ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 904/2204/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівКорсака В.А., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 05.09.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/2204/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"простягнення 4 408 464,15 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Остапенко В.М. - дов. від 18.04.14,

Від відповідача - Нижник О.М. - дов. від 05.01.16,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 15.11.2013 №14/766069-БО-5/3 в розмірі 4408464, 15 грн., в тому числі 1126559, 99 грн. - пені, 136631, 45 грн. 3% річних, 3145272, 71 грн. інфляційні втрати.

Рішенням від 14.06.2016 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудь І.А. ) позов задоволено частково, з Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 558100, 51 грн. пені, 2775524, 94 грн. інфляційних втрат, 135889, 20 грн. 3% річних, 60414, 23 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий газ. Зменшуючи розмір штрафних санкцій, господарський суд керувався помилкою в розрахунках та прийняв до уваги майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальну значущість підприємства відповідача.

Постановою від 05.09.2016 колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Антонік С.Г., Величко Н.Л., Чимбар Л.О. рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати в частині зменшення пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 219, 229, 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/766069-БО-5/3, за умовами якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Протягом договірного періоду сторони вносили зміни до договору в частині ціни газу, про що укладали додаткові угоди від 29.01.2014 № 1, від 11.04.2014 № 2, від 14.05.2014 № 3, від 06.06.2014 № 4, від 05.09.2014 № 5, від 07.11.2014 № 6, від 05.12.2014 № 7.

Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2014).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.1.2 договору продавець передає покупцю з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 2087,000 тис. куб. м. (в редакції додаткової угоди № 1 ), у тому числі в узгодженій кількості по місяцях кварталів. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Пунктами 3.3., 3.4. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю три примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та газотранспортного підприємства, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (пункт 5.1. договору).

Ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 3 459,00 грн. (до змін - 3 509,00 грн.) без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%.

Крім того, тариф транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов договору позивачем за періоди січень - квітень 2014 року та жовтень - грудень 2014 року поставив відповідачу природний газ у загальному обсязі 1567,852 тис. куб.м. на загальну суму 8018114, 62 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за визначений період, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідачем свої зобов'язання з оплати постановленого природного газу виконано не вчасно, що підтверджується реєстром прийнятих платежів за період з 28.12.2012 по 06.06.2014 включно; довідкою в.о. головного бухгалтера відповідача від 09.01.2015 року № 04/247 та банківською випискою останнього за січень 2014 року, наданою серед інших документів суду 15.02.2016; довідкою позивача щодо операцій з відповідачем з 01.12.2012 по 31.05.2014, що і стало підставою для звернення ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків не пред'явлення такої вимоги.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

В частині заявленої до стягнення пені, передбаченої п. 7.2 договору, суди з огляду на приписи п. 9.3 договору щодо встановлення строку позовної давності, в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань у 5 років, визначили розмір пені у сумі 1116201,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку обґрунтовано взято до уваги те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності, основним напрямком діяльності якого є виробництво та постачання споживачам (переважно населенню та бюджетним організаціям) теплової енергії. При цьому газ, що продавався за договором купівлі-продажу природного газу, використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2014). Теплова енергія передавалася ТОВ "Теплосервіс", яке було визначено місцевими органами самоврядування теплопостачальною організацією, яке не здійснювало своєчасні розрахунки за теплову енергію, не зважаючи на що відповідач хоч і з запізненням повністю погасив заборгованість перед позивачем.

З огляду на зазначене вище суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про зменшення розміру пені на 50%, стягнувши 558100,51 грн. пені.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову від 05.09.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/2204/16 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді В. Корсак

С. Бакуліна