ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 905/1774/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В.,суддів:Євсікова О.О., Кролевець О.А., за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від скаржника:Чаруковський Р.В. дов. від 05.05.2016р. Короєд С.О. дов. від 02.03.2016р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"на ухвалу та постановуГосподарського суду Донецької області від 12.07.2016р. Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016р.у справі№905/1774/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доДержавного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 3497999,33 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2016р. (суддя Курило Г.Є.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. (головуючий суддя Геза Т.Д., судді Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.), заяву Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - Підприємство, ДП "Донецька залізниця") про заміну відповідача (боржника) його правонаступником задоволено. Відповідача по справі №905/1774/15 замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Товариство).

Ухвала місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 104, 106, 107 Цивільного кодексу України, статті 136 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статті 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", п.1 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та статей 25, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про те, що за наявності рішення засновників Державного підприємства "Донецька залізниця" про припинення цієї юридичної особи, рішення уповноваженого органу про створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі реорганізованих підприємств та за рахунок їх активів і зобов'язань, підписаних і затверджених передавальних актів від 05.08.2015р. та від 06.08.2015р., а також запису у Єдиному державному реєстрі про створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця", не можна віднести відсутність запису про припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, до суттєвого значення при визначенні факту правонаступництва.

Не погодившись з ухвалою першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та в задоволенні заяви Підприємства №2022-905/1774/15 від 07.04.2016р. про заміну відповідача його правонаступником відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 104, 107 Цивільного кодексу України, ч.3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній з 01.01.2016р.), п.5 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції від 18.11.2014р.) та статті 25 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на тому, що підставою для правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов'язується з днем внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, а оскільки на даний час боржник - Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення та з Єдиного державного реєстру не виключене, тобто маючи цивільну правоздатність, залишається юридичною особою та продовжує свою господарську діяльність, то правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стосовно всіх прав та зобов'язань Державного підприємства "Донецька залізниця", в тому числі й боргових зобов'язань, підтверджених судовим рішенням справі №905/1774/15, наразі не наступило (не відбулося). Скаржник також вважає, що Товариство не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця" з юридичною адресою в м.Донецьк), оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014р. "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав і обов'язків Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Донецької області від 10.11.2015р. у справі №905/1774/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь позивача заборгованість за поточними процентами у розмірі 27764,02 доларів США, заборгованість за простроченими процентами у розмірі 280725,09 доларів США.

18.12.2015р. на виконання зазначеного рішення Господарським судом Донецької області видані відповідні накази.

До Господарського суду Донецької області від Державного підприємства "Українська залізниця" надійшла заява №2022-905/1774/15 від 07.04.2016р. про заміну відповідача (боржника) Державне підприємство "Донецька залізниця" по справі №905/1774/15 на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця": 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815.

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Нормами статті 107 Цивільного кодексу України визначено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Частинами 3, 4 ст. 107 Цивільного кодексу України визначено, що передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до п.п.1,2 статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", останнє утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником всіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Згідно з Додатком 1 до зазначеної постанови Державне підприємство "Донецька залізниця" увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Кабінет Міністрів України постановою від 12 листопада 2014р. №604, передбачив, що комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури повинні сформувати окремі акти обліку, в тому числі зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності.

Згідно передавального акта від 05.08.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., голова та члени комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а також голова та члени комісії з реорганізації ДП "Донецька залізниця", керуючись ст.107 Цивільного кодексу України склали цей акт та підтверджують вартість і склад активів та зобов'язань. Правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО не включено до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014р. №604. Згідно статті балансу по рядку 1510 "Довгострокові кредити банків" зазначено усього за даними балансу станом на 31.07.2014р. - 3577917 тис.грн. (згідно розшифровки показників рядків статті балансу в розрізі рахунків та субрахунків по рядку 1510 "Довгострокові кредити банків": довгострокові позики - 3577917тис.грн., в тому числі довгострокові кредити банків в національній валюті - 600000 тис.грн., довгострокові кредити банків в іноземній валюті - 2977917 тис.грн.,) у т.ч. які не підлягають акціонуванню (на території АТО) - 3577917 тис.грн.

Відповідно до зведеного передавального акта від 06.08.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., у складі голови та членів комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та голови та членів комісії з реорганізації підприємств, у тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця", керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України складено та підтверджено вартість і склад активів та зобов'язань. При цьому визначено, що майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображено в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014р. №604. Правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків після реорганізації шляхом злиття переходить до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а саме перелік їх наведено у балансі (звіт про фінансові результати). Згідно статті балансу по рядку 1510 "Довгострокові кредити банків" зазначено усього за даними балансу станом на 31.07.2014р. - 17553281тис.грн. (згідно розшифровки показників рядків статті балансу в розрізі рахунків та субрахунків по рядку 1510 "Довгострокові кредити банків": довгострокові позики - 17553281тис.грн.; довгострокові кредити банків в національній валюті - 1290600 тис.грн., довгострокові кредити банків в іноземній валюті - 16262681 тис.грн.), у т.ч. які не підлягають акціонуванню (на території АТО) - 3577917 тис.грн.

Господарський суд Донецької області ухвалами від 29.06.2016р. та від 08.06.2016р. зобов'язував ПАТ "Українська залізниця" та ДП "Донецька залізниця" надати розшифровку майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", що були передані Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" відповідно до передавального акту, однак, вимоги ухвали суду не виконані.

Передавальний акт від 05.08.2015р. та зведений передавальний акт від 06.08.2015р. затверджені у порядку, встановленому чинним законодавством України.

У відповідності до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який одержаний на електронний запит суду, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зареєстровано в державному реєстрі 21.10.2015р. та є правонаступником в тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк. Доказів скасування або оспорювання даного запису суду не надано, та з матеріалів справи не вбачається.

