ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 907/30/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційних скаргГоловного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фермерського господарства "Гетен -2014"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.11.2016у справі№ 907/30/16 Господарського суду Закарпатської області за позовомЗаступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: - Адміністрації Державної прикордонної служби України; - Мукачівського прикордонного загону Закарпатської області;до - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, - Фермерського господарства "Гетен-2014", - Берегівської районної державної адміністрації в особі сектору у справах державної реєстрації Брегівської районної державної адміністрації Закарпатської областіпровизнання недійсними земельних торгів, договору оренди та звільнення земельної ділянкиза участю представників:прокуратуриЩипка В.П.- посвідч. № 041966позивачів- Пітков І.Л. -предст. дов. від 29.12.2016; - Пітков І.Л. -предст. дов. від 29.12.2016;відповідачів- не з'явився - не з'явився - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

25.01.2016 Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону Закарпатської області звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Фермерського господарства "Гетен-2014" та Берегівської районної державної адміністрації в особі сектору у справах державної реєстрації Брегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання недійсними земельних торгів, договору оренди та звільнення земельної ділянки.

Позов обґрунтовано приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 21, 77 Земельного кодексу України, статей 22, 23 Закону України "Про державний кордон України", статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" та вмотивовано тим, що спірна земельна ділянка належать до земель оборони, на яку розповсюджується прикордонний режим з усіма визначеними законом обмеженнями, відтак, не може знаходитись у користуванні суб'єкта господарювання.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016 (суддя Бобрик Г.Й.) позов задоволено повністю; визнано недійсним результати земельних торгів та скасовано протокол проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 17.09.2015 № 6; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2015 № 69/15, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру Закарпатській області та Фермерським господарством "Гетен -2014"; зобов'язано Берегівську районну державну адміністрацію в особі сектору у справах державної реєстрації Брегівської районної державної адміністрації скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий № 2120480400:07:000:0015 площею 22,73 га за Фермерським господарством "Гетен-2014"; зобов'язано Фермерське господарство "Гетен-2014" звільнити земельну ділянку; стягнуто з відповідачів в дохід Державного бюджету України суму судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 (судді Марко Р.І. - головуючий, Малех І.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фермерське господарство "Гетен-2014" та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Касаційні скарги обґрунтовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення приписів статей 261, 267 Цивільного кодексу України, статей 77, 78, 79, 84, 115, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 3 Закону України "Про використання земель оборони", статей 2, 20 Закону України "Про державну прикордонну службу", статей 10, 21, 22 Закону України "Про державний кордон" суди попередніх інстанцій не врахували, що у позивачів відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та рішення компетентного органу влади щодо передачі землі у користування, за ними не зареєстровано у встановлений спосіб права на землю, суди не встановили обставин на підтвердження факту віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони та її входження до складу прикордонної смуги відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації; також суди не врахували, що спірні земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди є законними та такими, що проведені відповідно до розпорядження голови Берегівської райдержадміністрації, наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, які є чинними. Фермерське господарство "Гетен-2014" у своїй касаційній скарзі вказало про неврахування судами пропуску позовної давності за вимогами заявленого позову та практики Європейського суду з прав людини щодо неможливості отримання вигоди від своїх протиправних дій та неможливості виправлення помилок держави за рахунок особи, яких вони стосуються.

Відповідачі не скористалися правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Представник позивачів та прокурор не надавали відзиву на касаційні скарги, усно у судовому засіданні заперечили доводи касаційних скарг, просили суд залишити касаційні скарги без задоволення, а прийняті у справі рішення та постанову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника позивачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га сформована на підставі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, проведеної на території Закарпатської області у 2013 році.

Розпорядженням голови Берегівської районної адміністрації від 25.11.2013 №488 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Батрадівської сільської ради на загальну площу 79,5139 га згідно з переліком, до якого увійшла і спірна ділянка.

Наказом Головногоуправління Держземагенства у Закарпатській області від 07.11.2014 № 100 спірну земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.08.2015 № 738-с/г на вказану вище ділянку затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону, зобов'язано в.о. начальника управління Держгеокадастру у Берегівському районі забезпечити державну реєстрацію права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з довідкою Управління Держземагенства у Берегівському районі від 03.03.2015 року № 34-702-0.1-1614/2-15 будь-яких обмежень у використанні земель та додержання режиму, а також земельного сервітуту стосовно вказаної земельної ділянки немає.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.08.2015 № 785-с/г призначено проведення земельних торгів та встановлено умови аукціону. Протоколом № 6 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради від 17.09.2015 оформлено результати торгів, переможцем у яких визнано фермерське господарство „Гетен-2014".

