ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 910/9601/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства "Спецагро"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2016 року

у справі № 910/9601/14

господарського суду Запорізької області

за позовом Державного підприємства "Спецагро"

до Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву,

про стягнення 679 986,71 грн.

за участю представників:

позивача: Ломакіна В.К.

відповідача: Гнатюк К.В.

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спецагро" звернулося до господарського суду з позовом до Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 150/54-11 від 07 квітня 2015 року просило стягнути з відповідача заборгованість

- в розмірі 385 832,57 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6673 від 05 листопада 2013 року, з яких: 235 512,81 грн. - заборгованість з орендної плати за період з лютого 2014 року по серпень 2014 року, 68 003,18 грн. - пеня, 7 351,69 грн. - три проценти річних, 64 831,78 грн. - інфляційні втрати та 10 133,11 грн. - штраф;

- в розмірі 294 154,14 грн. за договором про відшкодування витрат вартості комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна № 0321-КП від 05 листопада 2013 року, з яких: 197 401,10 грн. - заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна за період з лютого 2014 року по серпень 2014 року, 27 904,31 грн. - пеня, 6 585,44 грн. - три проценти річних та 62 263,29 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов зазначених договорів та вимог чинного законодавства неналежним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати та з відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, як балансоутримувачем орендованого відповідачем майна, виникла заборгованість за лютий - серпень 2014 року у зазначених вище розмірах.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12 травня 2015 року (суддя Боєва О.С.) позов задоволено. З Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна" стягнуто на користь Державного підприємства "Спецагро" 235 512,81 грн. заборгованості з орендної плати, 68 003,18 грн. пені, 7 351,69 грн. 3% річних, 64 831,78 грн. інфляційних втрат, 10 133,11 грн. штрафу, 197 401,10 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна, 27 904,31 грн. пені, 6 585,44 грн. 3% річних, 62 263,29 грн. інфляційних втрат.

Місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати та з відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна протягом періоду з лютого 2014 року по серпень 2014 року, що відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 762 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України є підставою для стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості з орендної плати за зазначений період і відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна. За висновком суду, заявлені позивачем до стягнення суми основного боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, штрафу, як і періоди нарахування зазначених сум є обґрунтованими та визначені вірно.

За висновком суду, відповідач не довів обставин вчинення ним дій, спрямованих на захист своїх прав на одержане ним за договором оренди майно, зокрема дій, направлених на повернення орендованого майна з незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні ним, що не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з лютого по серпень 2014 року відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2016 року (склад колегії суддів: Чернота Л.Ф. - головуючий, Стойка О.В., Бойченко К.І.) рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2015 року скасовано частково. Позов задоволено частково. Прийнято нове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна" за договором оренди заборгованості з орендної плати 235 512,81 грн., пені у розмірі 68 003,18 грн., 3% річних у розмірі 7 351,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 64 831,78 грн., штрафу у розмірі 10 133,11 грн. та суми пені за договором по відшкодуванню комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна у розмірі 13 165,17 грн.

Стягнуто з Асоціації по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна" на користь Державного підприємства "Спецагро" за договором по відшкодуванню комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна у суму 197 401,10 грн., пеню у сумі 14 739,14 грн., 3% річних у сумі 6 585,44 грн., інфляційних втрат у сумі 62 263,29 грн.

В решті рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що захоплення протестувальниками орендованих відповідачем приміщень є загальновідомими фактом і не потребує доказування, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що відповідач не мав можливості користування орендованими приміщеннями протягом періоду з лютого по серпень 2014 року, що відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за зазначений період в силу існування обставин, які перешкоджали використанню майна та знаходилися поза контролем орендаря. За висновком суду, позивач не обґрунтував розмір позовних вимог за договором оренди нерухомого майна №6643 від 05 листопада 2013 року, натомість суд визнав доведеними обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат вартості комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна № 0321-КП від 05 листопада 2013 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені за договором № 0321-КП від 05 листопада 2013 року, суд здійснив власний її розрахунок у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та відмовив у стягнення частини пені, нарахованої позивачем понад встановлений зазначеною нормою шестимісячний період для її нарахування.

Не погодившись із зазначеними рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Державне підприємство "Спецагро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в силі в цій частині рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2015 року про задоволення позовних вимог. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 05 листопада 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Асоціацією по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 6643 (далі за текстом - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі будівлі загальною площею 366,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд. 1, що перебуває на балансі Державного підприємства "Спецагро" (балансоутримувач, позивач у справі), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 травня 2013 року і становить 4 994 171 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Пунктом 2.1. договору оренди передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 05 листопада 2013 року до 05 листопада 2014 року включно (п. 10.1. договору оренди).

На виконання умов договору за актом приймання-передачі орендованого майна від 05 листопада 2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування передбачене договором оренди нерухоме майно: нежилі приміщення загальною площею 366,4 кв.м. (офіси № 116 розміром 25,5 кв.м., № 113 розміром 20,5 кв.м., № 109 розміром 26,8 кв.м., № 111 розміром 20,4 кв.м., № 110 розміром 26,7 кв.м., № 108 розміром 30,9 кв.м., № 122 розміром 19,6 кв.м., № 120 розміром 20,2 кв.м., № 118 розміром 20,5 кв.м., № 112 розміром 9,9 кв.м., № 112а розміром 18,5 кв.м., № 112б розміром 14,6 кв.м., № 114 розміром 38,9 кв.м., коридор № 15 розміром 6,1 кв.м., коридор № 9 розміром 22,2 кв.м., коридор № 11 розміром 45,1 кв.м.), що розміщені за адресою: 01001, Київська область, м. Київ, Шевченківський район, вул.. Б.Грінченка, 1, на першому поверсі шестиповерхової будівлі, що перебуває на балансі державного підприємства "Спецагро".

