ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 920/1463/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.,розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року,та постановуГосподарського суду Сумської області від 20 вересня 2016 року,у справі№ 920/1463/15,за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Суми),про визнання банкрутом, -за участю представників: від ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (довіреність № НАМ 860947 від 19.05.2015 року); від ПАТ "ОТП Банк": Храновський В.М. - представник (довіреність б/н від 06.01.2017 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились, в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.09.2015 року, на підставі ст.ст. 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 (суддя - Соп'яненко О.Ю.) визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Бориса Григоровича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року у справі № 920/1463/15 (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі за текстом - ПАТ "ОТП Банк") залишено без задоволення; постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, матеріалам і обставинам справи, правові підстави щодо її зміни чи скасування відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, ПАТ "ОТП Банк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року та постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15; прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі № 920/1463/15 припинити. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

01.03.2017 року до Вищого господарського суду України від ФОП ОСОБА_4 надійшли Заперечення на касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк", в яких боржник проти доводів скаржникам заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зокрема, щодо цільового призначення наданого банком кредиту (на підприємницькі цілі). При цьому, по переконанню боржника, надання кредиту (за Кредитним договором № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ "ОТП-Банк") на підприємницькі цілі встановлено постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року у справі №5021/28/2011. Крім того, ФОП ОСОБА_4 вказує на те, що витрати ліквідатора у цій справі вже частково авансовані та грошових коштів на рахунку банкрута достатньо для покриття витрат, пов'язаних зі справою про банкрутство (підтверджується копією платіжного доручення №558 на суму 39 702 грн. 10 коп.).

За Розпорядженням №08.03-04/814 від 28.02.2017 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.02.2017 року, у в'язку з перебуванням судді Удовиченка О.С. на лікарняному, для розгляду справи № 920/1463/15, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року, розгляд справи № 920/1463/15 відкладено на 15.03.2017 року.

07.03.2017 року до Вищого господарського суду України від представника ФОП ОСОБА_4 надійшло Клопотання про залучення до матеріалів справи № 920/1463/15 доказів, а саме копію Довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 01.03.2017 року про зарахування грошових коштів у сумі 39 504 грн. 59 коп. на рахунок ФОП ОСОБА_4 для покриття судових витрат в процедурі банкрутства.

15.03.2017 року до господарського суду касаційної інстанції від представника ФОП ОСОБА_4 надійшло Клопотання про долучення до матеріалів справи № 920/1463/15 доказів (Довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 01.03.2017 року) зарахування коштів у сумі 39 504 грн. 59 коп. на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 (за реалізовані товари, що швидко псуються), які можуть бути використані для покриття судових витрат в процедурі банкрутства.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє Клопотання (від 07.03.2017 року та 15.03.2017 року) представника ФОП ОСОБА_4 про залучення до матеріалів справи № 920/1463/15 в якості доказів Довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 01.03.2017 року, оскільки вимоги цих Клопотань виходять за межи перегляду справи в касаційній інстанції.

Представник ПАТ "ОТП Банк", в засіданнях суду касаційної інстанції, повністю підтримав заявлені вимоги, з підстав наведених у касаційній скарзі; просив Вищий господарський суд України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року та постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 скасувати; прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі № 920/1463/15 припинити.

Представник ФОП ОСОБА_4, під час касаційного провадження, проти вимог та доводів скаржника заперечив, з підстав наведених у Заперечення на касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" від 01.03.2017 року; просив господарський суд касаційної інстанції постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року та постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність та набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (дата реєстрації - 22.08.2005 року).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.09.2015 року порушено провадження у справі №920/1463/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 (в порядку ст.ст.90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі №920/1463/15 визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Б.Г.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15 апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено частково; постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі № 920/1463/15 скасовано; справу № 920/1463/15 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Сумської області. Скасовуючи постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі № 920/1463/15, апеляційний господарський суд виходив з того, що Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року у справі №2-1145/12 та Виконавче провадження від 21.02.2013 року, яке знаходиться у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, стосується стягнення грошових коштів з ОСОБА_4, як з фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця. Кредитний договір №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 року укладений між ПАТ «ОТП Банк» та громадянкою України ОСОБА_4, тобто з фізичною особою, а не з фізичною особою-підприємцем. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що боржником до Заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було надано доказів того, що кредит, за Договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 року, був отриманий та витрачений на здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що господарський суд першої інстанції не з'ясував обставин, які свідчать про наявність чи відсутність майна боржника, якого було б достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, що є однією з умов для провадження справи про банкрутство. Довідка про залишки товарної продукції, господарським судом апеляційної інстанції не була прийнята в якості доказу, оскільки не містить дати складання, через що неможливо встановити наявність вказаних в ній товарів на дату звернення до господарського суду із Заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2016 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі № 920/1463/15 залишено без змін. При цьому, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що місцевим господарським судом, під час розгляду цієї справи, було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Крім цього, зазначено про недоведеність тієї обставини, що зобов'язання гр. ОСОБА_4 перед ПАТ "ОТП Банк" пов'язані із здійсненням фізичною особою підприємницької діяльності.

Під час розгляду цієї справи, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_4 має перед ПАТ "ОТП-Банк" борг у сумі 3 090 266 грн. 93 коп., з яких: 2 493 060 грн. 23 коп. - основний борг (Кредитний договір № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "ОТП-Банк"); 596 133 грн. 70 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 073 грн. 00 коп. - судовий збір.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору, цільове використання кредиту визначено наступним чином: перший транш - у сумі 484 954 грн. 00 коп. надається позичальнику на погашення поточної заборгованості перед кредитором першої черги за Кредитним договором; другий транш - на проведення ремонту/переобладнання/реконструкції нерухомого майна. За визначеннями п. 5 цього Кредитного договору ("Інші терміни"): Кредитний договір першої черги - це Кредитний договір /Договір про надання кредиту/ Договір кредиту №750/1-061 від 04.06.2007 року, укладений між позичальником (ФОП ОСОБА_4.) та кредитором першої черги (Сумська обласна філія Акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк").

Згідно п. 1.1 Договору кредиту №750/1-061 від 04.06.2007 року (укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ФОП ОСОБА_4.), позичальнику, на умовах кредиту, надані грошові кошти у розмірі 533 904 грн. 00 коп. на купівлю нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (за Договором купівлі-продажу від 04.06.2007 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сад та город").

У забезпечення виконання умов Кредитного договору № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року, між ПАТ "ОТП Банк" та ФОП ОСОБА_4 28.05.2008 року був укладений Договір іпотеки, за умовами якого, ФОП ОСОБА_4, як іпотекодавець, надала банку, як іпотекодержателю, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що Анкета-заява на отримання кредиту на купівлю нерухомості під заставу нерухомості для усіх категорій позичальників (том 2, арк. справи 69-75) заповнювалась ОСОБА_4 як фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є оптова торгівля непродовольчими товарами та здача в оренду приміщень.

ФОП ОСОБА_4 взяті на себе кредитні зобов`язання, за Кредитним договором № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року, перед ПАТ "ОТП Банк" не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року (залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10.01.2013 року) за позовом ПАТ "ОТП Банк", солідарно стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ "ОТП Банк" 3 089 193 грн. 93 коп. заборгованість за Кредитним договором № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року та судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп. з кожного.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 21.02.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №36675448.

На підставі матеріалів та обставин справи, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що підставою звернення ФОП ОСОБА_4 до місцевого господарського суду з Заявою про порушення щодо неї справи про банкрутство стало недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів (загальна сума заборгованості боржника перед ПАТ "ОТП Банк" складає 3 090 266 грн. 93 коп.); станом на дату подання заяви, боржник коштів в установах банку не має; вартість залишку товарно-матеріальних цінностей складає 31 603 грн. 62 коп., згідно переліку майна боржника; дебіторська заборгованість та інше майно відсутнє; на рахунку боржника залишок коштів складає 21 грн. 75 коп.; чистий збиток ФОП ОСОБА_4 складав 0,1 тис. грн. (спрощений фінансовий Звіт суб`єкту малого підприємництва (балансу) станом на серпень 2015 року); вартість активів ФОП ОСОБА_4 складає 1 289 393 грн. 62 коп. (об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 - 1 257 790 грн. 00 коп., за оцінкою проведеною у виконавчому провадженні); інших кредиторів окрім ПАТ "ОТП Банк", ФОП ОСОБА_4 не має.

На виконання приписів ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, місцевим господарським судом було створено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі № 920/1463/15. Автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Бойка Андрія Володимировича (Свідоцтво № 1111 від 04.07.2013 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Ухвалами Господарського суду Сумської області від 11.09.2015 року та від 28.09.2015 року було запропоновано арбітражному керуючому Бойку А.В. надати суду свою згоду або заперечення на призначення ліквідатором по цій справі, проте, на момент прийняття оскарженої постанови, відповіді до суду не надійшло.

З Заявами про надання згоди на призначення ліквідатором по справі № 920/1463/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 до місцевого господарського суду звернулись арбітражні керуючі Іваненко Н.О., Мурза А.М., Пересадько Р.І. та Кривенко Б.Г. Представник боржника у судовому засіданні підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Кривенка Б.Г. на призначення ліквідатором у справі № 920/1463/15.

Постановою Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Б.Г.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року у справі № 920/1463/15 апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" залишено без задоволення; постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15 залишено без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позичальником кредитних коштів, за кредитними Договорами укладеними з АКБ "Укрсоцбанк" (№750/1-061 від 04.06.2007 року) та ПАТ "ОТП Банк" (№СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року), є ОСОБА_4 як фізична особа-підприємець, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами кредитних договорів є господарськими, в силу цільового призначення кредитних коштів, мети отримання траншів та характеристики майна, наданого в іпотеку банку. При цьому, апеляційний господарський суд зазначив на те, що відсутність в Кредитному договорі № СМ-SMEC00/066/2008р. від 28.05.2008 року позначення статусу ОСОБА_4 як фізичної особи-підприємця характер правовідносин між сторонами Договорів не змінює. За висновками господарських судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_4 доведена неспроможність виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором - ПАТ "ОТП Банк", враховуючи матеріали та обставини цієї справи, боржник відповідає законодавчому визначенню особи, яка неспроможна виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування відповідних судових процедур банкрутства до боржника.

З приводу недостатності у боржника грошових коштів для покриття судових витрат у справі про банкрутство, на підставі поданих боржником документів, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що, за Договором відповідального зберігання від 05.08.2015 року, ФОП ОСОБА_4 передала ФОП ОСОБА_14 на відповідальне зберігання залишки товарно-матеріальних цінностей, згідно Накладної №21 від 05.08.2015 року вартістю 31 603 грн. 62 коп. (том 2, арк. справи 107-112), за умовами якого передбачено, що у разі закінчення терміну придатності товару, його втрати або пошкодження ФОП ОСОБА_14 відшкодовує ФОП ОСОБА_4 його вартість з урахуванням 25% торгівельної надбавки, а саме: 39 504 грн. 53 коп. На підставі Листа ФОП ОСОБА_14 від 23.05.2016 року (адресованого ФОП ОСОБА_4.), встановлено, що ФОП ОСОБА_14 реалізував товар належний боржнику з 25% торговою націнкою на загальну суму 39 504 грн. 53 коп. Таким чином, за висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, отриманих з реалізації залишків товару, належного ФОП ОСОБА_4, достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, ПАТ "ОТП Банк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року та постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 року у справі № 920/1463/15; прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі № 920/1463/15 припинити. При цьому, скаржник посилається на те, що під час судового розгляду, не було доведено факту неплатоспроможності боржника та достатності коштів у боржника для покриття судових витрат, та, відповідно, достатності підстав для визнання боржника банкрутом.

Задовольняючи частково касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Розділом VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано особливості банкрутства окремих категорій боржників. Зокрема, згідно зі ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відносини пов'язані з банкрутством боржників, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим Розділом.

Згідно зі ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що міститься у Розділі VII Закону), правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

Вимоги до Заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч. ч. 1-5 названої статті Закону.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Фізична особа - підприємець є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Статтею 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За клопотанням фізичної особи господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання фізичної особи третіми особами. За заявою фізичної особи господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо спадщини. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань фізичної особи вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця за її заявою нерозривно пов'язано з доказуванням такою особою обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані нею вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_4 набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності та здійснювала підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (дата реєстрації - 22.08.2005 року).

При цьому, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою звернення ФОП ОСОБА_4 із Заявою про порушення справи про її банкрутство стала наявність боргу перед ПАТ "ОТП Банк" в сумі 3 090 266 грн. 93 коп. за Кредитним договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.05.2008 року та недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Статтею 53 ЦК України унормовано, що фізична особа, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Таким чином, кредиторська заборгованість боржника, по справі про банкрутство, порушеної за ст.ст. 90 - 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", може ґрунтуватись лише на заборгованості, пов'язаній із здійсненням саме підприємницької діяльності.

Так, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, цільове використання кредиту, за Кредитним договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.05.2008 року (п. 2 договору), визначено як: перший транш у сумі 484 954 грн. 00 коп. - погашення поточної заборгованості перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги (Договір кредиту №750/1-061 від 04.06.2007 року, укладений між АКБ "Укрсоцбанк" (Сумська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк") та ФОП ОСОБА_4, з отримання грошових коштів у розмірі 533 904 грн. 00 коп., на купівлю нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1); другий транш - на проведення ремонту/переобладнання/реконструкції нерухомого майна (нежитлове приміщення, загальною площею 376,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено достатність грошових коштів, отриманих від реалізації залишкового товару, що належав ФОП ОСОБА_4 (Договір відповідального зберігання від 05.08.2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_14.), для покриття судових витрат у справі про банкрутство (39 504 грн. 53 коп.).

Пунктом 4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проте, погоджуючись з доводами та рішенням місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд не дослідив належним чином фактичну наявність у боржника - ФОП ОСОБА_4 грошових коштів, достатніх для покриття судових витрат, а лише обмежився інформацією наведеною у Листі ФРП ОСОБА_14 від 23.05.2016 року (адресованого ФОП ОСОБА_4.), що не відповідає приписам ст.ст. 33, 34 ГПК України (щодо обов'язку доказування обставин належними та допустимими доказами). При цьому, апеляційний господарський суд не перевірив та не встановив наявність вказаних грошових коштів (39 504 грн. 53 коп.) на момент подання ФОП ОСОБА_4 Заяви про визнання боржника банкрутом, як того вимагають приписи ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Порушення справи про банкрутство за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому, дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна містити, зокрема, докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). Якщо, вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство (ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Проте, апеляційний господарський суд, в порушення приписів ст.ст. 43, 101 ГПК України не надав належну правову оцінку обставинам, що стали підставою порушення провадження у цій справі, не звернув уваги на те, що боржником визначено наявність єдиного кредитора - ПАТ "ОТП Банк" та не дослідив, забезпечення зобов'язань ФОП ОСОБА_4 перед ПАТ "ОТП Банк" (за Договором іпотеки від 28.05.2008 року).

Зазначене вище, по переконанню господарського суду касаційної інстанції є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року у справі № 920/1463/15 має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 920/1463/15, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі № 920/1463/15 скасувати.

3. Справу № 920/1463/15 передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап Л.Й. Катеринчук