17.09.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області (орендодавець) та Фермерським господарством "Гетен-2014" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 69/15, за умовами якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 17.09.2015 № 6 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 22,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області. Пунктом 2.1 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22,73 гектарів, у тому числі 22, 73 га рілля. Кадастровий номер земельної ділянки 2120480400:07:000:0015. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 становить 564119,96 грн і підлягає щорічній індексації (пункти. 2.2, 2.6 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договір оренди земельної ділянки укладено на строк 10 років.

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки Фермерське господарство "Гетен-2014" прийняло від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 22,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Разом з тим, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що з наявної у справі копії протоколу огляду місця події від 10.05.2016, складеного прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону, вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2120480400:07:000:0015 знаходиться у межах прикордонної смуги, а саме - у смузі місцевості, що знаходиться між лінією інженерно-технічних споруд та лінією державного кордону; вільного доступу до земельної ділянки немає. На підтвердження фактів, наведених у протоколі від 10.05.2016, до матеріалів справи надано технічну документацію щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та довідку Держсільгоспінспекції в Закарпатській області.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав на підставі наявних в матеріалах справи доказів (протокол огляду місця події від 10.05.2016, технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі, довідка Держсільгоспінспекції у Закарпатській області) встановленим факт розташування земельної ділянки в межах прикордонної служби та її приналежність до земель оборони, що свідчить про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку та укладення договору оренди цієї земельної ділянки всупереч чинному законодавству; відповідно зобов'язав Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га за фермерським господарством „Гетен - 2014", та, враховуючи правові наслідки недійсності правочину, передбачені вимогами статті 216 Цивільного кодексу України, зобов'язав фермерське господарство звільнити орендовану земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився з висновками місцевого господарського суду щодо можливості повноцінного захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом визнання недійсними результатів земельних торгів в сукупності зі скасуванням держаної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання фермерського господарства повернути земельну ділянку, неправомірно отриману у користування, відхиливши при цьому доводи відповідача щодо застосування позовної давності до вимог, заявлених на стадії апеляційного провадження.

Судова колегія зазначає, що за статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до частини першої статті 20 вказаного Кодексу віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України унормовано, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 115 Земельного кодексу України уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.

Частинами першою та другою статті 22 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з приписами абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" (з наступними змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Суди попередніх інстанцій достовірно встановили факт розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги по лінії основних інженерних споруд, а саме загороджувальному паркану та котрольно-слідовій смузі; вільного доступу до земельної ділянки немає; технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та довідки Держсільгоспінспекції в Закарпатській області.

Відтак, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про розпорядження земельною ділянкою Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області без достатніх повноважень, з порушенням її цільового призначення. шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку та про наявність підстав для визнання недійсними результатів земельних торгів та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 216 вказаного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, установивши, що земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку площею 22, 73 га кадастровий номер 2120480400:07:000:0015, є незаконними, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення похідних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 69/15 від 17.09.2015, зобов'язання Фермерського господарства "Гетен- 2014" звільнити спірну земельну ділянку та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки.

Таким чином, суди попередніх інстанцій при визначенні цільового призначення спірних земель з нормативних розмірів для встановлення прикордонної смуги, визначених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим". Водночас відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та залежать від фактичного розташування прикордонних інженерних споруд.

Доводи касаційної скарги Фермерського господарства "Гетен-2014" щодо неврахування судами практики Європейського суду з прав людини суперечать правовій позиції Європейського суду, викладену у рішеннях у справі Мала проти України, no. 4436/07, від 03.07.2014, та справі Богатова проти України, no. 5231/04, від 07.10.2010, яка доводить, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником, (а у даній справі такий довід є встановленим фактом - належності земельної ділянки, переданої у користування землями з особливим режимом використання). Тобто суди, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, зобов'язані мотивувати свої дії та рішення (відповідно до практики у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009); у даній справі належно обґрунтували та надали вірну оцінку наявним у матеріалам справи доказам та доводам сторін.

Також судова колегія відзначає, що суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні клопотання про застосування позовної давності оскільки такі доводи на час прийняття рішення місцевого господарського суду не заявлялись.

При цьому судова колегія констатує, що в межах правовідносин сторін у цьому господарському спорі права держави як власника землі порушуються саме договором оренди, складеним за наслідками проведених земельних торгів, та підлягають відновленню саме в обраний позивачами спосіб, про що також вірно застерегли суди.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційних скаргах, не вбачається.

Оскільки Вищий господарський суд України надавав Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області відстрочку сплати судового збору до закінчення розгляду скарги у справі, а доказів сплати судового збору скаржник не надав, зі скаржника підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4960,80 грн за розгляд касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фермерського господарства "Гетен-2014" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 у справі № 907/30/16 Господарського суду Закарпатської області та рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Народна 4, код ЄДРПОУ 39766716) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код класифікації доходів бюджету: 22030104, код ЄДРПОУ 38004897, рахунок отримувача: №31211254700007, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019) 4960,80 грн (чотири тисячі девятсот шістдесят гривень) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати наказ.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Коробенко