ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 917/2221/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., СуддіБакуліна С.В., Данилова М.В.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі№ 917/2221/15Господарського судуПолтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів"доДержавного підприємства "Лубенське лісове господарство"провизнання договору укладеним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Богданова М.Г. дов.11.11.15. Прилуцький О.С. директор- відповідача:Діжевська В.О. дов.25.01.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" (позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Державного підприємства "Лубенське лісове господарство" (відповідач) про визнання укладеним між ДП "Лубенське лісова господарство" та ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" договору купівлі-продажу необробленої деревини № 4/ЛУ від 31.08.2015, в редакції, викладеній позивачем у проекті договору купівлі-продажу необробленої деревини № 4/ЛУ від 31.08.2015 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.07.2016 року (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено.

Визнано укладеним між Державним підприємством "Лубенське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" договір купівлі-продажу необробленої деревини №4/ЛУ від 31 серпня 2015 року, у редакції, викладеній позивачем у проекті договору купівлі-продажу необробленої деревини №4/ЛУ від 31 серпня 2015 року.

Редакція договору наведена в резолютивній частині рішення суду.

Рішення мотивовано тими обставинами, що перемога позивача на аукціоні та вручення йому аукціонного свідоцтва із підтвердженням права на укладення договору купівлі-продажу є пропозицією на укладення договору, яка ним одержана та не може бути відкликана відповідачем-продавцем; заперечення відповідача щодо необов'язковості укладення договору із позивачем визнані необґрунтованими.

Суд, керуючись нормами ст.ст. 6, 626-628, 638, 639, 641 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181, 185, 187 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2016 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Апеляційний господарський суд керувався тими мотивами, що сторонами не було дотримано встановленого ГК України порядку передачі вказаного переддоговірного спору на вирішення суду; позивач, отримавши від відповідача листи з відмовою підписати проект договору на запропонованих умовах, мав узгодити вказані розбіжності, включивши їх до договору або, за згодою відповідача передати неврегульовані розбіжності на вирішення суду.

Апеляційна інстанція, керуючись ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України, зазначила, що господарський суд розглядає справи саме у спорах, які виникають, зокрема при укладанні господарських договорів, тобто має розглядатися переддоговірний спір, якому передують стадії протоколу розбіжностей, безпосереднє врегулювання розбіжностей, які позивачем дотримані не були.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту оскаржуваного судового рішення не зрозуміло чому суд дійшов свого висновку про задоволення позову, зокрема зазначивши, що в мотивувальній частині рішення взагалі відсутній виклад підстав прийняття такого рішення, наведений лише перелік законодавчих норм без фактичного співставлення їх змісту з обставинами справи; в основу рішення покладені лише доводи та докази позивача, на користь якого й прийнято рішення, тоді як доводи відповідача, який стверджував про відсутність досягнення згоди між сторонами щодо процедури оплати за товар, строків постановок та моменту виникнення права власності на продукцію, суд взагалі не оцінив і мотиви відхилення цих заперечень, хоча вони були доречними в цій справі, в рішенні не навів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник доводить, що судом правильно встановлено обставини справи щодо визнання його переможцем аукціону, однак не враховано норму ст. 641 ЦК України, оголошення аукціону за правовою природою є пропозицією укласти договір після виявлення переможця, тому між скаржником та відповідачем в обов'язковому порядку повинен бути укладений договір купівлі-продажу.

Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані ст.ст. 179, 181 ГК України, натомість судом першої інстанції правомірно взято до уваги направлений ним проект договору купівлі-продажу, який необґрунтовано не підписано відповідачем, оскільки останній у встановлений 20-ти денний термін протоколу розбіжностей по проекту запропонованого договору не надав, порушивши процедуру узгодження, що позбавляє скаржника як позивача можливості укласти договір як переможця за результатами аукціону.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач прийняв участь у оголошених торгах і став переможцем на придбання товару за певними лотами, за наслідками чого 27.08.2015 року Українською універсальною біржею було видано позивачу, як переможцю, аукціонне свідоцтво №1930 від 27.08.2015 року про факт продажу необробленої деревини поставок 3 кварталу 2015 року: лоти №47, 55, 64, 67, об'ємом 30 м. куб. на суму 105040,00 грн.