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04 жовтня 1995 року і становить за базовий місяць розрахунку - травень 2013 року 74 912,57 грн. без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Крім того, 05 листопада 2013 року на виконання умов п. 5.11. договору оренди між Державним підприємством "Спецагро" (балансоутримувач, позивач) та Асоціацією по розведенню та скачках чистокровних верхових коней "Жокей-клуб "Україна" (орендар) був укладений договір про відшкодування витрат вартості комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна № 0321-КП, відповідно до умов якого балансоутримувач узяв на себе обов'язки з відшкодування вартості комунальних послуг експлуатаційного обслуговування та утримання в належному санітарному стані орендованих орендарем нежилих приміщень, які розташовані в адміністративному будинку за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд. 1, а орендар зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу витрати на виконання вищезазначених робіт пропорційно до займаної ним загальної площі та кількості користувачів.

Пунктом п. 4.1. договору встановлено вартість послуг з технічного обслуговування та утримання в належному стані мереж тепло-, водо- та енергопостачання, послуг зв'язку, послуг з експлуатаційного обслуговування нежилих приміщень, в яких розміщений персонал орендаря, та комунальних послуг, а саме: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, енергопостачанні та інших комунальних послуг, яка залежить від їх складу і становить щомісячно 34 214,09 грн., в тому числі ПДВ - 5702,35 грн.

Згідно з п. 4.2. договору орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих послуг, згідно з рахунком-фактурою, починаючи з дати фактичного забезпечення балансоутримувачем надання послуг, але не пізніше 05 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.1. договору він набуває сили з дати підписання його сторонами й діє до 31 грудня 2014 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Державне підприємство "Спецагро", як балансоутримувач орендованого відповідачем майна, звернулось до господарського суду з позовом у даній справі, посилаючись на те, що відповідач з грудня 2014 року неналежним чином виконує свої обов'язки за зазначеними вище договорами зі сплати належної йому частини (30%) орендної плати та з відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна, у зв'язку з чим зазначає, що у відповідача перед ним за період з лютого 2014 року по серпень 2014 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 235 512,81 грн. та заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг та витрат на утримання, експлуатаційне обслуговування нерухомого майна у розмірі 197 401,10 грн., стягнення яких, а також стягнення нарахованих на зазначені суми заборгованості сум пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та штрафу є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зазначеними нормами передбачена можливість звільнення наймача від сплати орендної плати. Підставою для припинення зобов'язання зі сплати орендної плати є настання певних обставин, умовами яких є: по-перше, неможливість використання наймачем (орендарем) майна та по-друге, за ці обставини жодна із сторін не відповідає. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами (обставини непереборної сили, випадку тощо).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач протягом періоду з лютого по серпень 2014 року, за який позивач просить стягнути заборгованості з орендної плати, не мав можливості користуватися орендованими за договором оренди № 6643 приміщеннями у зв'язку із їх захопленням протестувальниками під час революційних подій в місті Києва. За висновком суду, ці обставини є загальновідомими фактами, що не потребують доказування, а також є форс-мажорними обставинами, існування яких засвідчено Київською торгово-промисловою палатою в сертифікаті № 5830 від 11 лютого 2016 року.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у даній справи, виходив з того, що обставини захоплення протестувальниками орендованих відповідачем приміщень під час революційних подій в місті Києва не є підставами для звільнення відповідача від сплати орендної плати в розумінні ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України за заявлений позивачем до стягнення період в силу існування обставин, які перешкоджали відповідачу використовувати майно та знаходилися поза контролем орендаря.

Проте, колегія суддів вважає висновки судів передчасними та такими, що не ґрунтуються на з'ясуванні в повному обсязі всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, місцевий господарський суд не врахував існування у відповідача обставин непереборної сили щодо зобов'язань з використання орендованих за договором оренди № 6643 приміщень. В свою чергу суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у відповідача форс-мажорних обставин, не прийняв до уваги та не надав належної оцінки наявному в матеріалах справи акту обстеження орендованих відповідачем приміщень від 08 березня 2014 року на предмет встановленого в ньому факту звільнення з 08 березня 2014 року частини орендованих приміщень площею 89,8 кв.м. з наданням можливості працівникам орендаря користуватися ними. Зазначений акт підписаний представниками орендаря (відповідача) без зауважень і заперечень.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки зазначеному акту та не встановив з достовірністю обставини користування відповідачем з 08 березня 2014 року орендованими приміщенням, у зв'язку з чим передчасно повністю відмовив у стягненні заборгованості за договором оренди.

Місцевий господарський суд також не дослідив належним чином зазначений акт.

Тобто обставини користування відповідачем орендованими приміщеннями площею 89,8 кв.м. з 08 березня 2014 року залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим суди також не з'ясували чи сплачував відповідач орендну плату за користування звільненими з 08 березня 2014 року приміщеннями площею 89,8 кв.м.

Встановлення зазначених обставин має значення для правильного вирішення спору у даній справі, зокрема для визначення суми заборгованості з орендної плати, яку має відповідач перед позивачем за договором оренди № 6643 від 05 листопада 2013 року.

Частиною першою статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом зазначеної норми, особа звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання, причому, за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.

Разом з тим, три проценти річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, тобто, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника і до них не застосовуються положення ст. 617 цього Кодексу, яка передбачає підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо особа доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних судових актів в порушення ст. 43 ГПК України було неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не надають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України). Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Спецагро" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2016 року та рішення господарського суду Запорізької області від 12 травня 2015 року зі справи № 910/9601/14 скасувати.

3. Справу № 910/9601/14 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді С.В. Владимиренко

М.М. Малетич