ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Справа № 905/1888/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Стойка О.В., Попков Д.О.)на рішенняГосподарського суду Донецької області від 03.10.2016 (суддя Ніколаєва Л.В.)у справі№ 905/1888/16 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"до1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", 2. Державного підприємства " Донецька залізниця",простягнення 5.195,48 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Соколова В.П.,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.10.2016 у справі №905/1888/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016, позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на позивача 3.092,91 грн. вартості недостачі вантажу. В решті позовних вимог ПАТ "Українська залізниця в особі Регіональної філії" Донецька залізниця" відмовлено; відмовлено також у задоволенні позовних вимог до ДП "Донецька залізниця".

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 104, 107 ЦК України, ст. 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач-1 є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача і відповідача-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача і відповідача-1.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 31.12.2013 між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (виконавець) укладений договір №13-15/75-У, відповідно до п. 1.1 якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця пов'язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат, а виконавець - прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, в строки та на умовах визначених даним договором та/або специфікаціями.

Додатковою угодою до договору від 17.12.2014 сторони продовжили строк дії договору та дійшли згоди викласти п. 10.1 договору у наступній редакції: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (дата початку строку дії договору).

Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: у разі належного виконання сторонами своїх зобов'язань, обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2015, у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) усіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.

Специфікацією від 30.11.2015 до договору № 13-15/75-У від 31.12.2013 встановлено, що кількість вугілля, що підлягає поставці (передачі) замовником для його збагачення виконавцем згідно з умовами договору, за цією специфікацією, складає 143000 тн; строк передачі (поставки) вугілля - грудень 2015 року; передача (поставка) вугілля здійснюється на умовах "СРТ залізнична станція "Добропілля" Донецької залізниці "Укрзалізниці", код станції 493102, в редакції "Інкотермс 2000", з урахуванням застережень, вказаних у договорі та даній специфікації; ПАТ "ДТЕК Добропілська ЦЗФ" зобов'язалось прийняти вугілля, здійснити його збагачення на збагачувальній фабриці та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, на умовах визначених у листах-заявках, в тому числі на адресу вантажоодержувача - ДТЕК Зуївська ТЕС. Поставка концентрата здійснюється на умовах "DDP, місце призначення - залізнична станція "Ладижин" Одеської залізниці та/або залізнична станція Бурштин Львівської залізниці та/або залізнична станція "Енергодар" Придніпровської залізниці та/або залізнична станція "Добротвір" Львівської залізниці та/або залізнична станція "Сороче" Донецької залізниці в редакції "ІНКОТЕРМС-2000" із врахуванням застережень, зазначених в договорі та даній Специфікації.

На виконання умов договору №13-15/75-У від 31.12.2013 ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" згідно залізничної накладної на групу вагонів № 50407733 від 04.12.2015 зі станції Добропілля Донецької залізниці відправило на адресу ДТЕК "Зуївська ТЕС" на станцію призначення "Сороче" Донецької залізниці вугілля кам'яне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%), в т.ч. у напіввагонах № 61654570 масою 69000 кг, № 60632122 масою 69000 кг.

Згідно відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, вантаж - вугілля кам'яне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%) завантажений навалом, зважувався на вагонних 150 тонних вагах (заводський № 64), маса вантажу визначена відправником, завантаження на рівні борту, вантаж маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 4 гл. 1 ТУ.

При надходженні напіввагонів № 61654570, № 60632122 на станцію Сороче Донецької залізниці здійснено комісійне переважування спірних напіввагонів, за результатами яких виявлена недостача поставленого вантажу, про що складені комерційні акти БИ № 570979/80 від 08.12.2015, БИ № 570980/81 від 08.12.2015 відповідно.

Комерційним актом БИ № 570979/80 від 08.12.2015 встановлено, що комісією у складі начальника станції Сороче Адушкіна А.П., агента комерційного ОСОБА_6, агента комерційного ОСОБА_7, прийомо-здавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_8 здійснено комісійне зважування вантажу та встановлено, що по документу у вказаному напіввагоні вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий марки Г 0-100, маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача. При огляді - завантаження на рівні борта, маркування порушено, по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 800 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу відсутнє. Вагон технічно справний. Комісійне зважування вантажу здійснено на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К №0056, повірених 22.10.2015. По документу напіввагон №61654570 брутто 92.500 кг, тара 23.500 кг, нетто 69000 кг, фактично брутто 90030 кг, тара 23500 кг, нетто 66530 кг, що менше документа на 2470 кг. Здійснена комісійна видача вантажу.

Комерційним актом БИ № 570980/81 від 08.12.2015 встановлено, що комісією у складі начальника станції Сороче Адушкіна А.П., агента комерційного ОСОБА_6, агента комерційного ОСОБА_7, прийомо-здавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_8 здійснене комісійне зважування вантажу та встановлено по документу у вказаному напіввагоні вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий марки Г 0-100, маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача. При огляді - завантаження на рівні борта, маркування порушено, по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 650 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу відсутнє. Вагон технічно справний. Комісійне зважування вантажу здійснено на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К №0056, повірених 22.10.2015. По документу напіввагон №60632122 брутто 92600 кг, тара 23600 кг, нетто 69000 кг, фактично брутто 90280 кг, тара 23600 кг, нетто 66680 кг, що менше документа на 2320 кг. Здійснена комісійна видача вантажу.

Після видачі вантажу вантажоодержувачу останній передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній, та відповідає вимогам ст. 133 Статуту залізниць України. Вантажовідправник, в свою чергу, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з перевізника вартості нестачі вугілля на загальну суму 5.195,48 грн.

Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса недостачі вантажу, із врахуванням норми природної втрати у розмірі 1% маси нетто вантажу та її вартість становлять: у напіввагоні № 61654570 - 1780 кг, 2.712,01 грн. з ПДВ; у напіввагоні № 60632122 - 1630 кг, 2.483,47 грн. з ПДВ. При цьому вартість однієї тони вантажу за спірним перевезенням становить 1.523,60 грн. з ПДВ, яка визначена на підставі наявної у матеріалах справи довідки вантажовідправника.

Згідно з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із залізничною накладною № 50407733 від 04.12.2015 вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно п. 4 гл. 1 ТУ, також відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

Отже при завантаженні вантажу у напіввагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення перевізнику. Водночас жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, перевізником не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Під час прибуття вантажу у напіввагонах № 61654570, № 60632122 на станцію призначення Сороче Донецької залізниці залізницею складені комерційні акти БИ №570979/80 від 08.12.2015, БИ № 570980/81 від 08.12.2015, в яких встановлені обставини недостачі вантажу у спірних напіввагонах.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача -1 завданих збитків у розмірі 5.195,48 грн.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Частиною 1 ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом № 644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2 %.

Судами встановлено, що розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу та виходячи із вартості 1 тонни вугілля кам'яного марки г-газовий в розмірі 1.523,60 грн. з ПДВ. У графі 20 залізничної накладної № 50407733 від 04.12.2015 зазначено, що рівень вологості вантажу у спірних напіввагонах складає 7 %, а отже вантаж зданий до перевезення у вологому стані, а тому при визначенні розміру недостачі маси вантажу у спірних напіввагонах необхідно враховувати норму недостачі (суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) - 2 %.

За даними комерційних актів БИ № 570979/80 від 08.12.2015, БИ № 570980/81 від 08.12.2015 недостача вантажу складає: у напіввагонах № 61654570 - 2470 кг; № 60632122 - 2320 кг.

Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за відправкою вантажу у на піввагонах, суди встановили, що вартість недостачі вантажу складає: у напіввагоні № 61654570: недостача вантажу - 1090 кг, вартість - 1.660,73 грн. з ПДВ; у напіввагоні № 60632122: недостача вантажу - 940 кг, вартість - 1.432,18 грн. з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог до відповідача-1 на суму 3.092,91 грн. з ПДВ. При цьому судами підставно відмовлено в задоволенні решти вимог до відповідача-1 на суму 2.102,57 грн., а також - у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, оскільки обов'язок щодо відшкодування спірних збитків перейшов до ДП "Українська залізниця".

З приводу тверджень скаржника про те, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у заявленому позові, колегія суддів відзначає таке.

За загальним правилом, передбаченим ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", припинення у разі злиття юридичних осіб вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Разом з тим Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" врегульовано особливий порядок утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до преамбули вказаного Закону зазначений нормативно-правовий акт визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно з ч. 2 розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 ст. 2 цього Закону передбачено, що утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання зазначеного Закону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, опублікованої в газеті "Урядовий кур'єр" від 04.07.2014 №118, було утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Серед наведеного у додатку 1 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", значиться й Державне підприємство "Донецька залізниця".

Згідно зі Статутом (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735) Залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Пунктом 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 № 512-Ц/од "Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту" визначено, що датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) і підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, є 30.11.2015.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця". При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 не доведено, що у місцевості, де сталася спірна ситуація, саме ДП "Донецька залізниця" продовжує фактичне обслуговування вантажоперевізників і здійснює з ними відповідні розрахунки.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 у справі № 905/1888/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.С. Самусенко