ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 916/2143/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргипрокурора Одеської областінапостанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.16 та рішення господарського суду Одеської області від 20.04.16у справі№ 916/2143/15 господарського суду Одеської областіза позовомзаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харрісонс-Транс-Сервіс" провитребування майна з чужого незаконного володіння,за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Розенбойм Ю.О.,

від ГПУ - Кравчук О.А.,

У С Т А Н О В И В:

26.05.2015 заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харрісонс-Транс-Сервіс" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 48,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6, а також з вимогами накласти арешт на зазначені приміщення на час провадження у справі за цим позовом.

Позовні вимоги обгрунтовані наступними обставинами.

14.04.2010 рішенням Одеської міської ради №5649-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" у пункті 13 визначено доручити Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір дарування, з метою прийняття у дар об'єкта власності ТОВ "АРТ" адміністративної будівлі загальною площею 6 756,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Верстатобудівна, 12, та договір купівлі-продажу з метою продажу ТОВ "АРТ" об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Ціна продажу об'єктів комунальної власності встановлена у розмірі різниці між вартістю адміністративної будівлі, загальною площею 6 756,7 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Верстатобудівна, 12, та вартістю нежитлових приміщень, що є об'єктами комунальної власності територіальної громади м. Одеси, призначених до продажу ТОВ "АРТ".

12.08.2010 між Одеською міською радою та ТОВ "АРТ" укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, згідно з яким на користь останнього здійснено відчуження об'єктів комунальної власності, у тому числі, нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 48,2кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6.

12.11.2010 ТОВ "АРТ" на підставі договору купівлі-продажу здійснило відчуження зазначених нежитлових приміщень на користь ПП "Елас-Комбі", яке у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2011 здійснило відчуження вказаних нежитлових приміщень на користь ТОВ "ІВ-Інвест ЛТД". Відповідно до договору від 10.06.2011 ТОВ "ІВ-Інвест ЛТД" продало ТОВ фірмі "Харрісонс-Транс-Сервіс" нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 48,2кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі №916/2545/13 визнано недійсним пункт 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 №5649-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "АРТ" шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010 та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, у т.ч. нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 48,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6.

Зазначаючи, що з набранням законної сили постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 воля власника - територіальної громади міста щодо відчуження спірного майна у встановленому порядку не виражена жодним актом, заступник прокурора на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України звернувся із позовом у цій справі.

20.04.2016 рішенням господарського суду Одеської області (судді Мостапенко Ю.І., Железна С.П., Бездоля Ю.С.), залишеним без змін 21.06.2016 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Ліпчанська Н.В., Разюк Г.П., Діброва Г.І.) у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ фірма "Харрісонс-Транс-Сервіс" є добросовісним набувачем спірного майна і витребування цього майна є необгрунтованим і незаконним у розумінні ст.388 ЦК України.

У касаційній скарзі прокурор Одеської області посилався на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.316, 319, 321, 328, 388, 658 Цивільного кодексу України, тому просив судові рішення у справі скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та витребувати у ТОВ фірма "Харрісонс-Транс-Сервіс" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 48,2 кв.м., розташовані по вул. Льва Толстого, 6 в м. Одеса. Заявник із посиланням на ст.319, 328, 388 ЦК України стверджував про наявність підстав для витребування спірного майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади м. Одеси, оскільки відчуження спірних об'єктів комунальної власності відбулося поза волею останньої.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог заявника та скасування постанови і рішення з направленням справи для нового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст.658 ЦК України).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час укладання договору купівлі-продажу від 10.06.2011, ТОВ "ІВ-Інвест ЛТД" були власником спірних об'єктів нерухомості на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу, тому ТОВ "Харрісонс-Транс-Сервіс" набули право власності на спірні об'єкти нерухомості на підставі оплатного договору купівлі-продажу, виходячи з чого останні у відповідності з ч.1 ст.388 ЦК є добросовісним набувачем.

Зазначені висновки господарських судів є передчасними, з огляду на наступне.

Положеннями статті 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із системного аналізу зазначених положень закону убачається, що територіальна громада міста, як власник спірних об'єктів нерухомості, делегує міській раді повноваження щодо здійснення права власності від імені громади та в інтересах останньої, виключно у спосіб та в межах повноважень, передбачених законодавством. Воля територіальної громади, як власника, може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Вчинення ж дій з розпорядження майном не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законом не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

Беручи до уваги викладене та те, що відчуження спірних об'єктів комунальної власності фактично здійснено поза волею власника - територіальної громади міста Одеси, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по суті, не перевірено наявність підстав для застосування положень ст.388 ЦК України. Зазначені обставини залишені судами поза увагою, без надання їм оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи та доводами заявника.

Тобто у порушення вимог ст.43 ГПК України попередніми судовими інстанціями не досліджувались належним чином фактичні обставини справи, з урахуванням обставин, встановлених у Постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі №916/2545/13; не з'ясовувалась наявність вираження у належній формі волі з боку територіальної громади, як власника, на вибуття спірного майна з їх володіння.

Зважаючи на викладене, повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу прокурора Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2016 у справі №916/2143/15 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяМ.М. Малетич