ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/8664/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Л. Бондаренко (дов. від 08.08.2016), О. Бацуци (дов. від 01.10.2016), Я. Песиголовця (дов. від 04.07.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" на рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року у справі №910/8664/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення коштів та розірвання договору,

УСТАНОВИВ: У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення 516 128 грн 66 коп. заборгованості, 26 322 грн 56 коп. інфляційних втрат, 5 387 грн 53 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору поставки від 3 вересня 2012 року № 2443 АГ та про розірвання цього договору з підстав істотного порушення його умов відповідачем.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 липня 2016 року (суддя Ю. Підченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності та недоведеності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 180 Господарського кодексу України, статей 212, 530, 651, 655, 671, 712 Цивільного кодексу України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 3 вересня 2012 року сторони уклали договір поставки № 2443 АГ (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а відповідач (покупець) - приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного договору. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

Умовами договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) - склад покупця згідно заявок останнього; загальна кількість товару, яка підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, визначаються специфікацією за згодою сторін; специфікація після погодження сторонами є невід'ємною частиною договору; поставка товару здійснюється на підставі попередньої письмової заявки покупця, оформлення якої проводиться покупцем у порядку, визначеному договором; ціни на товар вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору; оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі; оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень (пункти 2.1., 3.1., 3.2., 4.1, 8.1., 9.1., 9.2. договору).

Відповідно до додаткової угоди від 30 жовтня 2014 року договір діє до 31 грудня 2017 року.

Також 3 вересня 2012 року сторони уклали договір № 2444 АГ надання послуг по організації просування товарів (торгової марки).

На умова договору в жовтні-грудні 2014 року позивач поставив товар на загальну суму 4 932 215 грн 05 коп.

Позивач стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" вартість товару сплатило частково на суму 4 416 086 грн 39 коп. і його борг становить 516 128 грн 66 коп.

Листами від 2 вересня, від 9 листопада, від 2, 21, 25 і 29 грудня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" повідомило про подальшу неможливість виконувати зобов'язання з поставки, а також запропонувало розірвати договори № 2444АГ та № 2443АГ і провести взаєморозрахунки, проти чого товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" не заперечувало за умови погашення контрагентом кредиторської заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" 24 березня 2016 року звернулося до відповідача з вимогою погасити борг у розмірі 524 528 грн 66 коп. та про розірвання договорів поставки № 2443АГ та надання послуг по організації просування товарів № 2444 АГ.

Невиконання відповідачем цієї вимоги спричинило спір.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 9.1 і 9.2 договору сторони визначили, що оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється покупцем після його реалізації один раз на тиждень.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на акт звірки взаємних розрахунків від 29 грудня 2015 року та на платіжні доручення від 11 січня 2016 року № 1932 і від 25 березня 2016 року № 36986.

Зазначений акт не визнаний господарськими судами належним доказом, яким підтверджується розмір боргу, оскільки обов'язок відповідача по оплаті вартості товару виникає лише з моменту його реалізації, водночас текст акта не містить даних про реалізацію товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" подало суду довідку про залишки нереалізованого товару на суму 516 128 грн 93 коп.

Посилання позивача на порушення покупцем порядку повернення нереалізованого товару, встановленого пунктом 4.12. договору господарські суди визнали безпідставними, оскільки сторони погодили процедуру повернення товару покупцем, а не витребування його постачальником.

За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення суми боргу, індексу інфляції і пені.

Як на підставу розірвання договору, позивач посилається на те, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо оплати товару, чим порушив договірне зобов'язання.

Пунктами 12.2., 12.3., 12.4. договору сторони погодили, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати розгляду. У випадку недосягнення сторонами згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

За умовами договору поставки, у відповідача виникає обов'язок оплати вартість товару лише після його реалізації. Ураховуючи, що товар на суму 516 128 грн 66 коп. не продано, слід визнати, що порядок розрахунків товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" не порушено.

Згідно приписами частини 4 статті 188 Господарського кодексу України в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. За правилами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За обставин недоведеності істотного порушення відповідачем умов угоди, господарські суди дійшли правомірного висновку про відмову в позові в частині розірвання договору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року у справі № 910/8664/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець