ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/3003/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016у справі№ 904/3003/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Компані"доПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"пророзірвання договору та повернення коштів у сумі 192520,23 грн.за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Каракоця О.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 у справі № 904/3003/16 (суддя Кеся Н.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сизько І.А., суддів Джихур О.В., Чимбар Л.О.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Компані", розірвано договір поточного рахунку № 26003050245019, який укладено шляхом приєднання до публічної оферти, яка міститься в мережі Інтернет за адресою https://рrivatbank/ua/ru/terms/; в частині позовних вимог про зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" повернути залишок коштів у сумі 192520,23 грн. на поточний рахунок ТОВ "Дельта Компані" № 26008015153201, відкритий у ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, відмовлено; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Дельта Компані" 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 у справі № 904/3003/16 в частині задоволеного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову про розірвання договору поточного рахунку, в іншій частині рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, зазначає, що позивач не звертався до банку з заявами як про розірвання договору банківського рахунку так і про закриття поточного рахунку, що не було враховано судами.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 27.01.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Компані" підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, адресовану Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк".

Згідно із вказаною заявою позивач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банка, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 27.01.2014, відповідно до якого відповідачем відкрито позивачу рахунок № 26003050245019, валюта UAH (українська гривня).

Судами встановлено, що позивач подав заяву про закриття поточного рахунку юридичної особи або поточного рахунку відокремленого підрозділу, в розділі "відмітки банку" вказано дату (25.03.2016) та час (13-00 год.) отримання банком заяви, розмір суми залишку коштів на рахунку станом на дату отримання банком заяви складає 192520,23 грн. Доказів закриття банківського рахунку станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Відповідно до виписки по рахунку № 26003050245019 остання банківська операція по рахунку позивача відбулась 31.01.2016, залишок коштів складає 192520,23 грн.

Предметом позову у справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Компані" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.06.2016) про розірвання договору поточного рахунку № 26003050245019, укладеного шляхом приєднання до публічної оферти, яка міститься в мережі Інтернет; зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" повернути залишок грошових коштів у сумі 192520,23 грн. на поточний рахунок "Дельта Компані" № 26008015153201, відкритий у ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 09.02.2016 в онлайн-чаті від відповідача отримано інформацію про блокування поточного рахунку відповідно до норм статті 1074 Цивільного кодексу України; 15.02.2016 позивач подав відповідачеві на виконання три платіжних доручення на перерахування податків, які були повернуті банком без виконання, а заявою позивача про закриття рахунку відповідачем не вчинено дій по закриттю рахунку і поверненню коштів.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частинами 1 - 3 статті 1068 вказаного Кодексу встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або у випадках, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1075 вказаного Кодексу договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час, Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.

Заява про закриття поточного рахунку може подаватися банку в електронній формі засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо, якщо це передбачено договором банківського рахунку. У цьому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити електронний цифровий підпис.

Відповідно до пункту 20.6 вказаної Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Оскільки відповідно частини 1 статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку може бути розірвано за заявою клієнта у будь-який час, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правомірним висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про розірвання укладеного сторонами договору поточного рахунку № 26003050245019.

Відповідно до частини 3 статті 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Виходячи з того, що в заяві про закриття рахунку позивач не зазначив про наміри розпорядження коштами, що залишись на рахунку (виплата коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта), не звертався до банку з відповідними платіжним дорученням про перерахування коштів, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили позивачеві у задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" повернути залишок коштів у сумі 192520,23 грн.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 у справі № 904/3003/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР