ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 922/1453/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт"на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 07.06.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016у справі№ 922/1453/16 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"простягнення 843104,06 грн.за участю представників сторін:

позивача: Павловський Р.О.відповідача: Шамраєв М.Є., Савченко В.А.третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" про стягнення 843104,06 грн. грн. заборгованості за договором позики № 02/09/14-Б.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.06.2016 у справі № 922/1453/16 (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., судді Камишева Л.М., Пелипенко Н.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 642218,00 грн. основного боргу, 10820,93 грн. 3% річних за період з 01.09.2015 по 23.03.2016, 27135,30 грн. інфляційних втрат за період 01.09.2015 по 29.02.2016, 162929,83 грн. пені за період з 01.09.2015 по 23.03.2016 за договором позики № 02/09/14-Б від 02.09.2014.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (підписана представником ТОВ АПА "Агросвіт" ОСОБА_7 на підставі договору про надання правової допомоги від 20.01.2016, укладеного з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора Компанії "Агросвіт Лімітед" Лень Р.В., та Договору № 1 про внесення змін від 05.09.2016, підписаного директором ТОВ АПА "Агросвіт" Безіною І.А.), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у справі № 922/1453/16, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд не допустив до участі у справі повноваженого представника відповідача ОСОБА_7 та не розглядав подані ним клопотання; безпідставно прийняв заяву представника відповідача Шамраєва М.Є. про визнання позову та помилково виходив з того, що вона відповідає нормам ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу; суди попередніх інстанцій не врахували, що договори про відступлення права вимоги № 24/11-ВПВ від 24.11.2015, укладений між ТОВ "ТД Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна", та № 17/07/2-ВПВ від 17.07.2015, укладений між ТОВ "АПК "Біотоп" та ТОВ "ТД Агросвіт", є недійсними з огляду на їх укладання виконавчим органом ТОВ "ТД Агросвіт" з перевищенням встановлених статутом повноважень, та не надали відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правової оцінки вказаним договорам.

16.11.2016 до Вищого господарського суду України надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт" (підписані представником ТОВ АПА "Агросвіт" Савченко В.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 20.01.2016, укладеного з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора директора Компанії "Агросвіт Лімітед" Лень Р.В., та Договору № 1 про внесення змін від 05.09.2016, підписаного директором ТОВ АПА "Агросвіт" Безіною І.А.) щодо наявності у представника повноважень на ведення справи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт".

Враховуючи необхідність забезпечення принципів рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та створення сторонам необхідних умов для реалізації їх прав у суді касаційної інстанції, з метою запобігання порушенню прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт", колегія суддів дійшла висновку про можливість участі у розгляді справи у суді касаційної інстанції обох представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт".

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Біотоп" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" (позичальник) було укладено договір позики № 02/09/14-Б (далі - договір позики), відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору, позичальник зобов'язався повернути позику у визначений цим договором строк.

Сума позики згідно із п. 2.1 договору позики становить 642260,00 грн. Кінцева дата повернення позики в повному обсязі - 31.08.2015 (п. 4.1 договору позики).

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 17.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Біотоп" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (новий кредитор) було укладено договір № 17/07/2-ВПВ про відступлення права вимоги (заміну кредитора), відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" (боржник), що виникло на підставі договору позики № 02/09/14-Б від 02.09.2014, а новий кредитор набув право грошової вимоги та здійснює розрахунок на користь первісного кредитора у спосіб, в порядку, розмірі та строки визначені договором.

Як визначено п. 1.3 вказаного договору первісним зобов'язанням боржника є зобов'язання, що виникло у боржника на підставі основного договору, по поверненню суми позики у розмірі 642218,00 грн. та сплаті фінансових, штрафних санкцій, збитків у разі порушення умов основного договору, які передбачені основним договором та чинним законодавством.

В подальшому, 24.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (новий кредитор) було укладено договір № 24/11-ВПВ про відступлення права вимоги (заміну кредитора), за умовами якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги, новий кредитор набув право грошової вимоги та здійснює розрахунок на користь первісного кредитора у спосіб, в порядку, розмірі та строки визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору № 24/11-ВПВ його предметом є право вимоги первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" (боржник) на підставі договору № 17/07/2-ВПВ про відступлення права вимоги (заміну кредитора) від 17.07.2015 за договором позики № 02/09/14-Б від 02.09.2014(основний договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Біотоп" та боржником.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що первісне зобов'язання боржника - це зобов'язання, що виникло у боржника на підставі основного договору, по поверненню суми позики у розмірі 642218,00 грн. та сплаті фінансових, штрафних санкцій, збитків у разі порушення умов основного договору, які передбачені основним договором та чинним законодавством.

Судами першої та апеляційної інстанції визначено, що на виконання умов договору позики Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Біотоп" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" кошти в сумі 642260, 00 грн. Позичальник свої зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення суми позики не виконав, повернувши позику частково, в сумі 42,00 грн.

Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" зобов'язань за договором позики стало підставою звернення позивача суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 642218,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 27135,30 грн., 3% річних у розмірі 10820,93 грн. та пені у розмірі 162929,83 грн.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору позики встановлено, що у разі порушення строків повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність розрахунків 3% річних, інфляційних втрат та пені господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Місцевим господарським судом встановлено, що договорами, з урахуванням додаткових угод, не було передбачене отримання згоди боржника на відступлення права вимоги; первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" належним чином передав новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" документи, що підтверджують право вимоги; відповідач був повідомлений про укладання договору відступлення право вимоги.

Керуючись вищенаведеними нормами законодавства та встановивши факт неналежного виконання позичальником зобов'язання за договором позики, врахувавши обставини переходу права вимоги за договором позики до позивача, перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про задоволення позову.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до намагання довести інші обставини, ніж ті, що були встановлені судами першої та апеляційної інстанції, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання скаржника на недійсність договорів відступлення права вимоги колегією суддів відхиляється з огляду на встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у справі № 922/1453/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир