відмовою у продовженні строку дії договору оренди землі від 27.03.2014 р. щодо земельної ділянки площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028.

З урахуванням вищенаведеного, обставини відсутності відповіді Відповідача від 29.05.2015 р. на клопотання СПОП «Нива» № 199 від 29.04.2015р. про продовження терміну дії договору оренди землі площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028, до 31.12.2025 р. на тих самих умовах, а також обставини відсутності письмового заперечення Відповідача у поновленні договору оренди землі площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028 до 31.12.2025 р., що є встановленими рішенням господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 р. у справі № 917/401/16, яке набрало законної сили, та не потребують додаткового доказування, скаржник вважає, що ним дотримано вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договорів оренди землі на новий строк, тому просить позовні вимоги щодо визнання поновленим договору оренди землі від 27 березня 2014 року, який укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 0,3541 га, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028, до 31 грудня 2022 року задовольнити.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 по справі № 18/731/12 було визнано за Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" право на оренду земельної ділянки, площею 427,5739 га, яка розташована на території Краснолуцької сільської ради на строк до 31.12.2015.

Наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області № ПЛ/5320483600:00:007/00001462 від 14.03.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та поновлення договору оренди землі" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Нива" при поновленні договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320483600:00:007:0028, яка розташована за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району (том 1 аркуш справи 21).

27.03.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області (орендодавець) та позивачем - Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Нива" (орендар) укладений договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3541га (кадастровий номер 5320483600:00:007:0028) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району (том 1 аркуш справи 10-15).

У пункті 8 Договору сторони обумовили, що цей Договір укладено терміном до 31.12.2015. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

29.04.2015 позивач направив відповідачу лист за вих. №199 від 29.04.2015 (том 1 аркуш справи 22) та проект Додаткової угоди (том 1 аркуш справи 24) про внесення змін до пункту 8 Договору оренди землі від 27.03.2014 з пропозицією продовжити термін дії Договору до 31.12.2025, інші умови Договору оренди землі не змінені та залишаються чинними у тій редакції в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе (пункт 2 проекту Додаткової угоди).

Як стверджує позивач, відповідачем не було надано відповідь на вказаний лист.

Разом з тим, судом встановлено, що листом за вих. №5563/2-15 від 29.05.2015 (том 1 аркуш справи 135) відповідачем було надано відповідь на лист позивача від 29.04.2015. Відповідно до вказаного листа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не погодилось з запропонованим позивачем терміном оренди. Крім того, було запропоновано орендну плату 10% від нормативної грошової оцінки.

Докази направлення підтверджуються наявною в матеріалах справи електронно-контрольною карткою (том 1 аркуш справи 134).

24.09.2015 позивачем було направлено клопотання за вих. №725 від 24.09.2015 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яким повідомлено про намір СПОП "Нива" продовжити термін дії договору оренди землі від 27.03.2014 (том 1 аркуш справи 25).

Листом від 13.11.2015 (том 1 аркуш справи 27) відповідач у відповідь на клопотання позивача зазначив, що в поданому позивачем проекті не міститься інформації щодо відсотку від нормативної грошової оцінки, а тому запропонував позивачу орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки. При цьому, відповідач вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку дії можливе тільки у разі узгодження умов договору (лист за вих. №4236/0/72-15).

Позивач вважає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог, щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, а також те що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, Договір оренди землі від 27.03.2014 є поновленим.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позову про визнання договору оренди поновленим з таких мотивів.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання поновленим Договору оренди землі від 27.03.2014 з врахуванням умов Додаткової угоди, запропонованої позивачем (том 1 аркуш справи 24).

Порядок поновлення договору оренди встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яким передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша - п'ята).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі, його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

При цьому, незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Відповідно до пункту 8 договір оренди укладений до 31.12.2015. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Із встановлених обставин вбачається, що протягом дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку дії договору та розміру орендних платежів, а після закінчення строку дії такого договору відповідач взагалі висловив свої заперечення щодо його поновлення (лист № 28-16-777.3-11/ -16 від 05.01.2016).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, тобто до 31.01.2016, у зв'язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Отже, договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,3541 га кадастровий номер 5320483600:00:007:0028 закінчився ще 31.12.2015, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено.

Таким чином, суд правомірно дійшов висновку, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилось, тому відсутні правові підстави для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від 27.03.2014.

Водночас, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена також й інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пролонгація договору оренди відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7-9 статті 33 вказаного Закону, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Таким чином, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи судом першої інстанції, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Колегія суддів визнає правомірним висновок, що згідно з положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8, 37 договору оренди землі, не відбулось автоматичне поновлення дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки встановлено, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача № 28-16-777.3-11/-16 від 05.01.2016 свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки.

Суд вірно звернув увагу, що позивач просить поновити договір оренди до 31.12.2022, а за умовами додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 27.03.2014, в редакції запропонованій позивачем відповідачу, - до 31.12.2025, що свідчить про пропозицію змінити строк дії договору, оскільки раніше строк встановлений в 1 рік 9 місяців.

Зазначене дає підстави для висновку, що позивачем запропоновано змінити істотну умову договору оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах.

Таким чином слід визнати правомірним висновок, що вимога про визнання поновленим договору оренди землі саме на запропонованих позивачем умовах, не відповідає приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги слід відхилити, як такі, що зводяться до намагання встановити інші обставини та заперечити правові висновки судів попередніх інстанції на підставі переоцінки доказів, зокрема це стосується твердження про ненадання відповідачем відповіді на пропозиції про поновлення договору, власні висновки скаржника про узгодження істотних умов договору, оцінка відповідей як таких, що не є відмовою у поновленні договору, що виходить за межі касаційного перегляду справи, визначені нормами процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 917/397/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі № 917/397/16 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий, суддяО.В. Яценко Судді С.В. Бакуліна І.П. Ходаківська