ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 904/4029/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Білошкап О.В., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу Токмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій областіна постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі№ 904/4029/15 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюТокмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВА"провизнання грошових вимог на суму 648030,66грн.ліквідаторПлющова Наталія Олексіївна

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄВА" за заявою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", визнано грошові вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" в загальній сумі 509982,22 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майна боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ЄВА": ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 6579,22 грн. (2 черга); ТДВ "Страхова компанія "Кредо" - 80647650,89 грн. (4 черга); 7308,00 грн. (1 черга); ПАТ КБ "Приват Банк" - 3993,35 грн. (4 черга); 1218,00 грн. (1 черга); ТОВ "Приват Комплект" - 371093,12 грн. (4 черга), 1218,00 грн. (1 черга); окремо внесено вимоги кредиторів, забезпечених заставою; окремо внесено вимоги кредиторів, щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян - 14756,82 грн. (1 черга).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 визнано ТОВ "ЄВА" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плющову Н.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ЄВА", зокрема, визнано вимоги Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - 301291,14 грн. (3 черга), 502151,02 грн. (6 черга).

Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 23.02.2016 подано до господарського суду заяву від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 645274,66 грн. (а.с. 3 матеріалів повернення грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016 відхилено заяву про визнання грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у зв'язку з не ненаданням доказів сплати судового збору; заяву ОДПІ повернено заявнику.

Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 18.03.2016 направлено до господарського суду клопотання від 14.03.2016 №1089/10/33-10-011, в якому ДПІ просила суд прийняти заяву від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 про визнання поточних кредиторських вимог та поточним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "ЄВА"; визнати поважними причини несплати Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області судового збору, врахувати майновий стан та відстрочити сплату судового збору; визнати Токмацьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області поточним кредитором у справі та поточні вимоги в сумі 645274,66 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 (суддя Примак С.А.), відмовлено у визнанні кредиторських вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у розмірі 645274,66 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (колегія суддів: Білецька Л.М., Пархоменко Н.В., Парусніков Ю.Б.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що грошові вимоги кредитора виникли після визнання боржника банкрутом, а тому не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ОДПІ про визнання поточним кредитором на суму 645274,66 грн.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 287 Податкового кодексу України. Заявником зазначено, що ТОВ "ЄВА" самостійно задекларувало податкові зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за 2015 рік від 26.02.2015 року №9024731259, тому станом на 16.02.2016 дозаявленню підлягають кредиторські вимоги на суму податкового боргу у розмірі 645274,66 грн. по орендній платі з юридичних осіб код платежу 5018010600.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів повернення грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області вбачається, що ОДПІ 23.02.2016 подавала до господарського суду заяву від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 645274,66 грн. (а.с. 3, матеріалів повернення грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області). Зазначена заява від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 з додатками на 12 арк. була повернена заявнику ухвалою місцевого суду від 29.02.2016.

В подальшому кредитор звернувся з клопотанням від 14.03.2016 №1089/10/33-10-011, в якому просив прийняти заяву від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 645274,66 грн. (а.с. 4, грошові вимоги по справі про банкрутство №904/4029/15). В додатках до цього клопотання зазначено про заяву від 19.02.2016 №724/10/33-10-011 з додатками на 9 аркушах.

Зі змісту ст.ст.23, 24, 37 Закону вбачається, що суд здійснює перевірку відповідності заяви кредитора вимогам цього Закону, приймає до провадження заяви кредиторів, які відповідають цим вимогам та розглядає їх, встановлюючи при цьому обставини виникнення боргу, його розмір та обґрунтованість.

Натомість, заява від 19.02.2016 №724/10/33-10-01, довідка про заборгованість станом на 16.02.2016, податкова декларація з плати за землю за 2015 рік від 26.02.2015 №9024731259 в матеріалах справи та в матеріалах грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по справі про банкрутство №904/4029/15 відсутні.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, в порушення ст.ст.47, 43, 84 ГПК України, відхилив кредиторські вимоги ДПІ за відсутності заяви кредитора та документів, які підтверджують у встановленому порядку вимоги заявника щодо грошових зобов'язань до боржника.

Зі змісту копії заяви ОДПІ від 19.02.2016 №724/10/33-10-01 вбачається, що податковий борг у розмірі 645274,66 грн. складається з орендної плати з юридичних осіб, код платежу 5018010600. В обґрунтування заяви, Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області посилалася на податкові декларації з плати за землю за 2015 рік. (а.с. 3, матеріалів повернення грошових вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Відповідно до ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Однак, слід зазначити, що в ліквідаційній процедурі у банкрута можуть виникати нові зобов'язання, зокрема, з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як зазначено вище, кредитор заявив грошові вимоги до боржника як поточні в розмірі 645274,66 грн. як борг по земельному податку.

Згідно з ст. 14.1.72. Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України, суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Таким чином, обмеження, передбачені нормами ч. 1 ст. 23 Закону, не стосуються, у даному випадку, вимог Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки у матеріалах справи та в матеріалах грошових вимог відсутні докази припинення земельних відносин, суб'єктом яких є банкрут, а також відсутні докази подання ліквідатором за наявності зміни обставин (визнання боржника банкрутом) уточнюючого розрахунку, у якому виключено суми до сплати, які, не підлягають сплаті після визнання боржника банкрутом.

Враховуючи те, що земельне законодавство не пов'язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов'язань зі сплати податку на землю, тому, вимоги зі сплати земельного податку, слід вважати витратами пов'язаними з ліквідаційною процедурою, які відповідно до ч.1 ст.45 Закону підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на те, що суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного розгляду заяви Токмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 підлягають скасуванню, а справа в частині розгляду грошових вимог Токмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Токмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі №904/4029/15 скасувати.

Справу в частині розгляду грошових вимог Токмацької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

С.В. Куровський