ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 910/13978/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіКовтонюк Л.В.,суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 рокуу справі№ 910/13978/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Асістанс"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс"простягнення 8121,94 грн,ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Асістанс" (надалі - ТОВ "Юніверсал Асістанс", позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" (надалі - ПрАТ "СК "Інтер-Поліс", відповідач), в якому посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг № 55 від 14.10.2013 року щодо оплати вартості наданих послуг, просило стягнути з відповідача 4 250,00 грн основного боргу за період 2 пол. листопада 2013 року - червень 2014 року, пеню - 2639,91 грн, а також 3% річних у розмірі 168,00 грн та інфляційні в розмірі 1064,03 грн, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" проти позову заперечувало, посилаючись на те, що не має примірника оригіналу договору про надання послуг № 55 від 14.10.2013 року, цей договір не виконувався, послуги не надавались. Крім того, відповідач зазначав, що договір підписаний не головою правління ОСОБА_4, а іншою особою, в зв'язку з чим клопотав про призначення почеркознавчої експертизи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року (суддя Дупляк О.М.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Гаврилюка О.М. (доповідач), суддів: Майданевича А.Г., Суліма В.В.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року у справі № 910/13978/16 скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 250,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 166,26 грн, інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 1058,74 грн, 928,91 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою у справі постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), просив скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням у Таращанський районний суд Київської області. Беручи до уваги те, що за обставин цієї справи присутність представників сторін на засіданні суду касаційної інстанції не є обов'язковою, нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи в даному засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно із ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 14.10.2013 року між сторонами був укладений договір про надання послуг № 55 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язувався надати позивачу (замовнику) послугу (виділення окремої абонентської лінії телефонного зв'язку 044 481 22 46 для прийому дзвінків потенційних та існуючих клієнтів замовника з метою інформування їх про продукцію замовника), а замовник зобов'язався оплатити виконавцеві зазначену послугу в розмірі 500,00 грн щомісячно, протягом 5 банківських днів з моменту отримання всіх документів, які підтверджують час та вартість наданих послуг (рахунки, акти виконаних робіт), за умови відсутності зауважень до наданих документів та відомостей, що містяться у рахунках та/або актах виконаних робіт.

На вимогу господарського суду першої інстанції в судовому засіданні 12.09.2016 року був оглянутий оригінал договору. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суди відхили, оскільки господарський суд призначає судову експертизу договір скріплений печаткою відповідача, і останній не надав жодних доказів того, що ця печатка була втрачена та/або викрадена на момент підписання договору.

Суди встановили, що 15.03.2015 року позивач надіслав відповідачу поштовим відправленням № 17055998 документи для оплати наданих послуг за період 2 пол. листопада 2013 року - червень 2014 року на загальну суму 4250,00 грн (рахунок № 1091 від 16.12.2013 року та акт надання послуг №1110 від 16.12.2013 року, рахунок № 215 від 18.03.2014 року та акт надання послуг № 214 від 18.03.2014 року, рахунок № 250 від 31.03.2014 року та акт надання послуг №252 від 31.03.2014 року, рахунок № 350 від 30.04.2014 року та акт надання послуг № 352 від 30.04.2014 року, рахунок № 426 від 30.05.2014 року та акт надання послуг № 428 від 30.05.2014 року, рахунок № 523 від 27.06.2014 року та акт надання послуг № 525 від 27.06.2014 року). Відповідач отримав ці документи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0221802050816, описом вкладення в цінний лист.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки подані позивачем акти наданих послуг не містять підпису відповідальної (уповноваженої) особи позивача, а містять лише відтиск печатки позивача, що не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Скасовуючи це рішення та частково задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив із того, що суд першої інстанції помилково звільнив відповідача від обов'язку оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, оскільки відповідач отримав від позивача всі необхідні документи, заперечення проти цих документів у встановленому договором порядку не висував (протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку та актів виконаних робіт, сповістивши про це позивача в письмовому вигляді з викладенням причин), а тому згідно з п. 4.4 договору вважаються акцептованим і такими, що підлягають сплаті до 10.04.2015 року. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що та обставина, що долучені до матеріалів справи примірники актів надання послуг не містять підпису відповідальної (уповноваженої) особи позивача, і містять лише відтиск печатки позивача, не є підставою для відмови у позові, оскільки господарський суд першої інстанції не був позбавлений права витребувати для огляду у відповідача надіслані йому позивачем акти надання послуг.

Беручи до уваги те, що матеріалами справи достеменно встановлено, що позивач надсилав відповідачу акти наданих послуг, і доказів того, що останній повернув їх підписаними другій стороні або висував у порядку встановленому законом свої зауваження до цих документів та/або відомостей, що містяться у них, і відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, Вищий господарський суд України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права. Застосування судом першої інстанції до цих правовідносин положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є помилковим та суперечить правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.10.2014 року у справі № 908/717/13-г.

Твердження заявника касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми ст. 101 ГПК України, оскільки прийнято додаткові докази (оглянуто в судовому засіданні оригінали актів наданих послуг), Вищий господарський суд України відхиляє. Відповідно до ч. 3 ст. 36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. У цій справі суд апеляційної інстанції переглядав справу за наявними у ній доказами. Подані позивачем оригінали актів були оглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 43, 43 ГПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не з'ясував у сторін наявність у них оригіналів підписаних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не встановив порушення чи неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття ним неправильного судового рішення у справі.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Ковтонюк Л.В.СуддяСтратієнко Л.В.