У зазначеному свідоцтві вказано, що воно є підставою для укладення договору купівлі-продажу між продавцем і покупцем.

Відповідно до "Положення про організацію і проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого Наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року №42, покупець зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу протягом 10 календарних днів з дня проведення аукціону (пункт 1,2).

Позивачем відповідачу було направлено проект договору купівлі-продажу необробленої деревини №4/ЛУ від 31.08.2015р. у 2-х екземплярах.

Факт направлення підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом №04-01/343 від 01.09.2015 року ДП "Лубенське лісове господарство" повідомило позивача, що направлений проект договору купівлі-продажу необробленої деревини №4/ЛУ від 31.08.2015 року не відповідає договору, розробленому Державним агентством лісових ресурсів та рекомендовано звернутися до ДП "Лубенське лісове господарство" для укладання договору купівлі-продажу необробленої деревини в зазначені в Аукціонному свідоцтві терміни.

Крім того, листом №11/355 від 08.09.2015 року відповідачем повідомлено позивача, що вносити будь-які зміни в існуючий договір на даний час підприємство не вбачає потреби та необхідності. Нова форма типового договору купівлі-продажу необробленої деревини та рекомендації щодо її впровадження в господарській діяльності на підприємство не надходила, а складання "протоколів розбіжностей", "протоколів узгодження розбіжностей" і ін. не буде сприяти нормальним господарським стосункам.

Позивач листом від 21.09.2015 року звернувся до відповідача з вимогою, у порядку досудового урегулювання спору, направити екземпляр підписаного договору купівлі-продажу необробленої деревини №4/ЛУ від 31.08.2015 року або підписаний екземпляр даного договору разом із протоколами розбіжностей до нього.

У відповідь відповідач листом №10/392 від 23.09.2015 року повідомив про відсутність у своїх діях порушення норм діючого законодавства, що регулює порядок укладання господарських договорів та повернув позивачу без підпису проекти договору №4/ЛУ від 31.08.2015 року.

Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції погодився з проектом позивача та визнав договір укладеним на його умовах.

В свою чергу дійшовши висновку про відмову в позові суд апеляційної інстанції керувався тими мотивами, що сторонами не було дотримано встановленого законом порядку передачі вказаного переддоговірного спору на вирішення суду, при цьому, не взявши до уваги проект позивача, та вказав, що в основу рішення господарським судом першої інстанції покладені лише доводи та докази позивача, на користь якого прийнято рішення, тоді як доводи відповідача, який стверджував про відсутність досягнення згоди між сторонами щодо процедури оплати за товар, строків постановок та моменту виникнення права власності на продукцію, суд взагалі не оцінив і мотиви відхилення цих заперечень, хоча вони були доречними в цій справі, в рішенні не навів.

Касаційна інстанція вважає, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що не дозволило правильне вирішення спору, враховуючи наступні мотиви.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом статей 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 18.04.2006 р. за N 208-р "Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства" в розділі IV передбачено, що ефективне використання лісових ресурсів передбачає запровадження порядку реалізації заготовленої деревини на конкурсних засадах через аукціони і торги для формування прозорого ринку деревини; визначення заготівлі деревини як кінцевої фази ведення лісового господарства; поступову реструктуризацію неефективних лісогосподарських підприємств шляхом їх відокремлення і створення деревообробних державних підприємств (філіалів) та реалізація їм деревини на ринкових умовах з урахуванням особливостей природних зон; запровадження системи контролю (сертифікатів) походження лісопродукції для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини; гармонізацію національних стандартів у сфері лісового господарства з відповідними міжнародними стандартами.

Наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007р. №42 затверджено Положення про організацію і проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26лютого 2007р. за N 164/13431.

Це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів (п.1.1).

Реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України "Про товарну біржу" та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб'єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини (п.1.3 Положення).

Відповідно до норм цього Положення покупець зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу протягом 10 календарних днів з дня проведення аукціону (пункт 1,2).

Зазначені вимоги законодавства є спеціальними по відношенню до загальних норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про договори, в тому числі договори, які укладаються в обов'язковому порядку.