Судом також взято до уваги наявність запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження Державного підприємства "Донецька залізниця" з 25.11.2014р. у стані припинення за рішенням власників.

В основу оскаржуваних ухвали та постанови покладено висновки судів про те, що за наявності рішення засновників Державного підприємства "Донецька залізниця" про припинення цієї юридичної особи, рішення уповноваженого органу про створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі реорганізованих підприємств та за рахунок їх активів і зобов'язань, підписаних і затверджених передавальних актів від 05.08.2015р. та від 06.08.2015р., а також запису у Єдиному державному реєстрі про створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця", не можна віднести відсутність запису про припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, до суттєвого значення при визначенні факту правонаступництва. При цьому, у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення та наявності діючого нового суб'єкта господарювання, створеного за рахунок підприємств, що реорганізуються, не може мати місце правомочність реорганізованого підприємства у такій спосіб.

Проте касаційна інстанція не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до ч.4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній з 01.01.2016р.) передбачено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Отже, лише з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису припинення юридичної особи остання вважається такою, що припинилася як суб'єкт господарювання, в той час як початок господарської діяльності новоутвореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав та обов'язків правопопередника до правонаступника в процедурі припинення. При цьому до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про припинення.

Відтак колегія суддів вважає, що для визначення факту законності правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" суттєвого значення набуває одночасне існування одного з його правопопередників (Державного підприємства "Донецька залізниця"), як самостійної (правомочної) юридичної особи, процедуру припинення якої не завершено, чим спростовується висновок апеляційного суду про зворотне.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Однак суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2016р., за даними якого з 25.11.2014р. Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває у стані припинення за рішенням власників, та, як наслідок, не спростували твердження скаржника про те, що підставою для правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов'язується з днем внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, а оскільки на даний час боржник - Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення та з Єдиного державного реєстру не виключене, тобто маючи цивільну правоздатність, залишається юридичною особою та продовжує свою господарську діяльність, то наразі не відбулося правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стосовно всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", в тому числі й боргових зобов'язань, підтверджених судовим рішенням у даній справі.

Внаслідок проведеної колегією суддів перевірки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо Державного підприємства "Донецька залізниця" (за кодом ЄДРПОУ 01074957), які згідно з п.9 ч.1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є відкритими та доступними, встановлено відсутність запису про державну реєстрацію припинення вказаного підприємства як юридичної особи (суб'єкта господарювання) з відповідною цивільною правоздатністю.

Крім того касаційна інстанція враховує, що згідно імперативних вимог п.5 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції від 18.11.2014р.) майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови КМ України №604 від 12.11.2014р.

Таким чином вказана постанова фактично передбачає часткове правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в частині активів) стосовно Державного підприємства "Донецька залізниця", як розташованого на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції (юридична адреса в м.Донецьк), оскільки зобов'язання цього підприємства не відображаються як в балансі правонаступника, так і не включаються до переліків і зведених актів інвентаризації майна.

Судами першої та апеляційної інстанцій не відхилено належним чином викладені у письмових запереченнях від 06.06.2016р., та апеляційній скарзі доводи заявника про те, що на теперішній час Товариство не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця" з юридичною адресою в м.Донецьк), оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014р. "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" процедура реорганізації цих підприємств і передача всіх їх прав та обов'язків Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Касаційна інстанція зауважує, що судами попередніх інстанцій помилково не досліджено, як співвідносяться первинні документи щодо передачі активів і пасивів Державного підприємства "Донецька залізниця" у процесі здійснення реорганізації шляхом злиття до ПАТ "Українська залізниця" (передавальний акт від 05.08.2015р. та зведений передавальний акт від 06.08.2015р.) з імперативними приписами п.5 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції від 18.11.2014р.) в частині виключення зобов'язань Підприємства з балансу правонаступника.

Відтак судами не встановлено дійсний обсяг прав та обов'язків, що переходять до правонаступника у результаті злиття, чи відбулась передача правонаступнику всіх прав та обов'язків, чи увійшла до відповідних актів сума кредиторської заборгованості, стягнута за судовим рішенням у даній справі.

Судами попередніх інстанцій також не перевірено тих істотних обставин, чи завершила роботу з ліквідації комісія з припинення Державного підприємства "Донецька залізниця" на час розгляду даної справи, оскільки, незважаючи на складання та затвердження передавальних актів, боржник знаходиться на стадії реорганізації та не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Викладене залишилось поза увагою судів І та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів враховує, що аналогічної та однакової правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з вирішенням питання про процесуальне правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (постанови ВГСУ від 07.06.2016р. у справі №910/24774/15, від 20.07.2016р. у справі №905/1081/15, від 26.07.2016р. у справі №910/8256/13, від 27.07.2016р. у справі №908/4585/14).

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, залишивши поза увагою приписи статей 91, 104 Цивільного кодексу України, п.5 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", передчасно здійснили заміну відповідача (боржника) у даній справі на його правонаступника, достеменно не з'ясувавши питання припинення цивільної правоздатності юридичної особи - правопопередника.

Наведене унеможливлює для колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності фактичних та відповідно правових підстав для задоволення заяви №2022-905/1774/15 від 07.04.2016р. про заміну відповідача його правонаступником.

За таких обставин колегія суддів, враховуючи приписи статей 25, 11112 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню шляхом скасування оскаржуваної ухвали та постанови з направленням справи до господарського суду першої інстанції для нового розгляду заяви відповідача про його заміну правонаступником.

Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 1117 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.07.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. у справі №905/1774/15 скасувати.

Справу № 905/1774/15 передати до Господарського суду Донецької області для нового розгляду заяви Державного підприємства "Донецька залізниця" №2022-905/1774/15 від 07.04.2016р. про заміну відповідача (боржника) його правонаступником.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець