ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/25433/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

ПАТ "Рециклінг-Центр" - Коноплі А.М.,

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Іванченка О.В.,

ПАТ "АК "Київводоканал" - Довгалюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №910/25433/14 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 (суддя Чеберяк П.П.) задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" ОСОБА_4; припинено повноваження ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" ОСОБА_4; призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 408 від 27.02.2013); зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича ознайомитись з матеріалами справи та виконати вимоги постанови Господарського суду міста Києва від 02.12.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Доманська М.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 залишено без змін.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.08.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 розгляд касаційної скарги відкладено на 16.11.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25433/14 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.12.2014 визнано Приватне акціонерне товариство "Рециклінг-Центр" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 12.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 визнано кредиторами Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр":

першої черги: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2 756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 2 436 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 1 218 грн. 00 коп.;

другої черги: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 578 грн. 10 коп.;

третьої черги: Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 8 030 020 грн. 42 коп.;

четвертої черги: Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на суму 3 507 194 грн. 67 коп., Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 42 481 054 грн. 66 коп., Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 4 815 117 грн. 93 коп., Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 32 776 грн. 27 коп.;

шостої черги: Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на суму 701 438 грн. 93 коп., Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4 980 455 грн. 88 коп., Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 40 000 грн. 00 коп., Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на суму 31 391 грн. 71 коп.;

визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", які забезпечені заставою майна боржника на суму 33 769 878 грн. 51 коп.;

затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" на загальну суму 98 396 317 грн. 08 коп.

09.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_4

Задовольняючи скаргу банку на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на невиконання ліквідатором своїх обов'язків щодо скликання зборів кредиторів за вимогою кредитора (вимоги якого становлять більшість кредиторської заборгованості банкрута), що призвело до порушення права кредитора. У зв'язку з цим суд припинив повноваження ОСОБА_4 як ліквідатора та призначив нового ліквідатора в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права, а саме, справу розглянуто судом апеляційної інстанції за відсутності сторони у справі - не повідомленої належним чином про час і місце проведення судового засідання в апеляційному суді.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2016 ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2016.

В судовому засіданні 06.09.2016 ОСОБА_4 не був присутній.

Як вбачається з матеріалів оскарження (ухвали суду від 03.08.2016), ухвалу суду апеляційної інстанції про призначення судового засідання для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на 06.09.2016 було отримано ОСОБА_4 07.09.2016, згідно поштового повідомлення про вручення (матеріали оскарження, а.с. 132).

Як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, 06.09.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2016 відповідно ст.77 ГПК України з метою належного повідомлення ОСОБА_4 про час та місце проведення судового засідання. 06.09.2016 ОСОБА_4 повідомлено телефонограмою про оголошення перерви на 08.09.2016.

Разом з цим, в судовому засіданні суду касаційної інстанції 09.11.2016, представник ОСОБА_4 заперечив отримання ОСОБА_4 телефонограми суду про оголошення перерви на 08.09.2016.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, суддя дійсно має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі, однак про оголошення перерви в судовому засіданні зазначається лише наступно в рішенні або ухвалі суду за результатами здійснення провадження у справі.

Таким чином, про час та дату судового засідання, яке відбудеться після оголошення перерви у судовому засіданні, може дізнатися лише сторона, яка присутня у даному судовому засіданні, а відсутня сторона - лише за результатами винесеного за її відсутності рішення.

У зв'язку з цим оголошення перерви у судовому засіданні можливо лише у разі присутності всіх учасників судового процесу у даному судовому засіданні.

При цьому, згідно п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, у зв'язку з чим спір не може бути вирішено в даному засіданні, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Згідно із статтею 87 ГПК України ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Повідомлення сторін та інших учасників судового процесу про призначення розгляду справи в судовому засіданні телефонограмою процесуальним законодавством не передбачено.

Отже, судом апеляційної інстанції в порушення вищевказаних норм процесуального права, оголошувалась перерва в судовому засіданні 06.09.2016 з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 за відсутністю у судовому засіданні заявника скарги, який не знав та не міг знати про судове засідання 08.09.2016 року, коли апеляційним судом і була винесена оскаржувана постанова.

Натомість, апеляційний господарський суд повинен був відкласти розгляд справи, про що винести відповідну ухвалу з подальшим її надсиланням сторонам у справі. Лише у такому випадку можна стверджувати про належне повідомлення сторін про перенесення розгляду справу.

Згідно ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.08.2016. прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 та призначено до розгляду на 06.09.2016.

Отже, у суду апеляційного інстанції було достатньо часу для розгляду даної апеляційної скарги в межах встановленого законом строку.

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про можливість розгляду даної справи без участі ОСОБА_4 з посиланням на сплив строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду є неправомірним та безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що Київським апеляційним господарським судом справу розглянуто, а оскаржувану постанову від 08.09.2016р. прийнято за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

В свою чергу, розглянувши справу за відсутності представника сторони, господарський суд апеляційної інстанції позбавив його можливості взяти участь у засіданні, подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти доводів інших учасників судового процесу відповідно до ст. 22 ГПК України, чим порушив принципи змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені ст. ст. 42 та 43 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду (п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України).

Оскільки судом апеляційної інстанції допущено порушення процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового акту, тому доводи заявника касаційної скарги про порушення відповідних норм матеріального права колегію суддів не можуть розглядатись.

Згідно п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. підлягає скасуванню, як така що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 у справі №910/25433/14 скасувати.

Справу №910/25433/14 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.