Із сукупного тлумачення наведених норм касаційна інстанція погоджується з місцевим господарським судом, який дійшов правомірного висновку, що оголошення аукціонів та конкурсів на придбання певного товару, за своєю правовою природою є запрошенням укладати договори після виявлення переможців торгів; між позивачем, як переможцем аукціону та продавцем в обов'язковому порядку повинен бути укладений договір купівлі-продажу.

Договір з переможцем аукціону укладається на умовах, що узгоджуються між продавцями та покупцями під час організації та проведення аукціону з продажу необробленої деревини у відповідності до Положення, а саме предмет договору, обсяг необробленої деревини, кількість та розміри лотів, якісні характеристики які надають продавці у вигляді пропозиції; у заявах про купівлю, що подаються покупцями визначається об'єми та характеристики деревини яку бажає такий покупець придбати; строк дії договору встановлено Положенням і складає 1 квартал року; ціна договору - ціна фактичного придбання деревини покупцем за результатами торгу на збільшення ціни.

Умови договору узгоджуються сторонами шляхом в тому числі складення протоколу розбіжностей, який може стосуватися тільки тих умов, які не визначені умовами аукціону.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до норм пункту першого, другого та п'ятого ст. 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Відповідач не вправі відмовитися від договору, а вимагаючи укладення договору лише на своїх умовах діє недобросовісно з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених ст. 13 ЦК України.

Не зважаючи на зовнішню правомірність вимог відповідача узгодити умови договору, переможцю аукціону не може бути відмовлено в позові лише з тих підстав, що між ним та відповідачем умови договору не узгоджено.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як правомірно вказав апеляційний господарський суд, вирішуючи спір господарський суд першої інстанції неправомірно надав оцінку доводам та доказам позивача, на користь якого прийнято рішення, не оцінивши доводи відповідача, який стверджував про відсутність досягнення згоди між сторонами щодо процедури оплати за товар, строків постановок та моменту виникнення права власності на продукцію, та не мотивувавши своїх висновків щодо їх відхилення.

При цьому суд апеляційної інстанції, маючи повноваження щодо перегляду справи в повному обсязі за нормою ст. 101 ГПК України, допущені порушення господарського суду першої інстанції не виправив, оцінки доводам відповідача, який зокрема наполягав на своїх умовах договору купівлі-продажу, пропонуючи свою редакцію договору, не надав, розбіжностей між сторонами спору не врегулював, ухилившись від вирішення спору по суті.

Оскільки і позивач, і відповідач наполягають на своїх проектах договору купівлі-продажу, суд повинен вирішити спір шляхом врегулювання розбіжностей сторін на неузгоджених умовах, надавши оцінку відповідним розбіжностям, зокрема вмотивованість заперечень відповідача укласти договір на запропонованих позивачем умовах, дотримання порядку врегулювання розбіжностей встановленого ст. 181 ГК України, в залежності від чого встановити які пропозиції та якої із сторін вважаються прийнятими. Зясувавши розбіжності, що передані на вирішення суду, суд розглядає їх та вирішує спір. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ст. 187 ГК України).

Крім того, касаційна інстанція виходить з тих мотивів, що метою укладення договору через аукціони є ефективне використання лісових ресурсів, формування прозорого ринку деревини через реалізацію деревини на ринкових умовах для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини, такі договори повинні укладатися з дотриманням принципів відкритості та прозорості, забезпечення конкуренції, уникнення корупції, відповідальності за результативність та ефективність реалізації розміщених замовлень.

Тому усі етапи спірних правовідносин, включно з укладенням договору купівлі-продажу повинні бути забезпеченні, втому числі шляхом їх завершення посередництвом вирішення спору системою правосуддя.

Інший підхід апеляційного господарського суду та формальний характер вирішення спору, не дозволяють забезпечити цілі, для досягнення яких вводилася система реалізації необробленої деревини через аукціони, порушує основоположні принципи права (протидія корупції, забезпечення конкуренції).

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія вбачає правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування постанови з передачею справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі № 917/2221/15 Господарського суду Полтавської області скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддя СуддіО.В. Яценко С.В. Бакуліна М.В. Данилова